Чотири пункти для України: Стефанішина каже, що вони не пов'язані з рішенням про старт переговорів з ЄС
Чотири пункти, які визначила Європейська комісія для України, є суто технічними і не мають нічого спільного із сімома рекомендаціями й основоположними реформами.
Про це заявила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на спільній з послом Євросоюзу в Україні Катаріною Матерновою пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ.
“Чотири пункти, визначені Європейською комісією, є насправді технічними. По вазі вони не мають нічого спільного із сімома рекомендаціями й основоположними реформами. Більше того, ці чотири пункти є лише рекомендацією, до якої може дослухатися Європейська Рада або не дослухатися. Ці ж чотири пункти не мають ніякого звʼязку з політичним рішенням, яке буде ухвалюватися в грудні”, – сказала вона.
Стефанішина наголосила, що ці чотири пункти проговорювалися під час візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва напередодні рішення рекомендувати вступ України до ЄС.
“Президент дав своє політичне зобовʼязання, що ці завдання будуть виконані, і вже в грудні точно буде прогрес по деяких із них”, – зауважила урядовиця.
Стефанішина також зазначила, що законопроєкт про лобіювання, який є однією з чотирьох вимог Європейської комісії на шляху вступу України до ЄС, буде ухвалено із урахуванням інтересів громадянського суспільства.
“Є така історія в Брюсселі: завжди залишати якійсь якір, поле для маневру. Цей закон і є цим полем для маневру. А раптом ще щось потрібно буде сказати Україні, тож не можна просто сказати, що Україна поборола олігархічний вплив у цій державі. Але ми не залишили ніяких інших позицій, які могли б бути встановлені як якір у цьому напрямку”, – сказала вона.
Стефанішина відзначила і той факт, що Грузія та Молдова мають такі ж рекомендації. Також урядовиця наголосила, що отримала офіційне прохання від Європейської комісії не поспішати з цим законом, тому що є його дуже контраверсійні редакції, які впливають на громадянське суспільство.
"Будемо його виконувати, але тут важко буде знайти баланс, тому що в парламенті є шалений апетит ухвалити цей закон. Дуже велике бажання його ухвалити. І є бажання в НАЗК ухвалити цей закон”, – підкреслила віцепремʼєрка.
Стефанішина також зазначила, що вплив громадянського суспільства в державі має бути врахований в новому законодавстві.
Зі свого боку, посол Євросоюзу акцентувала на тому, що згадані пункти не є зауваженням до рекомендації Європейській Раді почати переговори.
“Немає “зірочки” після рекомендації почати переговори. Якщо ви почитаєте далі, є чотири критерії, які треба оцінити перед тим, як буде зроблено наступний крок. Немає примітки до рекомендації розпочати переговори. Це прямолінійна рекомендація і крапка. Важливо це розуміти”, – відзначила Матернова.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія оприлюднила річну доповідь щодо розширення ЄС, в якій рекомендувала Європейській раді відкрити переговори про розширення з Україною і Молдовою.
У звіті, за інформацією ЗМІ, також зазначалося, що Єврокомісія відстежуватиме ухвалення збільшення штатної чисельності НАБУ, розширення повноважень НАЗК, схвалення закону про лобіювання згідно з європейськими стандартами та законодавства стосовно національних меншин.
Фото Володимира Тарасова