Євгенія Кравчук, заступниця голови парламентської фракції “Слуга народу”

У литовському Вільнюсі завершується саміт НАТО, на якому було ухвалено чимало рішень на підтримку України. Укрінформ поговорив із заступницею голови парламентської фракції “Слуга народу”, заступницею голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенією Кравчук про консолідацію країн навколо підтримки майбутнього вступу України до Північноатлантичного Альянсу напередодні вільнюського саміту, про політичні рішення задля протидії Російській Федерації, ухвалені на майданчиках Парламентської Асамблеї Ради Європи та Парламентської Асамблеї ОБСЄ, загалом міжпарламентську дипломатію. 

Окрім того, Кравчук розповіла про внутрішньополітичні процеси. Зокрема, чи відбудуться в Україні вибори відповідно до конституційного графіку, коли Верховна Рада розпочне розгляд законопроєкту про легалізацію медичного канабісу, а також, чому досі не заборонена діяльність релігійних організацій, пов‘язаних з російською православною церквою. Деталі – у тексті інтерв’ю.

УКРАЇНА ПРАГНЕ ПЕРЕМОГТИ І СТАТИ ЧЛЕНОМ НАТО

- Ви днями повернулися з міжнародних відряджень, під час яких взяли участь у сесіях ПАРЄ та ПА ОБСЄ. Значна частина країн-учасниць цих організацій входить до складу НАТО. Відповідно вони беруть участь у саміті Альянсу, який зараз триває у Вільнюсі. Який рівень підтримки майбутньої євроатлантичної інтеграції України ви побачили під час спілкування з колегами на цих майданчиках? 

- На кожній зустрічі з міжнародними колегами ми порушували питання підтримки членства України в НАТО. Зараз уже понад 20 країн конкретно підтвердили, що бачать Україну в Альянсі. І це абсолютно серйозна підтримка, а не просто слова про “відкриті двері”.

Звичайно, має бути повний консенсус щодо рішення про вступ України до НАТО або про політичне запрошення до Альянсу. Нині це найбільший виклик, бо деякі країни чекають сигналу від ключових країн НАТО. Насамперед, від Сполучених Штатів Америки. Нагадаю, що Президент США Джо Байден нещодавно заявив, що під час повномасштабної війни не може бути консенсусу про вступ України до Альянсу. Однак це не означає, що євроатлантична інтеграція держави не відбудеться пізніше.

Зараз наша основна мета – перемога. Прагнемо отримати чіткі гарантії безпеки і досягти посилення збройної підтримки. До речі, напередодні й під час саміту низка країн-членів НАТО оголосили про надання додаткової військової допомоги Україні. Франція, Німеччина, Сполучені Штати Америки. Нарешті в останньому оборонному пакеті США з’явилися касетні снаряди. 

- Яких результатів ви очікуєте від саміту НАТО? 

- Я думаю, що до останнього моменту будуть обговорювати рішення щодо України. Звісно, програма максимум – це політичне запрошення України до Альянсу. Головне, не допустити помилок 2008 року. Адже відсутність рішення на Бухарестському саміті фактично дала Росії “зелене світло” для вторгнення у Грузію та Україну.

Україна прагне перемогти у війні і стати членом НАТО. Членство України однозначно посилить Альянс. Фактично ми будемо тією країною, яка забезпечуватиме безпеку східного флангу НАТО. Ми станемо справжньою стіною, яка відділятиме цивілізований світ від Росії.

ОЧІКУЄМО, ЩО МІЖНАРОДНИЙ РЕЄСТР ЗБИТКІВ ПОВНОЦІННО ЗАПРАЦЮЄ ВОСЕНИ

- ПАРЄ і ПА ОБСЄ ухвалила чимало важливих для України рішень. Наприклад, Парламентська Асамблея Ради Європи підтримала резолюцію про політичні наслідки для Росії за розв’язану війну проти України. Зокрема, Асамблея закликала створити публічний реєстр компаній і фізичних осіб, які працюють в інтересах Росії й причетні до обходу санкцій. Розкажіть детальніше про цей механізм.

- Так, це один із пунктів резолюції. ПАРЄ рекомендувала урядам країн світу напрацювати такий механізм. Це важлива політична заява, яка має простимулювати уряди ухвалити певні рішення. Ми вже маємо позитивний приклад – створення Міжнародного реєстру збитків у Гаазі. Це питання активно лобіювала Асамблея. 

