Марія Мезенцева, голова української делегації в ПАРЄ

Українські питання стали невід'ємною частиною літньої сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи. Це логічно, адже військова агресія Російської Федерації  проти України потребує єдиної реакції міжнародного співтовариства, і Парламентська Асамблея Ради Європи відіграє важливу роль у цьому контексті.  

Про роботу української делегації на теренах літньої сесії ПАРЄ, недопуск російських і білоруських спортсменів з Росії та Білорусі на Олімпіаду-2024, визнання “вагнерівців” і “кадировців” терористичними формуваннями, а також про виконання Україною вимог щодо вступу в Європейський Союз Укрінформ поговорив з народною депутаткою України, головою української делегації в ПАРЄ Марією Мезенцевою.

ДУМАЮ, ЩО МИ ПОЗБАВИМО РФ І РБ МОЖЛИВОСТІ БРАТИ УЧАСТЬ В ОЛІМПІАДІ-2024

- У лютому цього року відбувся саміт Україна–ЄС, де порушувалося питання про продовження проживання українців в європейських державах. Розкажіть, що на практиці відбулося після цього обговорення?

- Наша спеціальна робоча група проводила дуже багато конкретних зустрічей, на яких обговорювалися різні питання перебування українців за кордоном. Наприклад, питання освіти. Дуже важливо, щоб українські діти могли продовжити нормальне навчання під час свого перебування за кордоном. 

Також обговорювали, яким чином можемо продовжити безкоштовний роумінг для тимчасово переміщених осіб.  До речі, в останній резолюції, яку ПАРЄ ухвалила 23 червня, зазначається, що всі 46 держав мають надавати вільний доступ до мережі Інтернет тим, хто цього потребує, зокрема для освіти дітей та дітей з особливими потребами, а також для людей, що мають статус тимчасово переміщеної особи або біженця.

Варто зауважити, що українців ми не вважаємо біженцям. Під час виступу в ПАРЄ я вкотре наголосила, що ми вводимо нове юридичне поняття «temporary relocated persons» – тимчасово переміщені особи. 

Окрім того, ми говорили про виплати тимчасово переміщеним особам: чи справедливі вони, чи відповідають тому формату, який був запропонований Європейською комісією спочатку.

ПАРЄ має окремий комітет з питань міграції, біженців і внутрішньо переміщених осіб, який зараз набуває неабиякої ваги, адже через цей комітет проходить дуже багато резолюцій. Українська парламентська делегація намагається розглядати в його межах усе, що стосується українців.

Водночас хочу підкреслити, що останнім часом ми спостерігаємо позитивну динаміку щодо повернення українців із-за кордону. Це не може не радувати. Ми всіх українців чекаємо вдома.

- 22 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію про недопуск спортсменів з Росії та Білорусі на Олімпіаду-2024. Розкажіть детальніше, як українська делегація відстоювала необхідність ухвалення  такої резолюції? Це може вплинути на рішення Міжнародного олімпійського комітету?

- Нашій делегації поталанило. Ми з Євгенією Кравчук (заступниця голови фракції “Слуга народу” у Верховній Раді, член української делегації в ПАРЄ – ред.) очолюємо дуже важливі комітети. Я очолюю комітет рівності та недискримінації, а Євгенія – комітет культури, науки, освіти та медіа. Цей документ проходив якраз під головуванням її комітету. Окрім того, серед авторів резолюції була колишня міністерка спорту Норвегії Лінда Гофстад Геллелан, яка активно висловлюється про недопуск спортсменів з Росії та Білорусі на Олімпіаду-2024. 

98% виступаючих підтримали резолюцію. Під час виступів вони фокусувалися на тому, що зараз не можна йти на будь-які поступки Росії й Білорусі. Тому в документі наголошується, що російські й білоруські спортсмени не можуть виступати на Олімпіаді навіть під нейтральним прапором. 

Ми побачимо, що ж відбудеться в Парижі в 2024 році, але вже хочу зазначити, що депутати, які представляють партію президента Еммануеля Макрона, після засідання напряму відзвітували йому, що допущення російських та білоруських спортсменів буде іміджево неправильним для Франції. 

Звісно, це залежить не тільки від держави, яка приймає Олімпійські ігри. Представники Міжнародного олімпійського комітету сприйняли цю ідею дуже серйозно. Як на мене, це важливий сигнал і одночасно суттєвий міжнародний тиск, адже 46 держав – це все-таки майже чверть планети. Я думаю, що ми позбавимо Росію й Білорусь можливості брати участь в Олімпіаді.

