«Касетна» війна Росії не починається, а триває: дайджест пропаганди за 11 липня 2023 року
Російські військові, як з’ясувалося, ще з Сирії «неухильно дотримуються норм міжнародного гуманітарного права».
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 11 липня.
- Шойгу бреше про «початок» касетної війни
- З Конашенкова глузують вже в Держдумі
- Страшна військово-медична таємниця РФ
- Геополітичний вибір Європа і світ вже зробили
Шойгу бреше про «початок» касетної війни
Міністр оборони РФ Шойгу 11 липня заявив, що Росія у відповідь на надання Україні американських касетних боєприпасів теж «почне їх застосовувати». А до того, мовляв, Москва весь час «утримувалася та утримується від їх застосування у спецоперації».
НАСПРАВДІ, Шойгу бреше, адже Росія застосовує касетні боєприпаси давно. І це не таємниця. Саме на цю обставину, нагадаємо, й посилався Вашингтон, пояснюючи своє рішення надати Києву відповідні боєприпаси.
«Російські окупанти застосовують касетні боєприпаси для вторгнення, а українська армія робить це для самооборони», – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Незалежні спостерігачі та ЗМІ неодноразово фіксували докази їхнього масового застосування агресором (від Чернігова до Одеси), зокрема, проти мирних українців. І відбувалося це з перших днів повномасштабного вторгнення в Україну.
Найбільше жертв серед мирних жителів було зафіксовано 8 квітня 2022 року, коли окупанти завдали удару балістичною ракетою «Точка-У» з касетною бойовою частиною по залізничному вокзалу в Краматорську.
Паралельно з Україною, Росія продовжувала застосування таких боєприпасів і в Сирії. Ось лише два приклади.
У листопаді 2022 року вона обстрілювала касетними реактивними снарядами табори вимушених переселенців у провінції Ідліб, що призвело до загибелі та поранення цивільних осіб.
А рівно за 7 років до цього Росія скинула касетні бомби на прикордонний з Туреччиною табір Ямаді, де перебували тисячі сирійських біженців.
При цьому очільник МЗС РФ Лавров у 2016 році цинічно брехав, що «російські військові в Сирії неухильно дотримуються норм міжнародного гуманітарного права». Хоча Москва офіційно й не приховує, що «касетні боєприпаси – це законний вид зброї, який відіграє істотну роль в наших оборонних інтересах».
Тож, як бачимо, «касетна» історія Росії тривала і кривава. І почалася вона задовго до брехливих анонсів Шойгу 11 липня 2023 року.
З Конашенкова глузують вже в Держдумі
Цього ж дня телеканал Держдуми РФ не встиг вирізати з трансляції свого засідання виступ депутата від Якутії Федота Тумусова. В ньому той висловив сумнів у достовірності інформації, яку щодня озвучує спікер МО РФ генерал Конашенков.
НАСПРАВДІ, приводом для такого демонстративного виклику МО РФ з боку якутського депутата стало його звернення на ім’я Путіна, Шойгу та голови комітету Держдуми з оборони Картаполова. В ньому йдеться про загибель під Бахмутом близько тисячі мобілізованих зі складу 83-ї десантно-штурмової бригади.
Раніше до Тумусова звернулися родичі мобілізованих, які розповіли, що «їхні чоловіки 2 червня вийшли з оточення, проте вже за добу їх повернули назад, що й призвело до загибелі третини бригади. Командири відправляють солдатів на вірну смерть», – написали вони.
Відзначимо, чисельність російської бригади становить близько 3 тисяч осіб, таким чином за один день під Бахмутом було знищено близько тисячі окупантів. Але МО РФ про це, звісно, нічого не повідомляло.
Цікаво, що той самий Тумусов 17 травня з трибуни тої самої Держдуми закликав «мобілізувати собак і направити їх у зону СВО — нехай розміновують, допомагають витягувати поранених…».
Зважаючи на подібні пропозиції, Шойгу з Конашенковим і далі можуть спати спокійно. На відміну від якутських та інших мобілізованих, яких з України вже навіть собаки не витягнуть.