Чому ми вирішили додати до резолюції пункт про реєстр компаній і фізичних осіб, які причетні до обходу санкцій? Бо ми бачимо, що за 16 місяців повномасштабної війни Росія навчилася обходити обмеження, у тому числі за сприяння окремих компаній або осіб. Українська розвідка заявляла, що в ракетах, які РФ використовує проти України останнім часом, знайшли компоненти західного виробництва. Тобто через треті країни, фірми-прокладки, відбувається закупівля цих комплектуючих, потім вони передаються Росії. 

Важливо, щоб уряди країн світу об'єдналися і знайшли діри в санкціях. 

- Ви згадали про Міжнародний реєстр збитків. Коли він повноцінно запрацює?

- Реєстр – серйозний міжнародний інструмент, створення якого підтримали 40 країн світу, зокрема представники Ради Європи, усі члени G7. Очікуємо, що повноцінно він запрацює вже восени. Сподіваюсь, що в жовтні-листопаді постраждалі зможуть подавати заявки. Також дуже важливо об’єднати міжнародний реєстр з українським, верифікувати все. 

Фактично восени почнеться об’єднання реєстрів та прийом заявок. Але це лише перший крок, потім потрібно створити компенсаційну комісію. Останній крок – наповнення фінансуванням і компенсація. 

- Так, яким чином відбуватиметься компенсація збитків? 

-  У всіх є розуміння, що має платити Росія. Це справедливо. Хто завдав збитки, той і має заплатити. Проте існують нюанси.

Усі країни Європейського Союзу чекають спільне рішення Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Поки що ми бачимо, що вони побоюються віддавати всі конфісковані гроші Українській державі. Європейські держави шукають варіанти, як передавати Україні певні відсотки від компенсованого. 

Ще одна проблема конфіскації російських активів полягає в тому, що вони часто оформлені на підставних осіб. Росіяни просто ховають кінці. Уряди мають шукати кінцевих бенефіціарів. Це серйозний виклик.

У принципі, ми будемо приймати  будь-які кошти, але відсотків буде недостатньо, адже Росія завдала Україні величезних збитків. 

До речі, зауважу, що реєстр збитків матиме людиноцентричний аспект. Йдеться не лише про матеріальні збитки, а й про моральні. Люди, які зазнали морального насильства, сексуального насильства, інших психологічних травм – також мають отримувати компенсації.

ДО РФ ЗАСТОСОВУВАТИМЕТЬСЯ МАКСИМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ САНКЦІЙ У РАЗІ ВИЗНАННЯ ДЕРЖАВОЮ-СПОНСОРОМ ТЕРОРИЗМУ

- І ПАРЄ, і ПА ОБСЄ визнали ПВК “Вагнер” терористичною організацією, а ПА ОБСЄ заявила, що “вагнерівці” – це терористи, які фінансуються Російською Федерацією, тобто фактично визнала РФ державою-спонсором тероризму. Поясніть, до яких наслідків призведе ухвалення таких рішень.

- Я вважаю, що це дуже важливі політичні заяви. ПА ОБСЄ – це перша міжнародна організація, що назвала Росію країною, яка спонсорує тероризм, саме в такому формулюванні. Дуже важливо, що серед країн, які входять до ПА ОБСЄ, є Сполучені Штати Америки. Тобто уряд США офіційно отримає відповідну резолюцію. Більше того, співініціатором цього документу виступив один із американських конгресменів.

До речі, під час розгляду резолюції допомогла тупість росіян, тому що саме тоді Володимир Путін офіційно зізнався, що Росія спонсорувала терористичну організацію ПВК “Вагнер” з державного бюджету. А в тому, що “вагнерівці” – терористи, ніхто не сумнівається. Низка країн на різних рівнях ухвалили резолюції щодо визнання ПВК “Вагнер” терористичною організацією. У США також відповідна резолюція зареєстрована.

Ми намагаємося досягти того, щоб світ визнав Росію державою-спонсором тероризму, оскільки тоді до неї застосовуватиметься максимальний рівень санкцій.

КРАЇНАМ ГЛОБАЛЬНОГО ПІВДНЯ НЕОБХІДНО ПОЯСНЮВАТИ, ЩО ВІЙНА В УКРАЇНІ – ЦЕ ВИКЛИК ДЛЯ АРХІТЕКТУРИ СВІТОВОЇ БЕЗПЕКИ

- В яких міжнародних заходах ви плануєте взяти участь найближчим часом? Які меседжі плануєте просувати під час них?

