Єрмак: Сьогодні відбуваються найбільш кричущі порушення прав людини в Європі після Другої світової
Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів у форматі відеоконференції зустріч із представниками міжнародних правозахисних організацій та обговорив питання доступу до місць примусового утримання росією українських військовополонених і забезпечення їхніх прав.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба ОП.
Участь у зустрічі також взяли уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства закордонних справ та заступники керівника Офісу Президента.
Єрмак наголосив, що на сьогодні тисячі українських військовополонених і цивільних утримуються ворогом на тимчасово захоплених територіях України і в росії. За його даними, загарбники "тримають українських полонених у жахливих умовах і застосовують до них жорстокі фізичні та психологічні тортури".
Керівник ОП заявив, що сьогодні відбуваються "найбільш кричущі" порушення прав людини в Європі після Другої світової війни.
"Українські бранці утримуються без обов’язкового доступу до них і представників Організації Об’єднаних Націй, і Міжнародного комітету Червоного Хреста. росія продовжує блокувати місію ООН зі встановлення фактів теракту проти українських військовополонених, оборонців Азовсталі, в Оленівці. Близько 50 наших воїнів були безжально вбиті. І дуже ймовірно, що в цьому місці приховані й інші злочини", – наголосив він.
За словами Єрмака, кожне з місць примусового утримання українців є "свідченням цинічної та безкарної наруги з боку росії над Женевськими конвенціями й усім міжнародним правом".
Очільник ОП підкреслив, що після розв’язання росією війни проти України традиційні методи дипломатії відійшли в минуле, і світ повинен усвідомити цю реальність.
Він закликав представників міжнародної правозахисної спільноти, структур ООН, Європейського Союзу, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) вжити негайних дій задля припинення злочинів проти українських полонених.
"Звертаюся до всіх, чий прямий правозахисний мандат не має дозволяти стояти осторонь і пасивно спостерігати, як росія продовжує скоювати найжорстокіші міжнародні злочини сучасності", – зазначив Єрмак.
Керівник Офісу Президента наголосив, що міжнародні організації мають перейти до активних нестандартних дій, змінивши усталені правила своєї діяльності відповідно до сучасних умов. За його словами, система міжнародної безпеки, яка досі існувала у світі, буде змінена після цієї війни.
"Сьогодні вся спільнота повинна виступити єдиним фронтом для того, щоб захистити сам принцип захисту прав людини у ХХІ столітті. Інакше нам нічого буде говорити. Інакше сам цей принцип і багато інституцій не зможуть щось говорити за деякий час. Будь-яка війна закінчується, але що ми скажемо після неї всім цим тисячам людей?" – зауважив керівник ОП.
Єрмак запропонував представникам міжнародних організацій розглянути план, що передбачає конкретні кроки щодо захисту прав українців, які перебувають у російському полоні.
Зокрема він закликав негайно винести на глобальний рівень питання концентраційного табору в Оленівці, доступу до українських військовополонених і захисту їхніх прав й ухвалити спільну декларацію, у якій рішуче засудити воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид росії проти українців.
Також Єрмак запропонував направити спільну місію на контактну лінію, до якої можуть долучитися представники міжнародних організацій. Вона має перебувати на контактній лінії доти, доки росія не надасть доступу до місць утримання українських бранців.
"Я можу гарантувати вам від імені України, що ми надамо всі гарантії вашої безпеки й безпеки ваших представників. Це буде відбуватися на території, контрольованій урядом України", – заявив керівник ОП.
Крім того, Єрмак виступив із пропозицією підготувати й опублікувати відповідні тематичні доповіді міжнародних організацій, що базуватимуться на побаченій особисто інформації або на свідченнях очевидців. Як підкреслив керівник ОП, довіра до міжнародних організацій залежатиме від безпосереднього результату їхньої діяльності.
"Якщо ми об’єднаємося, якщо ми уявимо, що там, в Оленівці, може бути хтось із нашої з вами родини, то, я впевнений, зможемо знайти абсолютно альтернативні, нестандартні підходи. Я вас до цього закликаю", – зазначив він.
Єрмак подякував суспільствам тих країн, які підтримали Україну під час російської агресії, наголосивши, що "Україна сьогодні бореться не тільки за себе. Вона бореться за весь світ. За свободу, за цінності демократичного світу. "Ми обов’язково переможемо, і це буде наша спільна перемога", – додав очільник ОП.
Також Єрмак запропонував проводити щотижневі брифінги омбудсмена щодо захисту прав людини, до яких зможуть долучатися представники країн-партнерів, щоб міжнародна спільнота могла отримати об’єктивну інформацію про ситуацію навколо українських полонених.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зі свого боку додав, що Україна пропонує створення нового механізму задля виконання гуманітарної місії зі спостереження за станом та умовами утримання українських військовополонених і дотриманням норм Женевської конвенції.
"Ми привертаємо вашу увагу, бо це стосується наших громадян. Ми виходимо з новими ініціативами. Саме від вас залежить, чи дійсно міжнародна спільнота може впливати на державу-агресора", – підкреслив Лубінець.
Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова наголосила, що Україна порушує питання, які вимагають від міжнародної спільноти пошуку "некласичних рішень".
Зі свого боку спеціальний доповідач ООН із питань тортур Еліс Едвардс висловила готовність долучитися до збору інформації про злочини, вчинені проти українських військовополонених, з метою подальшого розслідування. Також вона заявила, що може відвідати Україну та поспілкуватися з військовими, звільненими з полону.
Підбиваючи підсумки, Єрмак наголосив, що сьогодні вся світова правозахисна спільнота має виступити єдиним фронтом проти "найбільш кричущих" і масових порушень прав людини в Європі у ХХІ столітті, які чинить росія.
Як повідомляв Укрінформ, 17 жовтня під час чергового масштабного обміну полоненими Україна звільнила з полону 108 жінок, зокрема 96 військовослужбовиць та 12 цивільних.
За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, процес визволення українських громадян із російського полону є настільки складною роботою, що кожне необачне слово може завадити владі у цьому процесі.
Фото: ОП