Маргарита Сокоренко, уповноважена у справах ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 25 січня 2023 року визнав прийнятною до розгляду міждержавну справу “Україна та Нідерланди проти росії”. Суд встановив, що захоплені території на сході України з 11 травня 2014 року були під контролем російської федерації. Тож ЄСПЛ переходить до розгляду справи по суті.

Ця справа стосується: масових та систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей; викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт із Донецької та Луганської областей на територію рф у 2014 році; збиття літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній.

На відкритих слуханнях у Страсбурзі також були присутні родичі загиблих рейсу МН17 та їхні адвокати.  А от представники рф не з’явилися.

Що означає ухвалене рішення та скільки триватиме юридична війна проти росії в Європейському суді з прав людини, в інтерв’ю Укрінформу після слухань розповіла уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

ПРИСУТНІСТЬ РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ НА СХОДІ УКРАЇНИ З КВІТНЯ 2014 РОКУ – ВЖЕ ЗАФІКСОВАНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ

- Рік тому, 26 січня 2022 року, в ЄСПЛ відбулися перші відкриті слухання у справі щодо прийнятності міждержавної справи “Україна та Нідерланди проти росії”. Тоді кожній стороні дали 45 хвилин на виступ. Першою слово мала росія. Другою виступала Україна, третіми – Нідерланди. Це засідання назвали одним із найтриваліших в ЄСПЛ. Учора слухання тривали хвилин 20 чи навіть менше? 

- Засідання було доволі коротким – 15 хвилин. Але це було оголошення ЄСПЛ уже ухваленого рішення, голова ЄСПЛ зачитала тільки резолютивну частину. Саме ж рішення доволі об’ємне: секретаріат ЄСПЛ вручив нам повний текст, там 230 сторінок. Звісно, хотілось би одразу почути всі деталі, але тоді б і дня не вистачило, аби все оголосити.

- Чи ви хвилювалися, коли почали зачитувати рішення? Якою була ваша реакція після оголошення? Чи задоволені ви почутим?

- Я не можу сказати, що було хвилювання до чи під час самого оголошення рішення. Команда Мінюсту справу вела з самого початку, з 2014 року. Ми підготували сильну позицію України, підкріпили безпрецедентними доказами, дослідженнями та розслідуваннями, фото та відеоматеріалами, картами, даними про фінансування росією, свідченнями, і серед свідків були не лише потерпілі від агресії рф, а й російські громадяни, яких направляли воювати під виглядом так званих “сил днр/лнр”, і громадяни України, які в певний період були в складі окупаційних “сил днр/лнр”, та інші. Маючи в основі справи такі докази, а також знаючи позицію росії і доказову базу від них, все ж схилялась до позитивного рішення на користь України. Коли рішення було вже оголошено повністю, була лише одна думка – недарма стільки зусиль було покладено у справу.

Деякі моменти рішення було особливо приємно почути – зокрема, ЄСПЛ вважає доведеним поза розумним сумнівом, що російські військові були присутні в Донецькій і Луганській областях в квітні 2014 року. І хоча ЄСПЛ рахує, що контроль росія отримала над окупованими територіями з 11 травня 2014-го, тобто з дня проведення так званих “референдумів днр/лнр”, вказівка на присутність російських військових вже в квітні 2014-го – тепер зафіксований юридичний факт, і розбиває версію рф про “іхтамнєт”, яку вони повторювали як мантру на всіх можливих майданчиках. Це сильний аргумент для інших справ не лише в ЄСПЛ.

- Російської сторони не було на слуханнях. Чому, на вашу думку, вони не з’явилися? Невже було страшно подивися в очі присутнім? І розкажіть, хто приїхав у Страсбург на оголошення рішення?

- Наша делегація включала Ірину Мудру, заступника міністра юстиції України, мене як агента в ЄСПЛ, Андрія Лукшу, керівника управління представництва держави в міждержавних справах секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, та юридичних радників Бена Емерсона та Пітера Худа, з якими ми працюємо по міждержавних справах і готували стратегію та позицію.