ПЕРЕД ВІЛЬНЮСЬКИМ САМІТОМ НАТО ПРОВОДИЛАСЯ АКТИВНА РОБОТА Й У ПАРЄ

- У червні ПАРЄ ухвалила резолюцію “Політичні наслідки агресії РФ проти України”, в якій підтримала вступ України до Північноатлантичного Альянсу. Як велася робота у ПАРЄ напередодні Вільнюського саміту?

- Голова литовської делегації в ПАРЄ, один з найбільших друзів України, Емануеліс Зінгеріс зателефонував мені напередодні фіналізації резолюції і сказав: “Маріє, я піду у ва-банк і впишу підтримку членства України в НАТО на Вільнюському саміті”. Я йому відповіла, що таке рішення можуть не підтримати всі члени Парламентської Асамблеї Ради Європи, оскільки деякі колеги досі опонують до того, що ПАРЄ – здебільшого “організація з прав людини”. 

Окрім того, існує Парламентська Асамблея НАТО, яка працює, у тому числі, над питанням вступу України до Альянсу. Однак ми захотіли їх підтримати, тому прописали в тексті резолюції, що  46 держав підтримують безумовний, повноцінний вступ України до НАТО, але прибрали уточнення про вільнюський саміт. 

Під час розгляду цієї резолюції у політичному комітеті деякі депутати вагалися, певний час обговорювали незначні поправки. Я була присутня на цьому засіданні, хоча і не входжу до складу політичного комітету, розповіла колегам, що в той час, коли вони вагаються, Україна потерпає від війни. Таке “засинання” чи вагання європейських депутатів відбувається час від часу, але ми намагаємось усіма силами їх збурювати. 

Частиною цього збурення був захід, проведений зі звільненими військовополоненими музикантами. Цей проєкт має назву “Поверніть музикантів додому” (“Bring the band home”). У ньому взяли участь відомі військовополонені з Азовсталі. Ми намагалися розповісти реальні історії звільнених з полону українських військових та їхніх родин. Цей захід був організований спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Я вважаю, що цей захід був дуже конструктивним і мав величезний вплив на депутатів ПАРЄ. 

Повертаючись до резолюції, варто зазначити, що вона містить вимогу до Міжнародного Червоного Хреста щодо виконання мандату. Ми намагаємося європейським депутатам пояснити це через призму дітей, акцентуємо на депортованих дітях, які були вивезені Росією злочинним шляхом. МЧХ може надавати Україні інформацію про розміщення українських дітей на території РФ, але цього не відбувається. Це необхідно вирішити.

Крім того, у резолюції згадується Міжнародний реєстр збитків України від військової агресії Російської Федерації. Підписантами документу про його створення вже є понад 40 країн та всі країни G7. Очікуємо, що реєстр запрацює вже цього літа в Гаазі. Офіс готовий до роботи.

НЕОБХІДНО СТВОРИТИ РЕЄСТР КРАЇН І КОМПАНІЙ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ РФ ОБХОДИТИ САНКЦІЇ

- ПАРЄ також ухвалила резолюцію щодо визнання “вагнерівців” і “кадировців” терористичними формуваннями. Які наслідки це матиме для даних мілітарних структур та загалом Росії? 

- Так, ПАРЄ визнала ПВК “Вагнер” та “кадировців” терористичними організаціями, оскільки вони безпосередньо пов’язані з Російською Федерацією, воюють проти України на боці РФ. Світ має посилювати санкції проти Росії та терористичних організацій, яких вона спонсорує. Це допоможе зменшити ресурси РФ у веденні агресивної війни проти України.

На жаль, ми спостерігаємо, що Росія продовжує накопичувати дрони, ракети. Це стає можливим через обхід санкцій. Тому зараз ми змушені говорити про реєстри тих, хто обходить санкції, а також тих, хто допомагає Росії обходити санкції.

- Коли такий реєстр може бути запущено? 

- Ми закріпили ідею, що потрібно створити реєстр тих країн і компаній, які не тільки обходять санкції, а й допомагають цьому статися. Тобто вони заявляють про свою непричетність, але фактично виступають третьою стороною у співпраці з РФ. Наприклад, закуповують окремі товари, компоненти, технології і вважаються фінальним отримувачем, але насправді – передають усе Росії. Таким чином РФ все-таки має певний доступ до того, що не мала би отримувати через санкції. 

Окремий пункт у цьому контексті – співпраця Росії з Іраном. Ми з колегами в ПАРЄ маємо намір розглянути питання сприяння Ірану в російській агресії проти України. Це свідчить про те, що світова спільнота продовжує підтримувати Українську державу. 

