Латвійський дипломат: Саміт у Вільнюсі дав основу для зустрічі у Вашингтоні
Ексміністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстіньш характеризує саміт НАТО у Вільнюсі як дуже важливий саміт, але саме робочого характеру, який дав основу для роботи в перспективі наступної зустрічі 2024 року у Вашингтоні.
Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.
«Минулу зустріч у Вільнюсі я б охарактеризував як дуже значущий важливий саміт, але саме робочого характеру. Було зроблено виразний, докладний миттєвий «знімок» подій, що відбуваються у світі. Вони проаналізовані. І відповідно до цього поставлено завдання на майбутнє – як справлятися з цілим набором загроз світу», - сказав Рієкстіньш.
Він підкреслив важливість того, що комюніке Вільнюського саміту приймається по принципу консенсусу, а це означає, що його пункти, які стосуються всебічної підтримки України, були прийняті усіма без винятку членами НАТО.
На думку дипломата, треба далі активно працювати з тими країнами, які вагаються щодо прийняття рішучих рішень по приєднанню України до Альянсу. В цьому Україні, як і раніше, наполегливо допомагатимуть, зокрема, Латвія та інші країни Балтії.
«Тому так – це був дуже хороший, насичений, «робочий» саміт, який дає основу для роботи в перспективі наступного (Вашингтонського - ред.) саміту. І вже треба починати дивитись у тому напрямку», - резюмував Рієкстіньш.
Інтерв'ю буде опубліковано на сайті Укрінформу пізніше.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО у Вільнюсі було оголошено про створення Ради Україна-НАТО, скасовано Плану дій щодо членства в Альянсі.
Також міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що важливість саміту у Вільнюсі-2023 порівняно із самітом у Мадриді-2022 ще й у тому, що подолано психологічний бар’єр, тепер «Україну реально бачать членом НАТО».
Діючий латвійський дипломат Маріс Рієкстіньш має великий досвід і багатогранну дипломатичну кар’єру. Він був міністром закордонних справ Латвії (2007-2010), послом в США (2004-2006), в НАТО (2011-2015), а також – останнім послом Латвії в Москві, тобто до того моменту, як був понижений рівень стосунків з країною-агресором (2017-2023).