Уряд Королівства Нідерланди був представлений їх агентом, Баббет Копман, представниками їх офісу, головою Фонду авіакатастрофи МН17, який представляє інтереси родичів загиблих, а також самими родичами, які втратили в цій катастрофі своїх рідних.

Щодо росіян, їхня відсутність була очікуваною. І сумніваюсь, що боялись подивитись в очі. Думаю, розуміли, що рішення для них програшне, а все, що їм не підходить, вони показово ігнорують. Звісно, можна сказати, що після виключення з Ради Європи, вони вже не є стороною Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод з 16 вересня 2022 року. Але тут окремо хочу наголосити: не існує заборони брати участь у справах після виключення з Ради Європи. За росією залишилося право брати участь у розгляді справ проти неї, ЄСПЛ чітко вказав, що такий розгляд буде відбуватись. Так що вони просто вирішили не з’являтись.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОСІЇ БУДЕ І КОЖНА ТАКА СПРАВА ЇЇ НАБЛИЖАЄ

- Що означає рішення для України та росії? Як на нього відреагували родичі загиблих рейсу МН17?

- Якщо коротко, сьогоднішнє рішення для всіх означає лише одне: відповідальність росії буде і кожна така справа вже більше її наближає. Російської делегації не було, але впевнена: вони чекали на опублікування рішення на сайті суду більше, аніж ми на його оголошення в залі ЄСПЛ. Незважаючи на їхню неучасть у всіх провадженнях, такі рішення вони відслідковують. Згадаємо навіть нещодавнє оголошення вироку Гаазького окружного суду  в справі МН17: в той самий день їх МЗС заявило, що рішення спрямоване на перекладання на росію відповідальності за злочини України та що вирок прийнятий під тиском західних країн. Це, звісно, лише мої здогадки, але впевнена, вони явно не чекали таких висновків ЄСПЛ.

- Розкажіть про позицію сторін – України, Нідерландів, росії.

- Позиція України полягала в тому, що росія почала здійснювати “ефективний контроль” над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей з квітня 2014 року, що включає військову, економічну та політичну підтримку. На цих територіях росія через своїх представників чи підконтрольних їй окупаційних адміністрацій і озброєних угруповань, здійснює систематичні порушення прав людини. Відмова росії визнати свою відповідальність лише підтверджує офіційну толерантність з боку росії щодо існуючої “адміністративної практики” порушення прав людини.

У свою чергу, Королівство Нідерланди вказує на те, що росія несе відповідальність за збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу МН17 у липні 2014 року над Донецькою областю. Літак був збитий із ЗРК “Бук”, який було доставлено росією на непідконтрольну Уряду України територію Донецької області, а постріл було виконано з території, що перебувала під “ефективним контролем” росії. У ході розслідування росія не надавала деякі необхідні для слідства докази та надавала неповні відповіді на запити Королівства Нідерландів. Також росія не надала жодних переконливих доказів своєї непричетності до збиття літака. При цьому в росії не існує ефективних механізмів, які могли б бути використані для вичерпання національних засобів юридичного захисту. 

росія ж вдалась до маніпуляцій та заперечень. Серед іншого, стверджувала, що справа стосується територій, які не належали їй, а тому росія не має юрисдикції над цими територіями. Що росія не є стороною “конфлікту” та не здійснює ефективний контроль на цими територіями. Щодо збитого літака, то росія зазначила, що це нібито було зроблено Збройними Силами України з території, підконтрольній Уряду України. росія також просила ЄСПЛ відхилити скарги України щодо вивезення дітей-сиріт до рф у 2014 році як неприйнятні, а заяву Королівства Нідерландів відхилити у зв’язку з недотриманням шестимісячного строку для подачі заяви та неможливістю встановити, хто здійснював “ефективний контроль” над територією під час активних бойових дій. Також росія стверджувала, що Україна нібито не надала достатніх доказів існування “адміністративної практики” порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях. У підсумку представники росії заявили, що справа має бути відхилена як неприйнятна.

