Затоплені землі та спалені ліси. Як росіяни воюють проти довкілля в Україні

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало найбільшим військовим конфліктом в Європі з часів Другої світової війни.

Бойові дії, в яких з обох сторін залучені сотні тисяч комбатантів, значна кількість військової техніки та всі види конвенційної зброї, тривають на території України, завдають величезної шкоди державі та її громадянам. Від війни як такої страждає і довкілля: повітря, водні та земельні ресурси, ліси, природоохоронні території, тваринний і рослинний світ. Найрезонанснішим злочином окупантів проти довкілля став підрив Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року, що призвів до екологічної катастрофи на Півдні України та може бути кваліфікований як акт екоциду.

Центр стратегічних комунікацій на інформаційної безпеки зібрав інформацію про російські злочини проти довкілля та ключові екологічні проблеми, спричинені війною.

Забруднення атмосфери

Бойові дії супроводжуються пожежами та вибухами, що призводить до забруднення атмосфери. Мільйони тонн викидів та продуктів горіння  потрапляють у повітря і прискорюють кліматичні зміни: лише за рік бойових дій в атмосферу потрапило 33 млн тонн парникових газів. 

Повномасштабна війна супроводжується спробами росіян знищити українські склади боєприпасів, нафтобази, нафтопереробні заводи та інші об’єкти хімічної промисловості. 

Ось лише кілька прикладів: 27 лютого 2022 року російська балістична ракета вразила нафтобазу в районі Василькова у Київській області. Протягом березня-квітня того ж року росіяни атакували нафтобази у Чернігові, Житомирській, Київській, Львівській, Рівненській, Дніпропетровській, Волинській, Луганській, Полтавській областях. 

Разом із чадним газом під час горіння нафтопродуктів  в атмосферу потрапляють бензопірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, сполуки ванадію, солі натрію, альдегіди сажа тощо. Всі ці сполуки є надзвичайно токсичними, вони шкодять людям, флорі та фауні, забруднюють ґрунти і водойми.

Захоплення та пошкодження ядерних об’єктів 

Російські окупанти вдаються до ядерного тероризму: завдають ударів по атомних об’єктах, захоплюють їх та використовують як військові бази, тримаючи персонал у заручниках.

У перші дні повномасштабного вторгнення противник захопив Чорнобильську АЕС. 25 лютого у зоні відчуження було зафіксовано різкий сплеск радіації: її рівень піднявся у 20 разів. Це сталося через ігнорування російськими військовими норм радіаційної безпеки: вони пересувалися чорнобильською зоною на важкій техніці, копали окопи та траншеї, зокрема в Рудому лісі, здіймаючи радіоактивний пил в атмосферу, та спровокували низку пожеж. ЧАЕС перебувала під російським контролем понад місяць. Окупанти вбили дев’ятьох та викрали п’ятьох співробітників станції, а також вивезли з України 169 полонених військовослужбовців Національної гвардії, які охороняли об’єкт.  Крім того, росіяни пошкодили та викрали сотні комп’ютерів, програмне забезпечення, 1,5 тисячі дозиметричних приладів та протипожежне обладнання. Це завдало шкоди системі безпеки на ЧАЕС, сума збитків перевищує 135 млн доларів.

У березні 2022-го росіяни з боєм захопили Запорізьку АЕС в Енергодарі та взяли в заручники її персонал. Найбільшу в Європі  атомну електростанцію окупанти перетворили на військову базу. На території АЕС вони розмістили артилерію та системи ППО. Російські війська використовують ЗАЕС як «ядерний щит» для обстрілів з її території Марганця і Нікополя, знаючи, що не отримають удару у відповідь. Озброєння та боєприпаси зберігаються у безпосередній близькості від реакторів та контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом, створюючи загрозу техногенної катастрофи. Тиск на персонал і неналежна експлуатація обладнання ЗАЕС також підсилюють ризик аварій через «людський фактор». А після підриву напередодні замінованої ними Каховської ГЕС, росіяни збільшили ризики виведення з ладу системи охолодження реакторів ЗАЕС, що може призвести до катастрофічних наслідків.

Під час боїв за Харків протягом весни-літа 2022 року російські війська декілька разів прицільно обстрілювали ядерну установку «Джерело нейтронів» на території Харківського фізико-технічного інституту. Під ворожим вогнем опинилася і сама установка, в яку було завантажено 37 паливних елементів. Її пошкодження та руйнування сховищ ядерних матеріалів могло призвести до масштабної екологічної катастрофи.

Мінне забруднення та руйнування ґрунтів

Численні артилерійські та ракетно-бомбові удари не лише забруднюють українські ґрунти уламками та ракетним паливом, а й пошкоджують їх структуру, утворюючи глибокі вирви.

Близько 174 тисяч квадратних кілометрів, майже третина території України, потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Найгірша ситуація у Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях. Мінного забруднення зазнали близько 470 тисяч гектарів сільськогосподарських земель в Україні. Це створює загрозу світовій продовольчій безпеці. 

Рівень мінного забруднення в Україні є найбільшим в Європі, на розмінування можуть піти десятки років.

