Малюська пояснив, яким планують зробити фінансовий моніторинг політично значущих осіб
Ухвалення законопроєкту про фінансовий моніторинг життя політично значущих осіб передбачає створити ризикоорієтований підхід до такого моніторингу.
Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» поінформував міністр юстиції Денис Малюська, відповідаючи на питання, що зміниться у разі остаточного ухвалення цього законопроєкту і як будуть моніторити після цього політично значущих осіб, передає кореспондент Укрінформу.
«Це - вкрай складне питання, і тут, до речі, є дуже багато міфів. Один із них (стосується нібито запровадження – ред.) довічного фінансового моніторингу. Справа у тому, що насправді це не зовсім так, бо мова йде про те, щоб створити ризикоорієнтований підхід до фінансового моніторингу», - сказав він.
За словами Малюськи, зараз у законі прописано, що політично значуща особа, політик підлягає фінансовому моніторингу упродовж трьох років після свого звільнення.
«Тобто, йдеться про весь час, поки він (політик – ред.) працює, і потім ще 3 роки після звільнення або припинення його діяльності як політика. Наші партнери говорять про те, що світові, європейські практики є іншими, і що кожна фінустанова має в індивідуальному порядку оцінювати кожного політика, політично значущу особу і самостійно визначати ризик тієї чи іншої особи для проведення тієї чи іншої транзакції», - заявив міністр.
Очільник Мін’юсту зазначив, що, відповідно, окремі топпосадовці дійсно будуть моніторитися довічно.
«Тобто, немає жодних сумнівів, що Президент, Прем’єр-міністр, скоріше за все, і міністри – наприклад, я – до кінця свого життя підлягатимуть фінансовому моніторингу, незалежно навіть від того, що б там говорив закон. Тому що ми з точки зору ризиків для фінансового моніторингу є найбільш ризикованою категорією, і це - світова практика», - сказав він.
Малюська розповів, що ніде у світі немає лімітів для моніторингу за колишніми президентами, прем’єрами чи навіть міністрами.
«Власне, цей підхід і пропонується затвердити парламенту – про те, що буде певний обов’язковий час - наприклад, рік - для моніторингу усіх політично значущих осіб, а потім вже застосовуватиметься ризикоорієнтований підхід у залежності від того, чи продовжує особа свою роботу в політиці, чи відійшла від неї, наскільки значуща транзакція. Тобто, це величезний набір критеріїв», - пояснив міністр.
Окремо глава Міністерства юстиції заявив, що наразі немає фіксованого переліку політично значущих осіб.
«Тобто, усім зрозуміло, що політики на кшталт Прем’єра, Президента, міністра, члена парламенту - це точно політично значущі особи. Але так само і інші можуть бути політично значущими особами - наприклад, керівники обласних, військових адміністрацій, керівники облрад, мери. Це так само політично значущі особи, скоріш за все», - сказав він.
Малюська висловив думку, що відповідну інформацію про те, хто є ця особа і чи вона є політично значущою, чи ні, банківська установа визначатиме самостійно.
«Схоже на те, що знайдено розуміння того, як банківські установи, фінустанови діятимуть із метою фінансового моніторингу. І приблизно є розуміння того, що політично значущих осіб не викинуть із фінансової системи, а все-таки будуть їм надавати ці послуги, хоча і під моніторингом та досить суворим контролем», - поінформував міністр юстиції.
Як повідомлялося, 21 вересня 2023 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо політично значущих осіб (про фінансовий моніторинг політично значущих осіб).