Рішення ЄСПЛ було доволі однозначним – позиція України та Нідерландів прийняті, позиція рф – повністю відхилена. Після ухвалення ЄСПЛ рішення щодо прийнятності у справі, ЄСПЛ переходить до розгляду справи по суті. До прикладу, після оголошення у січні 2021 року рішення щодо прийнятності у міждержавній справі щодо Криму, вже через рік ЄСПЛ розпочав процедуру розгляду справи по суті. Очікуємо приблизно протягом року руху по Донбаській справі.

- Які міфи рф руйнує рішення ЄСПЛ? І чому воно таке важливе для України?

- По-перше, буде нарешті розвінчано міф про так звану “громадянську війну” в Україні, до якої росія нібито ніяким чином не причетна. Юридичне визнання росії учасницею конфлікту на сході України з 2014 року є важливим також і для політичної позиції України на міжнародній арені.

По-друге, встановлення ЄСПЛ наявності “ефективного контролю” з боку росії над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей розблокує розгляд індивідуальних заяв наших громадян у ЄСПЛ, права яких порушувалися на цих територіях з 2014 року.

По-третє, ЄСПЛ окремо наголосив на ролі міждержавних справ у захисті публічного порядку Європи. Він зазначив, що ця справа є однією з п’яти міждержавних справ, які перебувають на його розгляді, де росія фігурує як держава-відповідач щодо подій в Україні від 2014 року, і що на розгляді Суду перебувають біля 8500 індивідуальних заяв, поданих у цьому заязку.

В ЄСПЛ ПРОТИ РОСІЇ П’ЯТЬ МІЖДЕРЖАВНИХ СПРАВ ВІД УКРАЇНИ, ДВІ ВІД ГРУЗІЇ ТА ОДНА ВІД НІДЕРЛАНДІВ

- У 2020 році було об’єднано міждержавні справи в одну “Україна та Нідерланди проти росії”. Скільки було звернень до ЄСПЛ та чому об’єднали справи?

- Справа об’єднує кілька заяв, поданих проти росії до ЄСПЛ. Спершу Україною було подано дві заяви проти росії: 13 березня 2014 року була подана заява, яка стосувалася порушень росією прав людини на тимчасово окупованих територіях Криму та Донецької та Луганської областей, яка потім доповнювалась; 26 серпня 2015 року до ЄСПЛ було направлено заяву стосовно фактів порушень рф прав людини з вересня 2014 року по серпень 2015 року на тимчасово окупованих територіях Криму та Донецької та Луганської областей. Згодом ЄСПЛ розділив та об’єднав факти із цих заяв за географічною ознакою на дві справи: щодо Криму та щодо Донбасу.

Факти порушень росією прав людини відтак ЄСПЛ розглядав в рамках справи “Україна проти Росії” за заявою № 8019/16.

Ще одна заява, яка була подана Україною 13 червня 2014 року, стосується незаконного вивезення з тимчасово окупованої території Донецької області до росії трьох груп дітей у 2014 році. Також була подана заява Королівством Нідерландів проти росії 10 липня 2020 року, яка стосується збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу МН17 у липні 2014 року над Донбасом. 27 листопада 2020 року Суд вирішив об’єднати заяви у одну справу. Це було зроблено з метою ефективного здійснення правосуддя, а також тому, що предмет справ стосується одної і тієї ж території та часових рамок. До того ж, Урядом України уже були заявлені скарги щодо епізоду зі збиттям літака рейсу МН17 в рамках великої справи “Україна проти Росії” за заявою № 8019/16.

- Скільки загалом міждержавних справ в ЄСПЛ? Чи всі вони проти росії?

- Починаючи із 2014 року Урядом України було подано 10 міждержавних заяв проти росії. Частина з них була об’єднана між собою. Наразі в ЄСПЛ перебувають п’ять міждержавних справ України проти росії:

1. “Україна проти росії (щодо Криму)” за заявами № 20958/14 та № 38334/18 щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь;

2. “Україна та Нідерланди проти росії” за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 щодо подій на сході України;

3. “Україна проти росії (VIII)” за заявою № 55855/18 щодо захоплених українських моряків;

4. “Україна проти росії (ІX)” за заявою № 10691/21 щодо “адміністративної практики” організації росією політичних вбивств;

5. “Україна проти росії (X)” за заявою № 11055/22 щодо порушень росією прав людини і основоположних свобод в ході широкомасштабного вторгнення на територію України.