Забруднення водойм

Через російську агресію знижується якість українських водних ресурсів. У водойми потрапляють боєприпаси, нафтопродукти, тіла загиблих людей і тварин, а узбережжя заміновані. До забруднення акваторій Дніпра і Чорного моря призвів підрив Каховської ГЕС, у зоні затоплення опинилися помешкання людей, сільськогосподарські угіддя, кладовища і худобомогильники. У воду потрапили хімічні добрива, паливо-мастильні матеріали та інші забруднювачі, тіла загиблих людей і трупи тварин. У придонних відкладах водосховища десятиліттями накопичувалися важкі метали та інші шкідливі речовини з викидів промислових підприємств Запоріжжя та Дніпра. Забруднення прісних вод під час літньої спеки може спричинити цвітіння води. Вихід великої кількості річкової води загрожує тимчасовим опрісненням ділянок Чорного моря, від чого страждає його флора і фауна.  

Оцінити масштаби забруднення підземних вод ще доведеться у майбутньому.

Знищення лісів та природно-заповідних зон

Станом на кінець 2022 року внаслідок війни було знищено та пошкоджено 3 млн гектарів лісу ‒ третина лісового фонду України. За підрахунками екологів, на його відновлення можуть знадобитися щонайменше 20 років. 

Під загрозою знищення перебувають 160 об’єктів Смарагдової мережі, що становить 2,9 мільйони гектарів природоохоронної мережі Європи. Третина національних природоохоронних територій України уражені війною. У небезпеці перебувають 900 заповідних територій. Це 1,2 млн гектарів, або понад чверть усіх природоохоронних територій країни. Руйнування об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) призводить до знищення унікальних екосистем, відновити які практично неможливо.

Одним з найбільших злочинів окупантів проти ПЗФ є знищення екосистеми Кінбурнської коси, яка омивається водами Чорного моря, Дніпрово-Бузького лиману та Ягорлицької затоки. Тут збереглися реліктові ліси, плавні та водно-болотні угіддя, прісні та солоні озера, солонці та солончаки, природні нерестовища, цілинні ділянки піщаного степу,. На косі виявлено 415 рідкісних видів тварин, 166 з яких занесено до Червоної книги України, 47 рідкісних видів рослин, грибів та лишайників. Лише за перші вісім місяців окупації, за інформацією правозахисної організації «Екологія Право Людина», від вогню постраждали 30% кінбурнських лісів ‒ 10 тисяч гектарів. 

Непоправних втрат зазнала екосистема острова Зміїний, що має статус заказника національного значення.

Загибель тварин

Бойові дії, регулярні обстріли та пожежі, затоплення територій призводять до масової загибелі диких і свійських тварин. Десятки видів перебувають на межі зникнення, і через російську агресію екологи нічим не можуть їм допомогти.

Науковці фіксують негативний вплив війни на популяції тварин, птахів, риб, земноводних. Чи ненайбільше постраждала популяція дельфінів у Чорному морі. Начальник науково-дослідного відділу Національного природоохоронного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв восени 2022 року повідомляв про загибель 50 тисяч особин ‒ 20% всієї чорноморської популяції. Причиною мору дельфінів науковець називав роботу великої кількості сонарів кораблів Чорноморського флоту РФ та вибухи. Цю гіпотезу підтверджують результати досліджень румунських екологів: у половині випадків під час некропсії у тварин було виявлено пошкодження кісток внутрішнього вуха.

Джерело: www.facebook.com/rusevivan

До катастрофічних наслідків для біорізноманіття призвів підрив Каховської ГЕС. Знищено місця нересту та середовище проживання понад 40 видів риб. Через зневоднення водосховища загинула не лише риба, а й інші мешканці водойми: молюски та різні види двокрилих, що є кормовою базою для риб, птахів, земноводних тощо. Під загрозою зникнення опинилися птахи, що гніздилися на ізольованих островах, до яких хижаки не мали сухопутного доступу. Йдеться про кулика-сороку, чаплю жовту, колпицю та інші рідкісні види.

Швидке затоплення території нижче за течією Дніпра не залишило шансів на виживання місцевим ссавцям, плазунам, комахам, колоніям більшості видів птахів.  Вода знищила до 70% світової популяції мишівки Нордмана, що може призвести до її повного зникнення. Знищено до 50% популяцій сліпака піщаного та ємуранчика Фальц-Фейна. Вони, так само як і гадюка степова і полоз жовточеревий не мають можливості врятуватися у бурхливому потоці. У пониззі Дніпра  зосереджені найбільші колонії чапель та інших колоніальних птахів. Катастрофа сталася у період гніздування птахів та вилуплення  пташенят.  Часу на створення нових колоній і повторні виводки у них немає. 

Методи, якими Російська Федерація веде війну проти України, свідчать, що Кремль не лише прагне знищити українську державність, а й зробити територію України непридатною для життя. Російські війська вдаються до тактики «випаленої землі» і свідомо скоюють злочини проти довкілля. Притягнення винних у цих злочинах до відповідальності вже є справою не лише України, а всієї міжнародної спільноти. Адже наслідки війни неминуче позначаться на екологічній ситуації у світі. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки