Почекаємо на Трампа? Чому повернулася тема мирних перемовин із РФ
Позиція західних лідерів незмінна: коли й на яких умовах починати переговори - вирішуватиме Україна
Останнім часом знову спостерігається інформаційний ажіотаж навколо теми мирних переговорів щодо завершення війни між Україною і Росією. Лунають різноманітні політичні заяви, з’являється ціла низка публікацій на цю тему. Відповідно починають поширюватися і конспірологічні припущення щодо можливості таких переговорів вже найближчим часом, пише експерт Володимир Фесенко.
Узагалі в цьому немає нічого дивного. Навколо будь-якої війни завжди обговорюється проблема мирних переговорів. Наприклад, навколо нинішнього конфлікту на Близькому Сході (Ізраїль – Палестина) ця тема теж активно дискутується. Питання про переговорне завершення війни між Росією і Україною виникало вже неодноразово, починаючи з перших днів російського повномасштабного вторгнення в Україну.
Нинішня актуалізація теми мирних перемовин пов’язана з двома обставинами:
1. Підготовка Глобального саміту миру в Швейцарії;
2. Просування Росією своєї стратегії завершення війни – мир на російських умовах (демілітаризація і денацифікація України, заборона на членство України в НАТО, визнання суверенітету Росії над територіями, які РФ анексувала в Україні, тощо).
Ці дві обставини, а також складна ситуація на фронтах в Україні й наближення президентських виборів у США відновили дискусію в західних політичних елітах про перспективи війни між Росією і Україною та умови її завершення. Як це було і раніше, проявилися різні позиції, що характерно для демократичних суспільств. Є прихильники мирних переговорів вже тепер навіть на умовах певних поступок Росії. Є і більш прагматична позиція – переговори з Росією про завершення війни треба починати лише з позицій сили тоді, коли воєнна ситуація в Україні стабілізується, російський агресор буде зупинений (а ще ліпше – і відкинутий хоча б з частини окупованих територій) і Путін зрозуміє, що він не зможе виграти цю війну проти України. Саме ця позиція тепер домінує серед західних еліт. Водночас офіційна позиція західних лідерів залишається незмінною – коли і на яких умовах починати переговори, буде вирішувати Україна. Саме таку позицію оприлюднив нещодавно в Києві держсекретар США Ентоні Блінкен.
Ставитися до дискусії про завершення війни в результаті мирних переговорів треба спокійно і раціонально. У перспективі переговори про завершення воєнних дій між Росією і Україною є неминучими, навіть якщо нам вдасться звільнити всі окуповані території. І нам потрібно продумати і визначити стратегію і тактику таких перемовин.
Дискусії і заяви про мирні переговори для завершення війни між Росією і Україною відображають загострення інформаційно-політичної і дипломатичної боротьби навколо Глобального саміту миру в Швейцарії. Тому це реальний процес, а не інформаційний шум.
Це явна і прихована боротьба двох стратегій – української (разом з нашими міжнародними партнерами) і російської. Українська стратегія полягає в тому, щоб міжнародна спільнота (хоча б її вагома частина) визначила спільну позицію для майбутніх мирних переговорів з урахуванням Формули миру Президента Зеленського. Саме для цього і скликається Глобальний саміт миру. Це однозначно посилить наші потенційні переговорні позиції. Тому Росія так шалено і намагається зірвати цей саміт або хоча б нівелювати його значення і можливі рішення. Стратегія РФ прямо протилежна – примусити Україну і Захід до перемовин на своїх умовах через ескалації війни проти України. Що також треба розуміти, Росія прагне не заморожування нинішньої війни (тобто просто припинення бойових дій), а повноцінної мирної угоди, в якій будуть зафіксовані принципові поступки України. Зрозуміло, що для нас такі мирні переговори на російських умовах є неприйнятними, як і для більшості наших міжнародних партнерів.
Якщо на Глобальному саміті миру в Швейцарії буде узгоджений спільний документ як пропозиція для майбутніх мирних переговорів, то його передадуть російській стороні. З високою імовірністю, Росія не погодиться з пропозиціями Глобального саміту миру, тому що просуватиме власні позиції. Але можуть розпочатися, найімовірніше, у закритому режимі, можливо, і неофіційно, консультації про те, на яких умовах, з яким порядком денним і в якому форматі можуть відбутися в перспективі мирні переговори про завершення війни між Росією і Україною. Не виключено, що Китай, можливо, разом з Росією, спробує провести якусь «мирну конференцію», на яку запросять і Україну. Але якщо там домінуватиме російська позиція, то Україні буде недоцільно брати участь у такому заході. Якщо на президентських виборах у США переможе Трамп, то він, з високою ймовірністю, ініціюватиме мирні переговори про завершення війни між Росією і Україною. У Трампа поки що немає жодного реалістичного плану завершення цієї війни, проте дуже вірогідно, що він вимагатиме поступок і з боку України, і з боку Росії, що Кремль може і не сприйняти. Цілком імовірно, що Трамп може запропонувати і сценарій заморожування війни, тобто просто підписання угоди про припинення бойових дій. Але все це – поки що лише припущення.
Так чи інакше, реальні мирні переговори можуть стати актуальними, мабуть, не раніше ніж 2025 року. Однак і тоді їх можливість залежатиме від перебігу й результатів воєнних дій.
Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Перше фото: Scott Olson / Getty Images