Крім цих справ, ЄСПЛ також розглядає ще 11 інших міждержавних справ. З них дві справи – “Грузія проти росії”, одна справа – подана росією проти України у 2021 році, чотири справи –“Вірменія проти Азербайджану”, ще дві – “Азербайджан проти Вірменії”, а також “Ліхтенштейн проти Чеської Республіки” та “Вірменія проти Туреччини”.

- Розкажіть про справу, яка з’явилась після 24 лютого 2022. Що вимагає Україна в ЄСПЛ?

- 28 лютого 2022 Урядом України було направлено до ЄСПЛ клопотання на підставі правила 39 Регламенту ЄСПЛ із вимогою застосувати невідкладні тимчасові заходи у зв’язку із масовими порушеннями прав людини, що є наслідком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. У своїй заяві Україна надала ЄСПЛ докази вказаних порушень прав людини, причетності російських військових до їх вчинення, а також докази підготовки росією вторгнення в Україну. Наступного дня, 1 березня 2022 року, ЄСПЛ, відповідно до правила 39 Регламенту, дав вказівку уряду росії утриматися від військових атак на цивільне населення та цивільні об’єкти інфраструктури. Також ЄСПЛ зареєстрував справу “Україна проти Росії (Х)” за заявою № 11055/22.

Цікаво, що на це ЄСПЛ отримав офіційну відповідь: уряд рф заперечив будь-які атаки російських військових на цивільних громадян та об’єкти цивільної інфраструктури. Більше того, уряд росії звинуватив українських військових в атаках на цивільне населення та заявив, що забезпечує для цивільних гуманітарні коридори на території Донбасу та можливість переміститися до безпечних місць.

23 червня 2022 року Урядом України було подано міждержавну заяву в цій справі. Уряд України стверджує про порушення росією Конвенції (про захист прав людини і основоположних свобод – ред.), у ході широкомасштабного вторгнення на територію України, зокрема порушення права на життя (стаття 2), заборони катувань (стаття 3), права на свободу і недоторканність (стаття 5), права на повагу до приватного та сімейного життя (стаття 8), права на свободу думки і вираження (статті 9 і 10), свободу зібрань та асоціацій (стаття 11) та права на захист власності (ст. 1 Додаткового протоколу). До цієї справи доєднались інші держави-члени РЄ як третя сторона, а саме: Австрія, Бельгія, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Ісландія, Велика Британія та Болгарія. Також до зазначеної міждержавної справи приєдналась одна неурядова організація. Така кількість доєднаних країн – безпрецедентна, посилює нашу справу юридично. Це сильний меседж для росії, що інші країни підтримують нас не лише політично, а й в юридичних процесах.

ЯКЩО РФ КОЛИ-НЕБУДЬ МАТИМЕ НАМІР ПОВЕРНУТИСЬ ДО РАДИ ЄВРОПИ, ВОНА БУДЕ ЗОБОВ’ЯЗАНА ВИКОНАТИ ВСІ РІШЕННЯ ЄСПЛ

- Як змусити росію виконувати рішення ЄСПЛ, адже у березні 2022 року росія призупинила свою участь у ЄСПЛ? Чи є в такому разі сенс продовжувати розглядати справи?

- По-перше, сам факт визнання ЄСПЛ порушень росією прав людини на території України є вагомою складовою у відстоюванні справедливості для жертв військової агресії рф, яка почалась ще 2014 року.

По-друге, після визнання рф відповідальною за порушення норм Конвенції (про захист прав людини і основоположних свобод – ред.), суд зможе зобов’язати росію виплатити компенсації. І хоча росія була виключена з Ради Європи та наразі не є стороною Конвенції, вона має нести відповідальність за свої дії.

