Як працює система електронного кримінального провадження іКейс

Запровадження системи іКейс в НАБУ та САП - це крок до цифровізації системи кримінальної юстиції та підвищення її ефективності

ВСТУП

16 грудня 2021 року НАБУ-САП почали реєструвати перші кримінальні провадження в системі іКейс. Вона передбачає поступове переведення в електронний формат обміну документів у кримінальному провадженні за участі НАБУ, САП та ВАКС.

Розробка системи розпочалася у 2019 році за технічної, експертної та фінансової підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI). За задумом, перехід від паперу до цифри має підвищити ефективність розслідування, гарантувати прозорість роботи антикорупційних органів та заощадити ресурси.

У цій аналітичній записці юристи Transparency International Ukraine визначили попередні результати після запуску та використання системи електронного кримінального провадження, а також окреслили можливості розширення її використання під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень. 

ПОХОДЖЕННЯ ІДЕЇ ТА ХРОНОЛОГІЯ ЗАПУСКУ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Активне обговорення ідеї використання електронного кримінального провадження (ЕКП) розпочалося разом з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) у 2012 році.

Основною передумовою запровадження ЕКП була потреба мінімізувати простір для зловживань, фальсифікацій та інших негативних проявів людського фактора, які могли б вплинути на об’єктивність провадження. Та серед цих ідей центральне місце також посідала й процесуальна економія часу, зусиль та коштів учасників кримінального процесу.

Тодішній КПК України передбачив обмежене використання цифрових рішень у кримінальних провадженнях через невисоку ефективність та недостатній розвиток на той час інформаційно-телекомунікаційних систем та мереж. Попри це, того ж 2012 року було дано початок цифровізації кримінального процесу: запроваджено Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) та Автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), яка у 2017 році перетворилася на Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС). 

Другий етап цифровізації – це узгодження взаємозв’язків між цими системами, зокрема за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування іКейс. 

З 2018 року Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI) розпочала вивчення технічної можливості виконання проєкту. З 2019 року EUACI почала безпосередньо розробляти програмний продукт системи. 2020 року іКейс було передано на баланс НАБУ та запущено як пілотний проєкт.  

Систему вперше презентували на загал у квітні 2020 року під час вебконференції Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності спільно з Офісом Генпрокурора, НАБУ та Антикорупційною ініціативою ЄС. У грудні 2021 року парламент вніс зміни до КПК України, а НАБУ, Офіс Генпрокурора, Рада суддів України та ВАКС прийняли спільний наказ «Про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування “іКейс”». Як стверджували законодавці у пояснювальній записці до змін КПК, їхня кінцева мета — мінімізувати та повністю відмовитися у майбутньому від паперового провадження на стадіях досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Це фактично дало початок новій епосі цифровізації кримінальної юстиції в Україні. 16 грудня 2021 року НАБУ та САП відзвітували про реєстрацію першого кримінального провадження у системі. 

Після початку повномасштабного вторгнення цей процес зупинився до літа 2022 року.

Наразі система іКейс активно розвивається, зростає динаміка внесення до неї кримінальних проваджень. Станом на кінець 2023 року до системи внесли понад 500 кримінальних проваджень, а за 7 місяців 2024 року їх кількість збільшилась у 2,5 раза – до 1242.

З квітня 2024-го, у системі реалізовано подання до ВАКС клопотань про дозвіл на проведення обшуку та клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів. 

Однак ці результати є проміжними — іКейс не працює поки на повну. Закладений в систему потенціал реалізується в міру організаційних та юридичних можливостей НАБУ САП та ВАКС.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Україна – не перша держава, яка почала впроваджувати електронне кримінальне провадження. Низка розвинених держав уже давно користується відповідними системами, що оптимізують їхню роботу у сфері кримінальної юстиції — наприклад, Чехія, Литва, США, Німеччина, Австрія, Грузія, Естонія, Молдова, Італія, Азербайджан та багато інших. Усі вони мають різні підходи до реалізації ідеї ЕКП на практиці.  

Так, у Чехії електронне кримінальне провадження функціонує з 2006 року на основі чеської моделі е-Case Managements System. Ця система працює не через відкриту мережу Internet, а через спеціальну локальну мережу Intranet. Так вона є більш захищеною від зовнішнього втручання, однак водночас це обмежує функціонал мережі та не дозволяє з легкістю залучати до її роботи неслужбових осіб. І якщо розглядати чеську модель як основу для розширення функціоналу української системи іКейс, наразі вона дозволила б повноцінно залучити сторону захисту та інших учасників до роботи.