Страшна військово-медична таємниця РФ
А те, що в Росії продовжується відчайдушна і вже мало прихована боротьба за живучість «гарматного м’яса», можна зауважити навіть з того факту, що 11 липня на фронт відправили єдиний (!) на всі ЗС РФ пересувний комп’ютерний томограф. Про що й урочисто повідомили на провідних пропагандистських майданчиках.
НАСПРАВДІ, це лише зайвий раз унаочнює проблеми росіян, про які напередодні також повідомляло британське оборонне відомство. За даними його розвідки, протягом останніх 17 місяців середні втрати окупантів за день складають близько 440 осіб: «Наплив поранених з фронту, швидше за все, зірвав нормальне надання медичних послуг в цивільних лікарнях РФ, особливо в прикордонних з Україною регіонах».
Нагадаємо, наприкінці минулого року начальник Головного військово-медичного управління МО РФ Трішкін брехав, що смертність поранених російських солдатів в Україні, яких госпіталізували, менша за 0,5%, а 97% з них взагалі повертаються у стрій.
Тим, кому все ж пощастило до них дістатися, – радіти зарано. Адже там їх, трохи підлатавши, відправляють назад в Україну — навіть, з уламками в голові та мінно-вибуховими травмами оголошеними «загостренням геморою».
Наприкінці квітня керівник навчального центру тактичної медицини російського оборонного концерну «Калашников» Артем Катулін заявив: «Понад 30% ампутацій в зоні бойових дій та понад 50% усіх смертей відбулися не від життєзагрозних поранень».
Тож страшну військово-медичну таємницю окупантів тепер розкриває не тільки Катулін та британська розвідка, а й єдиний на всі збройні сили РФ комп’ютерний томограф.
Геополітичний вибір Європа і світ вже зробили
І наостанок про перший день саміту НАТО в Вільнюсі. Звісно, пропаганда вже оголошує його підсумки «невдачею Києва з негайного вступу до Альянсу» та просуває тезу, що «Україна стала його заручницею».
НАСПРАВДІ, реальні підсумки саміту (насамперед для Росії) – проявляться у майбутньому. Але реальність, яка заснована на цифрах, вже засвідчує, що Путін програв. Насамперед геополітично. Навіть, у тих країнах, які він вважає «своїми».
Соціологічна компанія Pew Research, опитавши жителів 24 країн на різних континентах, з’ясувала, що в більшості з них, (включаючи такі як Бразилія, ПАР та Аргентина), основна маса населення негативно ставиться до президента РФ. У Бразилії таких, наприклад, 77%.
Середній рівень недовіри до Путіна у 24 країнах світу склав 82%. Серед них знайшлися лише дві, де більшість йому хоч якось довіряє — це Індія (59%) та Індонезія (43%). Але цікаво, що частка тих, хто негативно ставиться до російського диктатора в Індії, теж, як і в інших країнах, підскочила після лютого 2022-го: у 2019 році таких було лише 13%, зараз — 30%.
У Європі все стабільно. В Польщі до Путіна погано ставляться практично всі — 98%. У Франції, Німеччині, Іспанії, Швеції — переважна більшість (від 82% до 96%). Найнижчий антирейтинг серед європейських країн у Путіна в Греції. Він складає 66%.
А соціологічна служба Євросоюзу, «Євробарометр» тим часом опублікувала результати свого чергового великого виміру настроїв у громадян ЄС.
З нього з’ясувалося, що:
– 88% з них – за гуманітарну допомогу постраждалим від війни українцям
– 86% – за прийом біженців
– 75% – за фінансову допомогу Україні
– 72% – за санкції щодо Росії
– 66% – за заборону пропагандистських державних ЗМІ: RT та «Спутник»
– 64% – за фінансування ЄС закупівлі зброї та військової техніки для України.
Тож геополітичний вибір Європа та світ вже зробили. І він не на користь путінської Росії. А юридичне оформлення стосунків Києва з Брюсселем буде. І станеться це значно швидше, ніж вважають у Кремлі. Швеція – наочний приклад. У неї з Україною не тільки кольори національного прапора однакові, а й перспективи.