Рух ЧЕСНО: Рейтинг прозорості очолили одразу сім комітетів ВР
Громадська організація "Рух ЧЕСНО" презентувала рейтинг прозорості комітетів Верховної Ради за друге півріччя 2023 року, його очолили одразу сім парламентських комітетів.
Про це повідомили учасники пресконференції, що відбулась в Укрінформі.
"Більшість комітетів Верховної Ради суттєво покращила відкритість своєї роботи та інформування громадян. Наразі лише один комітет має найменшу кількість балів у нашому рейтингу. Проте ми бачимо, що найвищий бал мають одразу 7 парламентських комітетів», - поінформував головний редактор Руху ЧЕСНО Олександр Саліженко.
Згідно з результатами дослідження, на першій сходинці рейтингу опинились: Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин; Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг; Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів; Комітет з питань антикорупційної політики; Комітет з питань інтеграції України до ЄС, а також Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Вищезгадані комітети отримали максимальні 9 балів.
Друге місце посіли одразу три комітети. Серед них: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітет з питань цифрової трансформації, Комітет з питань молоді та спорту. Вони отримали по 8,5 балів від Руху ЧЕСНО.
Третє місце в рейтингу прозорості комітетів за друге півріччя 2023 року посіли: Комітет з питань свободи слова, Комітет з питань економічного розвитку, Комітет з питань аграрної та земельної політики, Комітет з питань екологічної політики та природокористування. Дослідники оцінили прозорість їх роботи на 7 балів.
Водночас антирейтинг очолив Комітет з питань транспорту та інфраструктури. Прозорість його роботи експерти оцінили лише у 4 бали з 9 можливих.
Саліженко пояснив, що транспортний комітет ВР отримав найменшу кількість балів, адже на його сайті немає розділу Порядки денні засідань. Комітет не проводить свої засідання у режимі онлайн-трансляції, а остання опублікована в розділі "Стенограма" — за грудень 2022 року.
За його словами, серед критеріїв дослідження: наявність Youtube-каналу комітету з коректною назвою для пошуку і з посиланням на нього на офіційному сайті комітету, онлайн-трансляція засідань комітету з подальшим збереженням їхніх аудіо чи відеозаписів на Youtube-каналі, а також наявність сторінок комітету в соцмережах та їх регулярне оновлення.
Окрім того, експерт додав, що під час дослідження було виявлено певні тенденції у покращенні відкритості роботи комітетів.
Зокрема, 16 із 23 парламентських комітетів вже оновили свої сайти, які тепер мають сучасний та адаптивний дизайн, більш зручну і зрозумілу користувачам структуру.
Більшість комітетів також відновили онлайн-трансляції засідань або ж публікують відео через певний час, а окремі комітети Ради публікують матеріали англійською мовою.
Головний редактор Руху ЧЕСНО відзначив, що найбільше зростання, у порівнянні з оцінкою першого півріччя 2023 року, має Комітет з питань інтеграції України до ЄC. Адже минулого разу він перебував у переліку найбільш закритих комітетів з оцінкою лише 4,5 бала, однак після врахування усіх рекомендацій зміг очолити рейтинг.
"Я вважаю, що потрібно усім більше зусиль докладати до того, щоб ми повернулися до прозорої роботи парламенту, до того, щоб порядки денні засідань Ради, нехай без дати, але публікувалися для того, щоб стейкхолдери, громадянське суспільство могли заздалегідь включитися в обговорення тих чи інших ініціатив", - наголосила голова Комітету ВР з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Народна депутатка від парламентської фракції "Європейська солідарність" відзначила важливість відновлення трансляцій не лише засідань парламентських комітетів, але й Погоджувальної ради депутатських фракцій, засідань самого парламенту.
Водночас вона підкреслила, що для дійсно прозорої роботи парламенту необхідно відновити доступ журналістів до Верховної Ради.
"Це маячня, що з точки зору безпеки ми не можемо допустити журналістів до Ради. Якщо ми сьогодні допускаємо журналістів на фронт і знаходимо способи, як їх акредитувати на фронті, то журналісти точно можуть пройти суттєву перевірку і акредитацію для того, щоб працювати не тільки в пленарній залі парламенту, а також і на засіданнях комітетів", - акцентувала політик.
Своєю чергою голова Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус зазначив, що для повноцінної і відкритої роботи комітетів потрібно проводити засідання в режимі онлайн-трансляції, "щоб суспільство мало можливість відреагувати на пропозиції депутатів щодо тих чи інших законопроєктів чи правок до них".
"Така превентивна міра призвела до того, що законопроєкти нашого комітету стали більш якісними, а, отже, якихось сумнівних норм стає менше. Ми намагаємось працювати відкрито в тій частині, де відкритість додає якості законотворчого процесу. Рекомендуємо скористатись цією порадою і колегам з інших комітетів", - зауважив він.
Водночас Олена Перепелиця, головний консультант секретаріату Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, відповідальна за висвітлення діяльності Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, акцентувала, що комітет підтримує демократичний розвиток парламентаризму в Україні, саме тому залучає до розробки законопроєктів в соціальній сфері усіх стейкхолдерів цього процесу.
"На наших онлайн-засіданнях дуже часто присутні 100 і більше учасників, наприклад, як це буває на публічних консультаціях або на слуханнях в комітеті. Ми з першого дня повномасштабного вторгнення щоденно інформуємо про діяльність комітету і запрошуємо долучатись до наших засідань", - зазначила Перепелиця.
Перший заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський зазначив, що наразі необхідно проводити моніторинг відкритості не лише парламентських комітетів, але й самої діяльності Верховної Ради, погоджувальної ради та Апарату ВР.
"Це критично важливо, тому що комітети можуть прозоро і в підзвітності ухвалити будь-які рішення за основу і в цілому, рекомендувати їх залу, але вони так і не будуть проголосовані, будуть припадати пилом. Комітети наче свою роботу роблять, але далі ніби чорна діра", - заявив народний депутат.
Як повідомляв Укрінформ, голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин поінформував, що у Верховній Раді триває глобальна дискусія про те, як забезпечити більш якісну комунікацію з українським парламентом при закритості Верховної Ради.