Варто підкреслити, що зобов’язання виконувати рішення ЄСПЛ не має обмежень у часі. На практиці це означає, що якщо рф коли-небудь у майбутньому матиме намір повернутись до Ради Європи, вона буде зобов’язана виконати всі рішення ЄСПЛ.

Крім того, встановлення відповідальності рф за порушення прав людини в Україні створить міцну основу для подання громадянами індивідуальних заяв до ЄСПЛ проти росії, в тому числі у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Тож постраждалі матимуть правові підстави вимагати від рф компенсації за порушення їхніх прав та завдані збитки.

Ми розуміємо, що добровільно виконувати росія рішення не буде, тому наразі Україною спільно з міжнародними партнерами напрацьовується компенсаційний механізм, який дасть змогу відшкодувати збитки, завдані рф Україні. У цьому механізмі рішення ЄСПЛ також матиме свою роль.

Не менш важливим є і встановлення істини. Як відомо, рф заперечує всі претензії України і заявляє, що не порушила жодної норми міжнародного права. Представники рф повторюють свої наративи про “внутрішній конфлікт” у східній Україні з 2014 року, про проведення “спеціальної військової операції” з лютого 2022-го та стверджують, що росія не завдає ударів по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. Більше того, рф звинувачує Україну в скоєнні найбільш тяжких злочинів, таких як теракт в Оленівській виправній колонії в Донецькій області, внаслідок якого загинуло багато українських військовополонених, авіаудар по драматичному театру в Маріуполі, де на той час перебували в укритті сотні цивільних осіб, тощо. Для міжнародної спільноти, по суті, існує дві версії одних і тих самих подій, і саме тому важливо встановити правду, закріпити її на міжнародному рівні та зупинити потік дезінформації.

Рішення ЄСПЛ також можуть бути враховані під час розгляду справ проти росії іншими міжнародними органами. Ці рішення можуть стати важливим елементом при розгляді порушень росією норм міжнародного та гуманітарного права. Безумовно, на сьогоднішній день основний фронт боротьби зосереджений на полі бою і перемога України над державою-агресором стане каталізатором для виплати рф усіх репарацій за завдані збитки, а також щодо виконання рішень міжнародних судових інстанцій, зокрема ЄСПЛ.

- Які наслідки російського вторгнення в Україну для міжнародного права?

- Російське вторгнення в Україну відобразило слабкість та хиткість всієї системи міжнародного законодавства, що будувалося протягом десятиліть. Інституційні домовленості щодо збереження миру, безпеки, а також положення щодо забезпечення прав людини були піддані грубій силі з боку рф. Зокрема, відкрите вторгнення росії на територію України грубо порушило основи міжнародного правопорядку. Однак це також є унікальним шансом для міжнародного співтовариства переглянути деякі існуючі міжнародно-правові механізми та норми, адаптувати їх до викликів нового часу і Україна робить все можливе на дипломатичному і на міжнародному юридичному рівні, щоб такі зміни відбулися й агресор був притягнутий до відповідальності.

- На вашу думку, що може змінитися з роками? Як світу захиститися від країни-агресора?

- Перебування міждержавних справ України проти росії у провадженні ЄСПЛ та їх активний розгляд закріплює факт наявності систематичних порушень прав людини з боку російської федерації та створює юридичні підстави для притягнення її до відповідальності. Наявність подібних справ у практиці ЄСПЛ слугуватиме прикладом або алгоритмом дій для інших держав, що постраждали від збройної агресії.

Однією з ефективних змін у майбутньому в контексті захисту від країни-агресора є створення міжнародного трибуналу. Зокрема, за допомогою Спеціального трибуналу можна буде притягнути до відповідальності росіян за вчинені злочини в Україні. Так як повномасштабне вторгнення рф в Україну не є обмеженим конфліктом, а війною проти всього цивілізованого світу та міжнародних правових норм, необхідність консолідованих дій України на міжнародній арені в контексті притягнення рф до відповідальності в майбутньому можуть стати основою для створення нового механізму притягнення до відповідальності та виплати репарацій за такі злочини.

Ірина Драбок, Гаага