Україна ратифікувала Римський статут: у чому важливість та можливості
Водночас не зникає актуальність у заснуванні Міжнародного трибуналу щодо агресії Росії проти України
21 серпня 2024 року Верховна Рада України ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, після набрання чинності якого Україна стане 125-ю державою-учасницею. За відповідний законопроєкт №0285 проголосував 281 народний депутат. Докладніше – у публікації Громадянської мережі ОПОРА.
Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд (МКС). Він визначає порядок роботи суду, а також визначає злочини, які підпадають під його юрисдикцію (злочин агресії, злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини).
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000-го. Утім, його ратифікація затягнулася на 24 роки. Це було насамперед пов'язано з тим, що 11 липня 2001 року Конституційний Суд України ухвалив негативний висновок щодо Римського статуту та визнав його таким, що не відповідає Конституції України. Зокрема, у частині положень абз. 10 преамбули та ст. 1. КСУ обґрунтовував це тим, що «Міжнародний кримінальний суд ... доповнює національні органи кримінальної юстиції». Це унеможливило подальшу ратифікацію Римського статуту без внесення змін до Конституції України аж до 2016 року, коли були внесені відповідні зміни до Конституції України.
Лише після початку російської агресії український парламент ухвалив 25 лютого 2014 року та 4 лютого 2015 року заяви про визнання юрисдикції МКС.
Також Україна взяла на себе зобов'язання ратифікувати Римський статут за Угодою про Асоціацію (ст. 8) між Україною та Європейським Союзом, підписаною 21 березня 2014 року.
Докорінно ситуація змінилася, як вже зазначалося, зі змінами до Конституції України 2 червня 2016 року. Тоді було змінено редакцію ст. 124 Конституції України, зокрема доповнено ч. 6, яка отримала такий зміст: «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду». Утім, передбачалося, що ця конституційна норма набуває чинності з 30 червня 2019 року.
Також з ухваленням 3 травня 2022 року Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом» парламентом було запроваджено механізм співпраці національних компетентних органів України з МКС.
Варто зазначити, що лише з початком повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року розпочалися реальні розслідування міжнародних злочинів (хоча юрисдикція МКС поширюється на міжнародні злочини, вчинені на території України за період, починаючи з 21 листопада 2013 року), у зв'язку з чим знову актуалізувалася ця тема.
2 березня 2022 року на підставі звернення від країн-учасниць Римського статуту Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування ситуації в Україні щодо скоєння на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Утім, серед цих міжнародних злочинів відсутній злочин агресії. Прокурор Карім Хан це пояснював тим, що МКС не володіє юрисдикцією в частині розслідування злочину агресії Росії проти України, оскільки ні Україна, ні Російська Федерація не ратифікували Римський статут, ч. 5 ст. 15-bis якого передбачає, що стосовно держави, яка не є учасницею Римського статуту, Суд не здійснюватиме своєї юрисдикції щодо злочину агресії, який вчинили громадяни цієї держави або на її території.
У зв'язку з цим, попри ратифікацію Римського статуту Україною, не зникає актуальність у заснуванні Міжнародного трибуналу щодо агресії Росії проти України (докладніше – у матеріалі ОПОРИ: Заснування трибуналу з питань агресії Росії проти України: вищий рівень відповідальності як запобіжник нових конфліктів в Європі).
Нагадаємо, що за останні півтора року МКС було оголосив шість ордерів про арешт російським високопосадовцям, зокрема щодо Володимира Путіна, Марії Львова-Бєлової, Сергія Кобилаша, Віктора Соколова, Сергія Шойгу, Валерія Герасимова. Про це можна прочитати в таких публікаціях ОПОРИ:
● Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Шойгу та Герасимова. Що це означає?
● Ордери на арешт Путіна і Львової-Бєлової: який їх вплив та що змінилося за рік?
● МКС видав нові ордери на арешт росіян за обстріли української енергетичної інфраструктури
ЩО ЗМІНИТЬ РАТИФІКАЦІЯ РИМСЬКОГО СТАТУТУ
Як повідомила заступниця Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра, ратифікація Україною Римського статуту дасть змогу набути повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді, що дасть можливість: висувати свого кандидата на посаду судді та прокурора МКС; брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб; ефективно співпрацювати з МКС; притягнути до відповідальності російських злочинців; дотримуватися курсу євроінтеграції; захистити наших військових.
«Часто можна почути, що якщо ми ратифікуємо Римський статут, то МКС зможе притягати наших військових та інших громадян до відповідальності, – пише Ірина Мудра. – Насправді знімаються ризики притягнення до відповідальності військових ЗСУ, оскільки Україна ратифікує Римський статут із заявою за ст.124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції за ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації».
«Окрім аргументів про можливість впливати на фінансові, кадрові та адміністративні механізми, запуску механізму "компліментарності" суду тощо, – зазначає юрист-міжнародник Міжнародного центру української перемоги Андрій Міхеєв, – з моменту, коли війна вийшла за межі України, це дуже вдалий політичний хід. Якби Росія вирішила так само визнати юрисдикцію МКС на своїй території за статтею 12 (3) РС, як це колись зробила Україна, це могло б поставити Україну і Росію на "одну дошку" в очах світового співтовариства. Проте повною ратифікацією Україна влучно запобігла такому ризику». (Нагадаємо, що в 2016 році Росія відкликала свій підпис під Римським статутом, проте це не перешкоджає переслідувати російських громадян за злочини, вчинені на території України).
Варто звернути увагу, що закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього набуде чинності лише одночасно із внесеним 15 серпня Президентом законопроєкту про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього за реєстр. №11484 від 15.08.2024. Останній є важливим імплементаційним законом, від ухвалення якого залежить не тільки набуття чинності ратифікаційного закону, але і передбачає низку важливих положень, серед яких – відповідальність командирів і злочини проти людяності. Попри це, він не вирішує усіх імплементаційних питань, повʼязаних з ратифікацією Римського статуту. Наразі цей законопроєкт перебуває на опрацюванні у профільному комітеті.