Законопроєкт №7198: житло для громадян та відновлення країни

Чому розроблений підхід є оптимальним рішенням та потребує якнайшвидшого впровадження

Тільки за попередніми даними, від воєнної агресії постраждало 328 тис. житлових об’єктів. Серед них – 48,5 тис. повністю знищених, в яких проживало 137 тис. українців. Наразі більшість із них не мають іншого власного житла.

Наша команда з квітня 2022 року працює над механізмом надання компенсацій, базові засади якого містяться в законопроєкті 7198. Нижче я розповім, чому розроблений у документі підхід є оптимальним рішенням, зважаючи на обставини, та потребує якнайшвидшого впровадження. А також дам відповідь на деякі критичні закиди щодо законопроєкту.

ВИКЛИКИ ВІДБУДОВИ

Важливо розуміти, що наша ключова мета – забезпечити відбудову за наявних економічних та безпекових обставин. Це має бути, по-перше, оперативно, не чекаючи репарацій від росії, котрі не є питанням одного дня чи навіть року. По-друге, в ідеальному світі – ми б говорили про відбудову після остаточної перемоги та деокупації, без загроз подальших атак на мирні міста. Але ми розуміємо, що відбудова відбувається в умовах активних бойових дій та окупованих територій. По-третє, і найголовніше – пріоритетом законопроєкту є задовольнити базові потреби в житлі для найбільш вразливих категорій постраждалих громадян.

З огляду на це, був розроблений механізм, який включає 3 варіанти компенсації житла:

• для власників частково пошкодженого житла – виконання органами місцевого самоврядування необхідних ремонтних робіт, надання коштів на самостійне проведення ремонту;
• для власників повністю знищених квартир – отримання житлового сертифікату на суму, що співмірна вартості знищеного житла. Його можна протягом 5 років обміняти на будь-яке житло на ринку нерухомості (квартиру чи будинок, первинне, вторинне, або інвестувати в будівництво нового) у будь-якому населеному пункті;
• для власників повністю зруйнованих приватних будинків – кошти на рахунок зі спецрежимом, які можна буде використати виключно на потреби будівництва або житловий сертифікат (на вибір отримувача).

Важливо те, що законопроєкт задає основні принципи, але деталізація всіх нюансів наразі розроблюється урядом у низці правових актів. Ідеться зокрема про врегулювання роботи комісій із розгляду питань щодо надання компенсації, механізм визначення вартості 1 м² площі знищеного об’єкта тощо.

ЩО САМЕ ТА ДЛЯ КОГО КОМПЕНСУВАТИМЕ ДЕРЖАВА?

Звучать зауваження щодо того, що компенсація не охоплює тих, хто вже відремонтував житло власним коштом. Це не зовсім так. Відшкодування за вже здійснене відновлення дійсно не передбачене даним законопроєктом. Але нагадаю, що мета документа – надання компенсацій тим, хто її найбільше потребує. Наразі компенсація надається у формі допомоги від держави Україна, яка юридично не зобов’язана відшкодовувати, адже до руйнувань призвели дії росії. Громадяни, що скористаються цією допомогою від України, передадуть право державі подавати позови проти агресора. Відповідно всі ті, хто не отримає компенсацію зараз, зможуть отримати її з репарацій після перемоги.

ЧОМУ НЕ НАДАТИ КОШТИ, ЯКІ ГРОМАДЯНИ ЗМОЖУТЬ ВИТРАТИТИ НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД?

Частина власників знищеного майна можуть не мати потребу в житлі, а натомість потребувати коштів на облаштування, повсякденні потреби тощо. Проте, як я вже зазначила, дані компенсації не є ними в класичному розумінні, адже Україна не відповідальна за завдані збитки. Відповідно законопроєкт розв’язує саме проблему відновлення житла, а не інші проблеми. Роздача значних сум коштів, які можуть бути витрачені на різні потреби, може спровокувати появу схем, зокрема і для виводу коштів за кордон.

На противагу цьому, придбання житла в Україні – це шлях до відновлення пошкодженого житлового фонду, а також можливість для громадян повернутися додому з-за кордону або інших регіонів.

ЧОМУ НЕМАЄ ОБМЕЖЕНЬ ЩОДО МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ ЖИТЛА?

