КМІС - про опитування щодо корупції: «Відповідальність» Президента не означає «причетність»

У Київському міжнародному інституті соціології наголошують, що заклик до Президента щодо боротьби з корупцією не означає зниження і кризу його підтримки серед громадян. При цьому «відповідальність» глави держави за корупцію не тотожна «причетності» до неї.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у коментарі КМІС щодо оприлюднених напередодні результатів опитування про сприйняття загрози корупції громадянами, яке було проведене на замовлення фонду Демократичні ініціативи.

У КМІС нагадали, що респонденти мали відповісти на запитання: «Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями?», де одним з тверджень було «Президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, воєнних адміністраціях» (варіанти відповідей – згоден, скоріше згоден, скоріше не згоден, не згоден + була можливість відмовитися відповідати або сказати «важко сказати»).

«Багато інтерпретаторів ототожнили «відповідальність» із «причетністю», хоча це не так. Серед українців досі зберігається бажання мати сильного лідера, від якого очікують рішучих дій. У той же час, серед громадськості є відчутний запит на боротьбу з корупцією. Крім цього, українці переважно погано розбираються в державному управлінні та хто і за що саме несе відповідальність та де може здійснити вплив. Тому, як зазвичай, українці персоналізують в особі Президента (тим більше того, хто користується високою підтримкою) саме того, хто, на їх думку, здатен і має привнести необхідні зміни. Тобто зараз це запитання відображає запит і заклик громадськості до Президента вчинити рішучі дії, спрямовані на боротьбу з корупцією», – йдеться у коментарі КМІС.

Соціологи також заявляють, що треба розуміти загальний політичний контекст і політичні наслідки. «Наразі Зеленський зберігає рекордно високу підтримку (80-85% довіри чи схвалення діяльності залежно від формулювання запитання). При запиті населення на оновлення центральної влади лише чверть хотіли б зміни Президента після перемоги. Тобто зараз заклик до Президента до боротьби з корупцією не означає зниження і кризу підтримки (проте, звісно, у довготривалій перспективі і особливо після перемоги та після зміни порядку денного можуть бути істотні зміни)», – припускають соціологи.

У КМІС також зауважили, що питання корупції є складним, і важливо також дивитися на ситуацію в динаміці. Вони нагадали про результати опитування «Стан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставлення», проведеного на замовлення Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (у рамках проєкту USAID), згідно з якими для 89% населення корупція зараз – дуже або скоріше серйозна проблема. «При цьому на запитання про відповідальність за подолання корупції, яке було в іншому форматі, також найбільше респондентів говорили про Президента / його Офіс», – заявили у КМІС.

За даними соціологів, більшість громадян вважають корупцію розповсюдженою в Україні, хоча з 2021 до 2023 року частка тих, хто вважає її саме «дуже розповсюдженою», знизилася з 63% до 43%. Також за цей період з 25% до 50% зросла частка тих, хто вважає, що органи влади скоріше ефективно борються з корупцією в Україні. «Тому ситуація – досить комплексна, і варто уникати гучних простих висновків», – підсумовується у коментарі.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні були презентовані результати дослідження двох загальнонаціональних опитувань, проведених фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології у липні та серпні 2023 року.

Виконавчий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський, представляючи результати опитування у липні, зазначив, що 78% респондентів вважали, що Президент України несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Не погоджувалися з цим твердженням лише 18% опитаних.