У Мін'юсті роз'яснили деталі рішення ЄСПЛ у справі «Росія проти України»

У Міністерстві юстиції України прокоментували рішення Європейського суду з прав людини, яким ЄСПЛ відмовив у задоволенні позову Росії проти України у повному обсязі, вилучивши його з реєстру справ.

Як повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Мін'юсту, цю справу було порушено на підставі заяви, поданої проти України урядом Росії 22 липня 2021 року за статтею 33 (Міждержавні справи) Європейської конвенції з прав людини.

“Ця скарга Росії — єдина міждержавна скарга проти України. Вона висунута за 10 групами звинувачень. Так, РФ закидала Україні нібито адміністративні практики “вбивств, викрадень, примусового переселення, втручання у виборче право, обмеженнях на використання російської мови та напади на російські посольства і консульства”. У цій скарзі РФ також спробувала приписати Україні відповідальність за катастрофу авіалайнера MH17, тому що Україна “не закрила повітряний простір”, - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Москва також скаржилась на блокування Північно-Кримського каналу та просила ЄСПЛ застосувати тимчасові заходи, зокрема, зобов’язати Україну відновити подачу води до Криму та припинити “утиски” у використанні російської мови. Але суд одразу відмовив у цьому.

“При поданні позову і клопотання про забезпечувальні заходи за Правилом 39 Регламенту ЄСПЛ заявник має довести ЄСПЛ існування дійсного ризику порушень прав, які передбачені Європейською конвенцією з прав людини, та підтвердити це доказами. 23 липня 2021 року ЄСПЛ одразу відхилив прохання про забезпечувальні заходи, чітко вказавши, що росією не було надано доказів “серйозного ризику непоправної шкоди основоположним правам людини за Європейською конвенцією”. Тож, не дивно, що Європейський Суд одразу ж відхилив клопотання рф щодо тимчасових заходів за Правилом 39. До того, при поданні позову, всі документи, як докази, так і сама заява, були подані російською мовою, у зв’язку з чим ЄСПЛ неодноразово надавав вказівки подати всі документи офіційними мовами його роботи, англійською або французькою, однак Росія постійно відтягувала надання належно підготовлених документів”, — зазначила Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

“Важливе значення має добросовісна поведінка сторін провадження. А з березня 2022 року, коли Рада Європи виключила Російську Федерацію зі свого складу через повномасштабне вторгнення в Україну, вони взагалі перестали комунікувати з будь-якими органами цієї організації. Однак це не завадило ЄСПЛ прийняти рішення продовжити розглядати справи стосовно Росії, які були у його провадженні, жодним чином не обмежуючи її права. ЄСПЛ дав чіткий сигнал, що здійснювати правосуддя він продовжить” - зауважила заступник міністра юстиції Ірина Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський суд з прав людини 18 липня оголосив рішення у справі "Росія проти України", у якій країна-агресор намагається покласти на Україну відповідальність за трагедію МН17 через незакриття повітряного простору.

Також Росія заявляла про нібито існування в Україні “адміністративних практик” щодо вбивств, викрадень, примусового переселення, втручання у право голосу, обмеження на використання російської мови, нападів на російські посольства і консульства, а також перекриття води у Крим.