Промова Байдена в ООН: Нова точка відліку для світової підтримки України

Реакція США на останні заяви путіна – крок до створення антипутінської коаліції

Президент США Джо Байден, виступаючи з трибуни 77-ї сесії Генасамблеї ООН 21 вересня в Нью-Йорку, чималу увагу приділив беззаконню путінського режиму. Зокрема, він гостро відреагував на рішення путіна мобілізувати додатково 300 000 військових та провести бутафорські референдуми для приєднання  тимчасово окупованих територій України до складу рф. Також президент США зауважив, що путінські погрози Європі ядерною зброєю є надзвичайно серйозним порушенням статуту ООН. У ході виступу Байден закликав світ до підтримки України і акцентував, що члени ООН мають бути єдиними проти російської агресії. Різка відповідь президента США на заяви путіна не дарма спричинила резонанс в інформпросторі. Укрінформ разом із експертами детальніше проаналізував промову американського лідера.

Фото: White House

ЧИМ БІЛЬШЕ АГРЕСІЇ З БОКУ РФ – ТИМ БІЛЬШИЙ ТИСК НА РОСІЮ З БОКУ США

На переконання директора Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктора політичних наук Григорія Перепелиці, чим провокативніше діятиме рф, тим більше буде надходити допомоги для України.

Григорій Перепелиця

«Чим більше рф буде педалювати та приймати агресивні рішення, тим буде більший рівень допомоги США Україні. Чим більше росія переходитиме червоні лінії, тим більший тиск чинитиметься на неї з боку США. Нещодавні заяви путіна спровокують негативну реакцію Заходу», – заявив експерт в коментарі Укрінформу.

На його думку, реакція може полягати в тому, що США перейдуть до постачання Україні далекобійної зброї, що не є великою проблемою для Білого дому.

До підтримки України варто також віднести й заяву Байдена щодо розширення Радбезу ООН та обмеження права вето. Це дзвіночок для рф, про який в Україні говорять уже сьомий місяць, адже росія – країна-терорист та постійний член Радбезу ООН – частіше за інші країни накладає вето на рішення Радбезу ООН. До речі, у постійного членства росії в Радбезі ООН немає правових підстав. 

Фото: Yonhap

На думку Байдена, члени Радбезу ООН, включаючи США, повинні послідовно виступати за захист статуту ООН і утримуватися від використання права вето, за винятком рідкісних, надзвичайних ситуацій.

Глава Білого дому наголосив, що країна хоче, щоб війна в Україні завершилась на справедливих умовах, а наразі США тісно працюють із союзниками, аби не допустити потенційну атаку росії на територію НАТО.

"Але ви не можете захопити територію іншої країни силою. Єдина країна, яка стоїть на цьому шляху – це Росія. Ми й надалі виявлятимемо солідарність з Україною проти агресії Росії", – підкреслив глава Білого дому.

ПРОМОВА БАЙДЕНА СПОНУКАЄ СВІТ ДО НОВИХ ФОРМАТІВ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ

Ексглава Служби зовнішньої розвідки (2005 – 2010) Микола Маломуж вважає, що промова Байдена з трибуни 77-ї сесії Генасамблеї ООН мала стратегічний характер.

Микола Маломуж

«На такому заході дуже прислухаються до представників стратегічних держав. Крім того, під час виступу були присутні практично всі країни світу», – пояснив він.

Маломуж додав, що Байден закликав світове співтовариство до об’єднання та реальної оцінки дій рф, адже мобілізація, псевдореферендуми та ядерна загроза можуть означати, що режим путіна значно ослаб.

«Чітким орієнтиром є те, що на даному етапі мають об’єднатися всі країни для допомоги Україні. Повинно бути об’єднання міжнародних зусиль для протидії агресії рф. Крім того, повинні вводитися нові санкції, а також країни мають передавати нове озброєння Україні. До того ж, має створюватися додатковий тиск на путіна», – додав він.

Маломуж пояснив, що промова Байдена має спонукати світ до різнопланових моделей підтримки України.

«З трибуни 77-ї сесії Генасамблеї ООН прозвучала підтримка України в глобальному форматі, а далі, я думаю, буде конкретика в діях», – підсумував він.

Отже, виступ Байдена можна розглядати як заклик світу до об’єднання в боротьбі проти росії. На сьогоднішній день засідання у форматі «Рамштайн» не привели до створення антипутінської коаліції. Натомість промову Байдена можна розглядати як перший крок у цьому напрямі.

Дмитро Бадрак

Перше фото: Yonhap