Рада ухвалила закон щодо національних меншин
Верховна Рада України ухвалила в цілому внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах.
Про це повідомив народний депутат України від парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк у Телеграмі, передає Укрінформ.
Він уточнив, що законодавча ініціатива №10288-1 була підтримана 317 голосами народних депутатів.
За його словами, ухвалення такого рішення є вимогою Європейської комісії до України та важливим для подальшої євроінтеграції держави.
Метою ухвалення закону є вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також рекомендацій Венеційської Комісії.
Законом пропонується внести зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про повну загальну середню освіту», «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про медіа».
Передбачається, що заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою Європейського Союзу (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни.
Водночас у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд із державною мовою.
Регламентується, що особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини (спільноти), до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Передбачається, що у порядку і на умовах, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою.
Також пропонується передбачити, що обов’язок видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів відповідно до закону щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, а також на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу.
Окрім того, передбачено, що особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами національних меншин (спільнот), за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою. При цьому перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів) для вивчення державною мовою у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, може бути розширений за рішенням закладу освіти.
Документом надаються визначення таким термінам, як «населений пункт, в якому традиційно проживають особи, які належать до національної меншини (спільноти)» та «населений пункт, в якому особи, які належать до національної меншини (спільноти), становлять значну частину населення».
Регламентується, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, в межах повноважень, наданих йому Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», здійснює парламентський контроль за додержанням права національних меншин (спільнот) на використання мов національних меншин (спільнот).
Водночас обмеження щодо мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, згідно з ухваленим законом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок.
Законом визначаються функції Центрів національних меншин (спільнот).
Водночас для телемовників, які крім мовлення державною мовою здійснюють мовлення виключно мовами національних меншин (спільнот) України, які є офіційними мовами Європейського Союзу, мовами національних меншин (спільнот), до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 802-IV «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, незалежно від територіальної категорії — програми державною мовою мають становити не менше ніж 30 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин).
Очікується, що ухвалення закону сприятиме забезпеченню реалізації прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот), виконанню міжнародних зобов’язань України.
Як повідомлялося, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пообіцяв ухвалити усі євроінтеграційні законопроєкти до моменту оголошення політичного рішення про початок перемовин щодо вступу України до ЄС.
На ухвалення такого рішення Україна сподівається під час саміту Європейської Ради в Брюсселі 14-15 грудня. На ньому також мають ухвалити створення так званого Українського фонду в рамках багаторічного бюджету ЄС на 2024-2027 роки в обсязі 50 мільярдів євро.