- Найближча поїздка – в доволі нетиповий регіон. Буду їхати в Руанду на форум щодо прав жінок. Говоритиму не тільки про насильство, яке переживають українські жінки під час війни, а й про неймовірний героїзм українок, які беруть участь у бойових діях, лікують під обстрілами, волонтерять, навчають у підвалах, займаються політикою, ведуть активну дипломатичну діяльність. 

Це хороший майданчик, щоб достукатись до країн Глобального Півдня, які не усвідомлюють, що війна в Україні – це виклик для всієї архітектури світової безпеки. Це, звичайно, треба пояснювати. Необхідно максимально зменшити вплив російської пропаганди у цьому регіоні.

До речі, Руанда – цікава країна з точки зору створення трибуналу. Міжнародний трибунал щодо геноциду тутсі в Руанді був створений рішенням Радбезу ООН. Я хочу поспілкуватися з фахівцями, які займалися цим механізмом. Що цікаво, вони судили пропагандистів. Там було “Радіо тисячі пагорбів”, які відкрито закликали до геноциду тутсі. У регіонах, де працювало це радіо, вбивали в десять разів більше людей, ніж у регіонах, де воно не працювало. Це важливий досвід. Я впевнена, що всі російські пропагандисти мають обов’язково знайти свою лаву в суді.

ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ЛЕГАЛІЗАЦІЮ МЕДИЧНОГО КАНАБІСУ МОЖЕ СТАТИ НАЙВАЖЛИВІШИМ У ПОРЯДКУ ДЕННОМУ НА НАЙБЛИЖЧОМУ ЗАСІДАННІ ВР

- Пропоную перейти від обговорення міжнародної політики до внутрішньої. Ви – заступниця голови парламентської фракції “Слуга народу”. Розкажіть, як змінився підхід до організації фракційної роботи під час війни. Ви зараз збираєтеся на засідання в офісі чи переважно ухвалюєте рішення онлайн? 

- Безпекові обмеження суттєво змінили роботу усіх фракції і загалом парламенту. Зараз “Слуга народу” зазвичай проводить засідання онлайн. Ми збираємося офлайн лише для обговорення кадрових рішень або інших дуже важливих питань. Але загалом намагаємося проводити дискусії онлайн. Все-таки у нашій фракції понад 230 людей. Їх складно зібрати в одному місці, враховуючи безпекові нюанси. 

Порядок денний найближчих засідань ми традиційно обговорюємо на “малій фракції”, тобто на рівні голів комітетів і заступників голови фракції.

Окремі питання, найбільш дискусійні, виносяться на загальне фракційне обговорення. У нас постійно тривають опитування щодо підтримки тих чи інших законопроєктів. 

- Які законодавчі ініціативи зараз найбільш активно обговорюєте? 

- Зараз триває велика мобілізаційна робота з приводу того, щоб ми проголосували на найближчому засіданні за законопроєкт про легалізацію медичного канабісу (№7457). Я вважаю, що це, мабуть, буде найважливіший проєкт закону найближчого засідання.

Насправді ми вже запізнилися із цим рішенням. До нас публічно звертаються воїни, які перебувають на реабілітації, і просять нарешті ухвалити це рішення. Це вже свідчить про запізнення. Але я сподіваюся, що ми мобілізуємо зусилля. Нам потрібен голос кожної фракції, щоб ухвалити цей документ у першому читанні, а потім будуть обговорення з Міністерством охорони здоров’я, громадськими організаціями, пропозиції й правки.

Важливо, що законопроєкт підтримує Міністерство внутрішніх справ, оскільки Національна поліція також буде слідкувати за дотриманням ліцензії в контексті вирощування (вирощувати канабіс для подальшого виробництва ліків можна буде тільки на закритому ґрунті, в спеціальних теплицях).

У документі йдеться виключно про легалізацію медичного канабісу. Такі ліки можна буде купити тільки за рецептом лікаря. 

Імпортні ліки з медичного канабісу дуже дорогі, тому нам треба почати виробництво зі своєї сировини. Вочевидь, буде певний перехідний період між імпортною сировиною і власною. 

- Народні депутати підтримують ухвалення цього законопроєкту?

- Я думаю, що ми побачимо результати тільки на табло. Зараз ми намагаємося максимально мобілізувати підтримку законопроєкту в залі парламенту. Але вважаю голосування за легалізацію медичного канабісу певним тестом для Верховної Ради. 

ВИБОРИ В УКРАЇНІ ВІДБУДУТЬСЯ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ

- Фракція обговорювала можливість проведення виборів за графіком, передбаченим Конституцією?

