Індекс реформ 237: зміни в медичній сфері
До цього випуску потрапило шість нормативних актів
За період з 22 квітня до 5 травня 2024 року Індекс становив +0,7 бала – трохи більше, ніж у попередньому випуску. Три події релізу були присвячені змінам у медичній сфері, про дві з них – докладніше в публікації «Вокс Україна».
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
НОВА ПРОЦЕДУРА ДОПОВНЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, +1,75 БАЛА
У травні уряд оновив процедуру державного оцінювання медичних технологій.
Тепер у Національний перелік лікарських засобів можна вводити ліки без державного оцінювання медичних технологій, якщо їх рекомендувала ВООЗ (містяться у WHO Model List of Essential Medicines), а їхня активна речовина й форма випуску зареєстровані в Україні та їх випускають щонайменше чотири виробники.
Нагадаємо, що Нацперелік лікарських засобів – це список ліків з доведеною ефективністю, які насамперед мають закуповувати лікарні державної та комунальної форми власності частково або повністю за кошти державного або місцевих бюджетів.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ
Інна Іваненко, виконавча директорка БФ «Пацієнти України»:
«Перша редакція Національного переліку основних лікарських засобів була затверджена в 2017 році на основі чинного на той час Переліку ВООЗ (WHO Model List of Essential Medicines). Цим документом користуються країни для визначення списку ліків (активні речовини, а не торговельні марки), що підлягають відшкодуванню за державні кошти. Його періодично оновлюють. 3 травня Кабмін ухвалив постанову №494, яка спростить процес додавання нових ліків до Нацпереліку. Тепер ліки з оновленого списку ВООЗ можуть бути введені до українського переліку без додаткового оцінювання, якщо вони вже зареєстровані в Україні та їх виробляють щонайменше чотири різні виробники.
Завдяки цим змінам 21 червня 2024 року постановою Кабміну №733 до українського Нацпереліку додали 23 нові препарати (міжнародні непатентовані назви), які украй важливі під час війни. Тепер підлягають реімбурсації препарати для лікування психіатричних захворювань та епілепсії.
Це дасть змогу пацієнтам отримати доступ до більшої кількості ефективних та безпечних ліків, за які сплачує держава. Це знижує фінансовий тягар на сім’ї та робить лікування більш доступним. Оскільки Національний перелік оновлюватимуть відповідно до змін у списку ВООЗ, пацієнти зможуть отримувати сучасні та ефективні ліки без додаткових затримок на оцінювання. З уведенням нових ліків до переліку пацієнти отримуватимуть більше варіантів для лікування своїх захворювань, що може підвищити ефективність терапії. Вимога наявності щонайменше чотирьох різних виробників для кожного препарату допоможе зберегти конкуренцію на ринку, що здатне сприяти підтримці доступних цін та підвищенню якості ліків.
Проте нагадаю, що пацієнти в медзакладах далі стикаються з проблемою відсутності безоплатних ліків, які мають покривати державним коштом. Лікарі не повідомляють пацієнтів про їхні права на безоплатні ліки, а подекуди ще й вимагають гроші за гарантоване лікування. Крім того, пацієнтська спільнота вимагає збільшення фінансування на державні закупівлі, щоб покрити якомога більшу потребу пацієнтів у лікуванні».
ВИКОРИСТАННЯ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ В РОБОТІ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, +1,25 БАЛА
Кабінет Міністрів розширив сфери застосування телемедицини (дистанційне надання медичних послуг в аудіо- або відеоформаті). Тепер користуватися нею дозволили бригадам швидкої допомоги як на місці виклику, так і під час транспортування пацієнта до лікувального закладу. Це має сприяти вищій якості медичної допомоги у складних випадках.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Володимир Лотушко, аналітик Українського центру охорони здоровʼя (UHC):
«МОЗ України узгоджує підзаконні нормативно-правові акти відповідно до ухваленого у 2003 році Закону України № 3301-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування телемедицини".
Одними з таких актів є кілька постанов КМУ, які регулюють роботу екстреної медичної допомоги. Нещодавно ухвалений акт Кабінету Міністрів України від 3 травня 2024 р. № 500 фактично формалізує функціонування телемедицини в цьому виді медичної допомоги, вносячи зміни у відповідні постанови. Бригади та диспетчери тепер зобовʼязані використовувати телемедицину для комунікації між собою. Додатково бригадам екстреної медичної допомоги надано можливість використовувати методи телемедицини для надання допомоги пацієнтам. Зокрема, бригада може отримувати консультації від старшого лікаря оперативно-диспетчерської служби центру за допомогою телемедицини та передавати відомості про стан здоровʼя пацієнта. Це критично важливо в ситуаціях, де необхідно ухвалювати швидкі рішення, адже це впливає на прогноз виживання пацієнта. Звісно, що передавання цієї інформації має бути захищеним. Використання телемедицини як одного з прогресивних методів діагностики та лікування дає змогу станціям екстреної (швидкої) медичної допомоги забезпечувати безперервність надання медичної допомоги пацієнтам.
Ці зміни спрямовані на поліпшення доступності та якості медичної допомоги завдяки впровадженню сучасних телемедичних технологій. Надалі важливо забезпечити правильне внесення до ЕСОЗ даних, отриманих за допомогою телемедичних консультацій. Це дасть змогу проводити якісний моніторинг телемедичних послуг, які населенню надали бригади екстреної медичної допомоги».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Графік 4. Значення певних компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений комплексно оцінювати зусилля влади України з впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінюваннях змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», комунікаційна менеджерка
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.