Багато хто говорить, що підтримка міжнародних колег значно зменшилась. Водночас я можу лише запевнити, що вона невпинно зростає.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ МАТИ ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО В УКРАЇНІ – ЦЕ СПРАВЕДЛИВО

- Як просувається євроінтеграція України до Європейського Союзу?  

- Ми виконуємо абсолютно всі вимоги європейських партнерів. Що стосується судової реформи, парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №9322 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України”. Зокрема, документ передбачає, що в спеціальній комісії відбору суддів має бути три кандидати від України і три кандидати від іноземних партнерів. Залишилося ухвалити цей документ у другому читанні.

Ми також працюємо над антикорупційною реформою. Маємо повернути електронне декларування, яке було призупинене через початок повномасштабної війни. Документ зареєстровано. Нам залишилось лише проголосувати в залі. Водночас парламент уже проголосував за всі важливі призначення у цій сфері. 

Ще одна важлива вимога Європейської комісії стосується національних меншин. Поясню, чому взагалі права нацменшин стали перепоною до членства України в Євросоюзі. Цей пункт додала угорська сторона. Нагадаю, що міністр із розширення ЄС – угорець. Уже дуже багато часу наші угорські партнери “качають” тему статусу національних меншин, особливо у сфері освіти.

В Україні зараз працюють понад 100 шкіл, які навчають діток рідною мовою, для яких вона – угорська. Паралельно вони мають вивчати і державну мову, адже вступ до вищих навчальних закладів, працевлаштування в Україні залежить від цього.

Ще одна перепона в контексті нацменшин – неможливість мати подвійне громадянство в Україні. Я думаю, що у парламенті буде зареєстровано законопроєкт про подвійне громадянство, тому що це справедливо. Ці громадяни існують, їх треба “легалізувати”. Ми йдемо до ЄС, а там мати більше одного паспорта цілком дозволено. 

Над цим питанням зараз активно працюють віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина і Міністерство культури та інформаційної політики.

На базі мого комітету ПАРЄ рівності та недискримінації буде створена окрема резолюція. Вона має назву “Стан нацменшин в Україні”. На жовтневій сесії ПАРЄ відбудуться спільні з Венеційською комісією слухання з приводу цього документу.

- Які наразі євроінтеграційні законопроєкти напрацьовуються у парламенті? Коли вони будуть розглянуті у залі?

- Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС має багато роботи. Ми щотижня збираємося на онлайн-засідання комітету. Завжди маємо десь 30-40 законопроєктів у порядку денному. Кожен треба проаналізувати на відповідність усім необхідним директивам і регламентам. Виокремити конкретні ініціативи дуже важко, але робота триває. 

Водночас, крім ухвалення євроінтеграційних законопроєктів,  важливо продовжити відповідальну міжнародну співпрацю – як на регіональному, так і на найвищому рівнях.

-  У контексті важливості продовження активної міжнародної співпраці розкажіть про відносини України з країнами Латинської Америки, Африки та Азії. 

- Щодо Африки. До початку повномасштабної російсько-української війни дипломатія з африканськими країнами здійснювалася зазвичай через студентський напрям. В Україні навчалися 88 тисяч студентів з цього регіону. Зараз, коли іноземні студенти виїхали з України через війну, цей канал співпраці значно зменшився, хоч і не закрився. 

Що стосується нинішнього періоду, нещодавно до України нарешті приїжджала велика делегація з африканських країн. Вони зустрічалися з Президентом України, урядовцями, народними депутатами, – обговорювали питання війни та співпраці. 

Також не так давно Президент України і Міністерство закордонних справ відкрили додаткові конкурси на посади послів у державах країн Африки та Латинської Америки. Дуже чекаємо результатів. Країни важкі у співпраці, але, я вважаю, що призначення послів полегшить спроби комунікації. Нам потрібен постійний зв'язок із цими країнами. Наприклад, Ефіопія не хотіла приймати наші контейнери з зерном. На врегулювання цього питання пішов час, адже відбувалися прямі комунікації через Офіс Президента України, керівництво Ефіопії. А якби в нас був там постійний представник, то всі проблемні питання вирішувались би набагато швидше.

Глава Української держави поставив чітке завдання представникам МЗС і парламентській дипломатії щодо продовження треку співпраці з уже згаданими країнами. Ми працюємо в цьому напрямі.

- На вашу думку, які методи для налагодження взаємовідносин та співпраці з цими країнами найбільш дієві? 

- Звісно, ми як влада розуміємо, що важливо проговорювати війну через абсолютно різний контекст. У випадку з  Африкою це можна робити, забезпечуючи продовольством, допомагаючи в агропромисловості, технологіях, навчанні студентів. 

Марина Шикаренко, Київ
Фото Кирила Чуботіна