- Так, ми обговорювали це в контексті неможливості їх проведення під час воєнного стану. Десь у січні відбулося офлайн-засідання фракції, де Давід Арахамія дуже чітко пояснив, чому неможливо провести вибори під час воєнного стану. Також він розповів, які виклики ми маємо подолати для проведення перших післявоєнних виборів.

У чому полягають ці виклики? По-перше, чимало українців виїхали за кордон. Логічно, що після завершення війни вони не повернуться додому за кілька днів. Організувати виборчі дільниці за кордоном складно, бо там перебувають мільйони українців. Це величезне навантаження на консульства. По-друге, в Україні зруйновано багато інфраструктурних об’єктів, де зазвичай проводять вибори (навчальні заклади, спортивні зали, будинки культури). Необхідно створити нові дільниці в інших місцях. 

Один із гіпотетичних варіантів для тих, хто за кордоном – онлайн-голосування, але це питання дуже “сире”, нічого не можна сказати. 

У Ванкувері у нашої делегації була зустріч з головою Місії Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ зі спостереження за виборами. Вони сказали, що готові надати Україні експертизу щодо плюсів і мінусів онлайн-виборів. Також вони зазначили, що процес організації таких вибрів має бути поступовим. Не можна запровадити цю систему одразу на всю країну. Ми маємо вислухати усю експертизу. 

Звісно, зараз онлайн-вибори – це лише варіант, адже до їх результатів має бути довіра суспільства, а українці поки що до таких різких змін переважно ставляться з недовірою.

- Тобто вибори відбудуться після завершення війни? Це рішення вже остаточно ухвалено? 

- Так, звичайно. Під час війни неможливо проводити вибори. Це порушення Конституції. 

ЗА МОЇМИ ВІДЧУТТЯМИ, БІЛЬШІСТЬ ДЕПУТАТІВ ПІДТРИМУЮТЬ ЗАКОНОДАВЧУ ЗАБОРОНУ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ РПЦ

- Щодо роботи в Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Зараз на розгляді комітету перебуває дуже резонансне питання – заборона в Україні діяльності релігійних організацій, пов‘язаних із російською православною церквою. Понад шість місяців комітет опрацьовує це питання. Зареєстровано і рекомендовано до ухвалення два законопроєкти – депутатський і урядовий. Однак рішення в залі парламенту досі немає. Чому? 

- Комітет зробив усе, що було необхідно для підготовки законопроєктів до розгляду. Більше того, на кожній Погоджувальній раді голова комітету Микита Потураєв нагадує, що ці проєкти готові. Очевидно, що для того, аби бути впевненими, що голоси будуть, має минути якийсь час. 

Ми в постійній співпраці з головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктором Єленським, Міністерством культури та інформаційної політики. Головне, що є політичне лідерство Президента Володимира Зеленського, який неодноразово заявляв, що Україні потрібна духовна незалежність. У нас попереду –  і в липні, й у серпні –  дуже важливі дати – День державності й День Незалежності. Можливо, десь у цьому календарному діапазоні все-таки Верховна Рада розгляне в залі ці законопроєкти.

Я вважаю, що більше шансів на ухвалення в урядового законопроєкту. Він відповідає критеріям європейського права. Цей документ передбачає  судовий розгляд. Суд має ухвалити остаточне рішення, це дуже важливо і відповідає європейським критеріям. 

- Депутати загалом підтримують таку ініціативу? 

- За моїми відчуттями, більшість депутатів, звичайно, підтримують. Дехто каже: “Давайте не будемо втручатися в релігійні питання”. Але це, мені здається, зараз невалідний аргумент. Давайте будемо відверті – фактично, це була можливість займатися проросійською пропагандою.

Я не можу сказати, що абсолютно всі священники УПЦ МП – зрадники. Чимало з них зараз не задоволені тим, що не розриваються зв'язок із Росією й з РПЦ. Можливо, вони ще не готові повністю перейти до ПЦУ. Теж треба розуміти, що пропаганда їм вселяла негатив щодо Православної церкви України. 

Це буде поступовий процес. Нам його треба пройти. І, звичайно, дуже важлива самосвідомість людей, бо всі ці переходи відбуваються на рівні громад.

- Гуманітарний комітет зареєстрував та рекомендував парламенту ухвалити звернення до уряду з пропозицією розірвати з УПЦ МП договір оренди Почаївської Успенської лаври. Відповідний проєкт постанови також досі не розглянутий Верховною Радою. Яка причина паузи в цьому питанні?

