Рішення Макрона про дострокові вибори було стратегічно правильним попри їхній результат - Клімкін

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає стратегічно правильним рішення президента Франції Еммануеля Макрона оголосити дострокові парламентські вибори попри їхні результати для президентської політсили.

Таку думку дипломат висловив у інтерв’ю «Радіо NV», передає Укрінформ.

«Я думаю, що (президент Франції – ред.) Макрон, якого звинувачують у тому, що він «перебрав» з політичною хоробрістю, насправді все зробив правильно. Не реагувати на результати європейських виборів і «пропетляти» було б насправді помилкою», - сказав Клімкін.

За його словами, найгірше, що міг би вибрати Макрон, - просто сидіти й чекати до кінця свого терміну.

«Тому насправді, незважаючи на результати, я вважаю рішення Макрона стратегічно правильним, хоча тактично складним», - зазначив Клімкін.

Він спрогнозував, що «права» хвиля в Європі не зупиниться з огляду на те, що попереду вибори в Австрії та у східних федеральних землях Німеччини.

На переконання ексглави МЗС, не рахуватися з «правими» в Європі, і у Франції зокрема, неможливо, оскільки це «частина політичної нормальності, а не політичної ненормальності».

У цьому контексті Клімкін зауважив, що для України це – виклик, оскільки «праві» традиційно є непростими співрозмовниками для нас.

«Вони будуть впливати на рішення про виділення нам бюджетів і фінансових ресурсів, особливо на етапі передвступних переговорів, на швидкість і якість цих переговорів, на рішення щодо безпеки, зброї і багато іншого. Тому нам потрібно навчитися розмовляти з «правими», - переконаний дипломат.

Читайте також: Політичний спурт Макрона: хроніка оголошеного протистояння

Як повідомляв Укрінформ, за результатами першого туру дострокових парламентських виборів у Франції, ультраправе «Національне об'єднання» та його союзники вийшли на перше місце з 33,13% голосів, або понад 10,6 млн виборців. «Новий народний фронт» отримав 27,99% голосів, тобто трохи менш як 9 млн голосів. Президентський табір набрав 20,04% голосів, тобто понад 6,4 млн виборців, тоді як «Республіканці» – 6,56%, тобто трохи більше 2 млн виборців.