Публічні подяки та регулярні візити до Москви: взаємини Росії з ХАМАС

Кремль, попри публічне декларування боротьби з тероризмом, десятиліттями підтримує зв’язки з терористичними організаціями та використовує їх для створення зон нестабільності у світі.

Історія офіційних контактів Кремля з ХАМАС нараховує вже майже 20 років. 

Угруповання ХАМАС захопило владу в смузі Гази після палестинських виборів 2006 року (перші вибори в Палестинській автономії відбулися в 1996). Попри непоганий електоральний результат (ХАМАС випередив ФАТХ на 4%), ХАМАСівці вирішили не гратися в парламентаризм та розв’язали громадянську війну в Палестині у червні 2007-го. За її результатами ХАМАС захопив владу в Газі, знищивши опонентів з інших палестинських політсил. Натомість Західний берег річки Йордан й надалі контролює партія ФАТХ. З Гази члени та прибічники ФАТХ змушені були тікати: бойовики ХАМАС не лише вбивали опонентів, а й викрадали та калічили їх, ампутували кінцівки та фільмували тортури на відео. 

Репутація садистів і терористів (ХАМАС визнано терористичною організацією в США, ЄС та Ізраїлі) не стала на заваді налагодженню взаємин між ХАМАС і Кремлем.  Хоча у 1990-х – на початку 2000-х Росія публічно засуджувала злочини ХАМАС. У Москві навіть називали дії угруповання терористичними. 23 березня 2004 року голова комітету Ради федерації з міжнародних відносин Михайло Маргелов, коментуючи ліквідацію лідера ХАМАС шейха Ясіна, назвав очолювану ним організацію «терористичним угрупованням».  

Пропагандистські видання проводили прямі паралелі між ліквідацією Ясіна та замахом російських спецслужб на одного з лідерів чеченського визвольного руху Зелімхана Яндарбієва в Катарі у лютому того ж року. Порівнювали з метою виправдання російської практики політичних вбивств.

31 серпня 2004 року МЗС РФ засудило підрив смертника ХАМАС в аеропорту Беер-Шева, в результаті якого загинули 17 людей. У Москві тоді назвали теракт «варварською вилазкою екстремістів» і висловили впевненість, що «жодних політичних цілей не може бути досягнуто шляхом насильства і терору».

Риторика змінилася у 2006 році: Путін вперше публічно заявив, що Росія «ніколи не визнавала ХАМАС терористичною організацією» і закликав «поважати вибір палестинського народу».

Ще у 2004 році росіяни відкрили в Газі російський культурний центр «Калинка». Ним керує онук колишнього голови Служби зовнішньої розвідки РФ і Центральної служби розвідки СРСР Євгенія Примакова.

Російське консульство в Палестині працює у Рамаллі, на Західному березі річки Йордан, який контролює ФАТХ – запеклий ворог ХАМАСу. Втім російські дипломати безперешкодно курсують з Рамалли до Гази й у зворотному напрямку.

З 2006 року посадовці МЗС РФ і адміністрації президента проводять зустрічі з членами найвищого керівництва – політбюро ХАМАС. 

У березні 2006 року Москву відвідав голова політбюро Халед Машаль.

У 2010 році з Халедом Машалем зустрічався тодішній номінальний президент РФ Медведєв.

ХАМАС через Іран і режим Башара Асада в Сирії отримував російську зброю: протитанкові комплекси «Корнет». Ці країни також надавали ХАМАС ракети і технології для їх створення для обстрілів Ізраїля.  

Але у 2011 році ХАМАС підтримав противників Асада в Сирії. Бойовики ХАМАС почали воювати на боці антиасадівської сунітської опозиції та навіть зіштовхнулися в Сирії з ліванською Хезболлою – угрупованням, яке також фінансується Іраном і регулярно атакує Ізраїль.

Росія у 2015 році відкрито втрутилася у війну в Сирії на боці Асада і називала його противників терористами, ставлячи знак рівності між всіма опозиційними угрупованнями та ІДІЛ. Але МЗС РФ навіть в цей час робило окремі заяви, що Москва не вважає ХАМАС терористами.

Візити лідерів ХАМАС до Росії тривали. Заступник голови політбюро Муса Абу Марзук зустрічався з Лавровим 16 січня 2017 року в столиці РФ. Наступна зустріч відбулася у липні 2019.

У травні 2022 року делегація ХАМАС зустрілася з Лавровим і російським керівником Чечні Кадировим. У РФ про цю зустріч особливо не писали, її висвітлювали переважно арабські медіа. 

У вересні того ж року голова політбюро ХАМАС Ісмаїл Ханія знову відвідав Москву і провів зустрічі з Лавровим та спецпредставником президента РФ по Близькому Сходу Михайлом Богдановим.

Наприкінці жовтня 2023 року, через три тижні після терористичної атаки на Ізраїль, делегація ХАМАС на чолі з Абу Мазруком знову навідалася до Москви. Фото зустрічі з Михайлом Богдановим оприлюднила прес-служба ХАМАС.

Російські посадовці та державні медіа не повідомляли, хто спілкувався з гостями цього разу. Ізраїль розкритикував дії Москви, назвавши їх «негідним кроком», який «дає попутний вітер терору і легітимацію звірствам терористів». 

Після нападу на Ізраїль та напередодні візиту до Москви  лідери ХАМАС двічі публічно дякували Росії й особисто Путіну за підтримку і «позицію». 

Терористичну атаку бойовиків ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, під час якої було вбито щонайменше 1033 цивільних і 233 особи стали заручниками, Росія використовує для провокування нових конфліктів. 

Кремлівська пропаганда намагається посварити Ізраїль з Україною, вкидаючи в інформаційний простір фейки про українську зброю у бойовиків ХАМАС.  А також прагне налаштувати мусульман України та світу проти української держави та влади, спекулюючи на тому, що Київ висловив солідарність з Ізраїлем і громадянами цієї держави, що зазнали терористичної атаки. 

Український уряд, на відміну від російського, ніколи не підтримував жодних контактів з ХАМАС і не піддає сумніву право Ізраїля на самозахист.

Стосовно багаторічного конфлікту на Близькому Сході Україна послідовно виступає за реалізацію принципу двох держав, Ізраїлю та Палестини, однак терористи не можуть бути легітимними представниками палестинців та суб’єктом міжнародних відносин.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Перше фото: Global Look Press