Дехто критикує можливість обирати нове житло в будь-якому населеному пункті, а не лише в тому, де знаходилося знищене. Нібито це заважатиме розвитку постраждалих громад, адже туди не повертатимуться люди. Зазначу, що з глобальнішої точки зору, перед державою стоїть загроза демографічної кризи всеукраїнського рівня. Важливо, щоб люди могли будувати своє життя та розвиватися в Україні, а в якому саме регіоні – питання менш суттєве.

На жаль, зараз ніхто не може сказати, скільки триватимуть бойові дії, окупація окремих територій, обстріли. Низка регіонів, ближчих до лінії фронту, є об’єктивно менш безпечними. Безпека та комфорт громадянина є найважливішою цінністю – тому кожен має самостійно обрати населений пункт для придбання житла.

Водночас значна кількість людей захоче й надалі жити у своїй громаді, що сприятиме її відновленню. Це свого роду інвестиція громадянина в ту чи іншу громаду. Комплексне відновлення населеного пункту та його інфраструктури є пов’язаними питаннями, але не предметом законопроєкту – вони будуть регулюватися іншими законами та підзаконними актами, зокрема законом №7282.

ЧОМУ САМЕ ЖИТЛОВІ СЕРТИФІКАТИ?

Вільний вибір житла кращий за централізоване будівництво або закупівлю житла державою. Житло могло б будуватися там, де не захочуть жити громадяни. Такі дії могли б призвести до появи гетто, як це часто буває в місцях концентрації соціального житла. Також такі централізовані дії містили б суттєві корупційні ризики. Житлові сертифікати та кошти на цільові потреби відбудови – органічний ринковий спосіб відновлення на противагу примусовому в найгірших радянських традиціях.

ЧИ СТИМУЛЮВАТИМЕТЬСЯ ПОПИТ НА ЖИТЛО?

Критикують також створення нібито надмірного попиту на ринку нерухомості, який може бути вигідним гравцям на ринку нерухомості. Проте, попит виник не через цей чи інший нормативно-правовий акт, а через сам факт масових руйнувань житла. Відбудова в будь-якому випадку сприятиме росту будівельної галузі. Наразі ця галузь економіки, як і інші, сильно постраждала від війни. Її відновлення може стати бустером для економічного розвитку та створення нових робочих місць. Повторюся, одне із завдань законопроєкту – відновлення житлового фонду, тому важливо, щоб кошти, виділені на відбудову, йшли саме на відбудову. До того ж, існує заборона на відчуження отриманого житла протягом 5 років із моменту купівлі. Це зменшить попит громадян на інші квартири та будинки.

ЩОДО СПРЯМУВАННЯ КОШТІВ НА НОВЕ «ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО»

У прив’язці до законопроєкту №7198 було озвучено закид щодо непрозорості розподілу коштів та згадано програму «Велике будівництво». Переконана, що ця Президентська програма стала успішним прикладом того, як держава може швидко, якісно й масштабно розбудовувати транспортну та соціальну інфраструктуру. Низка соціологічних опитувань свідчать, що тисячі українців позитивно оцінили результати «Великого будівництва». Наявність такого досвіду є суттєвою перевагою для організації відбудови України.

Ще більш важливо те, що увесь процес відбудови, зокрема й у частині надання компенсацій, буде забезпечуватися цілісною екосистемою цифрових рішень та інноваційних інструментів. Ключовий серед них – Реєстр пошкодженого та знищеного майна, у якому, згідно з законопроєктом №7198, мають міститися всі дані про руйнування. Також саме до Реєстру комісії вноситимуть рішення щодо компенсації та з його ж допомогою виготовлятимуть житлові сертифікати.

На основі Реєстру функціонуватиме геоінформаційна система, що дасть змогу не лише візуалізувати дані, а й аналізувати їх. Інші пов’язані інструменти – Система управління галузевими проєктами у сфері інфраструктури та регіонального розвитку, Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ). У сукупності це єдина система Цифрового управління відбудовою. Одним із її ключових завдань є забезпечення моніторингу відбудови для донорів, міжнародних партнерів, громадськості.

Лише прозора система, без можливостей для корупції та маніпуляцій, зможе забезпечити відновлення країни.

Олена Шуляк