Держслужба з етнополітики заперечує, що закон про нацменшини негативно вплине на українізацію

Ухвалення Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах» дасть змогу закріпити баланс між посиленням ролі державної мови і реалізацією прав нацменшин.

Таку позицію виклала Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) у відповіді на інформаційний запит Укрінформу.

«Законопроєкт завершує тривалий процес оновлення нормативно-правової рамки щодо забезпечення прав національних меншин (спільнот) України. Це дозволить закріпити баланс між посиленням ролі державної мови та розвитку української громадянської ідентичності, з одного боку, а з іншого — сприяти реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, з повагою до гідності кожного і кожної», - підкреслили у ДЕСС.

Як зазначається, цей проєкт закону не пропонує принципово нових положень, натомість конкретизуючи питання, закладені у чинному законодавстві. Це дасть змогу забезпечити принцип правової визначеності для всіх громадян України.

«Ухвалення законопроєкту також стане завершальним етапом у виконанні однієї з семи рекомендацій Єврокомісії. Жодна з держав більше не зможе блокувати членство України в ЄС, посилаючись на законодавство щодо національних меншин», - переконані в ДЕСС.

Наголошується, що окремі положення проєкту закону розроблялися впродовж тривалого часу з залученням представників національних меншин та проходили громадське обговорення. Деякі норми напрацьовувалися впродовж усього року, адже мали увійти до підзаконних нормативно-правових актів на виконання Закону «Про національні меншини (спільноти) України». Для підготовки таких законодавчих актів з січня по вересень ДЕСС провела 42 консультації з громадськими об’єднаннями осіб, які належать до національних меншин.

«Саме така консультаційна робота впродовж 2023 р. дозволила підготувати законопроєкт у стислий термін», - наголосили у ДЕСС.

Консолідований текст був представлений для громадського обговорення 22 листопада, за підсумками якого 23 положення законопроєкту оперативно були змінені та доповнені. Саме узгоджену версію документа уряд подав до парламенту.

«Таким чином, попри стислий термін підготовки законопроєкт було розроблено з урахуванням думки громадськості», - підкреслили у ДЕСС.

Державна служба з етнополітики та свободи совісті заперечила, що цей законопроєкт негативно впливатиме на українізацію. У документі не передбачається зміни частки радіо- та телемовлення державною мовою: як і раніше, 80-90% від загальної тривалості програм мовників має бути державною мовою. Лише радіо- та телемовники, які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот) України, мають забезпечувати частку мовлення українською не менше 30%. "Ця норма, з одного боку, забезпечує право на доступ до медіа рідною мовою осіб, які належать до меншин. А з іншого, вона гарантує частку мовлення українською. Таке положення вже чинне для мов корінних народів України. Законопроєкт поширює його на мови національних меншин", - заявили у ДЕСС.

Також законопроєкт не містить положень, які би становили "загрозу фільмам і книжкам українською мовою", російська мова не зможе замістити українську у кіно та на книжковому просторі України. "Законопроєкт чітко передбачає, що усі його положення, які захищають мовні права національних меншин, не поширюються на офіційні мови країн, які вчиняють агресію щодо України", - запевнили в службі.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів направив до Верховної Ради законопроєкт №10288 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах».

Водночас уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що деякі положення законопроєкту вплинуть на функціонування української мови в окремих сферах суспільного життя на території України. Народний депутат Володимир В’ятрович вважає, що норми законопроєкту звужують використання української мови, а в перспективі дозволять масштабну русифікацію.