- Це політична заява. Навіть реєстрації звернення комітетом уже достатньо. Уряд отримав сигнал, щоб почати робити певні перевірки. Наскільки я знаю, Міністерство культури та інформаційної політики вже готує перевірки щодо Почаївської лаври. Мені здається, що цей процес буде складнішим, аніж із Києво-Печерською лаврою, бо договір неоднозначно прописаний. Він був переданий у користування УПЦ МП у 2003 році на 50 років (розпорядженням уряду Віктора Януковича 17.07.2003 лавру було передано у безкоштовне користування представникам УПЦ МП на 49 років, – ред.).

Єдиний варіант дострокового розірвання договору – це невиконання тією організацією, яка взяла в оренду, своїх обов'язків. Але вони навіть не пускають перевірку на поріг. За всі роки користування ні Мінрегіонбуд, ні Мінкульт не могли провести перевірки у Почаївській лаврі. Різні складнощі виникають на цьому етапі, але процес триває. Можливо, це відбудеться не так швидко, як хочеться. Але дуже важливо не проявляти фізичну агресію. Це все може створити хибну картинку якихось релігійних утисків. Потім різні іноземні консервативні журналісти, такі як Такер Карлсон, повірте, зроблять про це окремий репортаж. Це подивляться мільйони американців. Вони можуть почати запитувати своїх конгресменів, посилаючись на так звані релігійні утиски в Україні. 

ГУМАНІТАРНИЙ КОМІТЕТ ВР ВРЕГУЛЮЄ НОРМУ ЩОДО КІНОДУБЛЯЖУ В ЗАКОНОПРОЄКТІ “ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНІ”

- Ще одна важлива законодавча ініціатива, де Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики визначено головним для розгляду, – "Про застосування англійської мови в Україні" (№9432). Цей законопроєкт Президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті в День Конституції. Я так розумію, ви ще предметно не розглядали цей документ на засіданні комітету?

- Тільки в п'ятницю, 14 липня, закінчується термін подачі альтернативних законопроєктів. Після цього комітет може почати розгляд. Ми вже запланували на наступний тиждень це питання. Думаю, що це буде широка дискусія. Треба запросити і представників міністерств, і Національного агентства з питань державної служби, оскільки документ широко стосується держслужбовців.

Мені цікаво послухати міністра освіти чи інших представників Міністерства освіти щодо того, яким чином вони збираються організувати освітній процес англійською мовою з 1 вересня 2026 року в кожному садочку. Це ж не просто вчитель, а вчитель, який навчатиме англійській мові маленьку дитину. Окрім того, цікаво, які можливості для вивчення мови будуть безкоштовні. За гроші всі знайдуть собі курси, але якими можуть бути безкоштовні можливості для людей у дорослому віці вивчити англійську мову? Я думаю, що Міністерство цифрової трансформації має тут своє слово сказати. Як на мене, освітні програми з англійської мови можна через Дія.Освіта завантажувати і дозволити людям користуватися.

- Великі дискусії викликає положення законопроєкту щодо фактичної ліквідації українського дубляжу в кінотеатрах. Вочевидь, це питання потребує врегулювання… 

- У багатьох країнах, зокрема Чехії, Нідерландах, країнах Скандинавії, не дублюють державною мовою фільми іноземного походження, а йдуть тільки субтитри. У Нідерландах і країнах Скандинавії всі дуже добре знають англійську мову. Щодо Чехії точно не знаю, але, напевно, це зроблено з освітньою метою.

Мені, наприклад, цікаво дивитися фільми мовами оригіналу. Але я розумію, що є певні категорії людей, які ніколи не вивчать англійську мову достатньо, яким зір не дозволяє прочитати субтитри знизу, або ж діти, які хочуть піти з батьками на мультфільм, але точно ще не знатимуть англійську мову на достатньому рівні.

Ми врегулюємо це питання, коли розглядатимемо цей законопроєкт. Думаю, що найкраще правками до другого читання це вирішувати. Проте навіть на етапі обговорення в комітеті до першого читання ми маємо знайти модель, яку зможемо презентувати колегам, щоб вони розуміли, яким буде кінцевий вигляд документа. 

Одним із варіантів вирішення цього питання може бути надання громадянам можливості вибирати, якою мовою вони хочуть дивитися фільм. Можливо, варто збільшити кількість сеансів англійською. Ще один можливий варіант – державна компенсація квитків на англомовні сеанси, щоб людина була мотивована. Але у людей у будь-якому випадку має бути вибір: отримати культурні послуги українською мовою чи мовою оригіналу.

Ангеліна Страшкулич, Київ
Фото – Геннадія Мінченка