У Литовській Республіці з 2016 року досудове слідство проводиться з використанням електронної системи Integruotos baudžiamojo proceso informacinės sistemos (ІBPS). Відповідно до ст. 8-1 КПК Литовської Республіки, обробка матеріалів цією системою відбувається згідно з  порядком, розробленим Міністром внутрішніх справ Литовської Республіки та Генеральним прокурором Литовської Республіки за погодженням з Радою суддів та Радою адвокатів. Цікаво, що до погодження порядку також залучали органи адвокатського самоврядування.

Прикладом високо інтегрованої системи ЕКП є запроваджена у 2014 році в Азербайджані система AZEMIS. Вона інтегрована з понад 30 інформаційними системами та реєстрами інших установ, і цей процес розширення триває. Україні варто наслідувати цей приклад та інтегрувати іКейс з такими системами, як ЄРАУ, АСВП, ЄДРПОУ, базами даних МВС тощо. 

Особливість досвіду США у сфері використання ЕКП — прогресивне залучення інструментів штучного інтелекту (ШІ) для прогнозування різних факторів злочинності. Також ШІ може розпізнавати та аналізувати матеріали кримінального провадження, шукати потенційні докази в базах даних та в інтернеті. Тож Україні варто розглянути можливість впровадити алгоритми ШІ у свою систему ЕКП. 

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В НАЦІОНАЛЬНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

З 2021 року національне кримінальне процесуальне законодавство оперує новим за своєю природою інструментом комунікації учасників кримінального провадження — інформаційно-телекомунікаційною системою досудового розслідування.

Її робота регламентується статтею 106-1 КПК України, а також спеціальним Положенням про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування іКейс, затвердженим спільним Наказом від 15.12.2021 №175/390/57/72. 

У цьому положенні систему іКейс визначають такою, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні.

Зокрема, стаття 106-1 КПК України визначає ключові аспекти роботи з системою, а саме:

1. перелік обов’язкових та факультативних користувачів системою;
2. загальний порядок обміну матеріалами (їх копіями чи примірниками);
3. юридичний статус підписаних електронних документів у системі;
4. порядок вирішення прогалин правового регулювання роботи системи та засади захисту її від несанкціонованого втручання.

Фактично ці зміни до КПК України легалізували повне ведення справи в електронному форматі та дозволили інтеграцію системи іКейс з Єдиним реєстром досудових розслідувань (ЄРДР) та Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (ЄСІКС)

Наказом ВАКС №35 від 17 листопада  2023 року систему іКейс було введено в промислову експлуатацію в суді. Також цей наказ дозволив приймати від детективів та прокурорів клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, а зміни, внесені іншим Наказом №7 від 23 лютого 2024 року, також дозволили приймати клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.

Важливим нововведенням першого згаданого Наказу ВАКС стала також раціоналізація використання матеріальних ресурсів. Ідеться про скасування обов’язку працівників апарату суду переводити у паперовий формат усі подані документи, тож відтоді судова справа переважно ведеться саме у цифровому форматі. Паперова ж справа складається лише з 6 типів документів: (1) довідки про надходження процесуальних документів до ВАКС через іКейс, (2) протоколу автоматизованого розподілу, (3) розписок осіб у справі, (4) журналу судового засідання, (5) прийнятих судових рішень у справі, (6) робочої копії технічного запису (за наявності).

Однак юридично невирішеними залишилося багато запитань. Наприклад, наразі НАБУ розробляє механізм дистанційного залучення інших учасників кримінального провадження. Запуск системи на повну потребуватиме внесення додаткових змін до статті 106-1 КПК України, а також підзаконних актів, про що ми детальніше розповімо в наступних розділах.

Зараз ВАКС практикує процес ознайомлення інших учасників кримінального провадження з матеріалами клопотань про тимчасовий доступ за допомогою електронно-цифрових носіїв та стаціонарних комп’ютерів, які мають доступ до матеріалів з системи іКейс.

Згідно з положенням про іКейс, використання системи стороною захисту та іншими учасниками кримінального провадження запроваджуватиметься з урахуванням функціональної, організаційної та матеріально-технічної готовності системи ЕКП. Представники захисту плануються бути долученими до обговорення потенційних змін до цього Положення, що, на нашу думку, позитивно вплине на збалансованість норм акту. 

У майбутньому обов’язкове використання системи має поширитися на всі правоохоронні органи та суди. Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку передбачає поетапне впровадження електронної системи управління кримінальними провадженнями, для чого необхідні комплексна заміна та модернізація обладнання, забезпечення сумісності ІТ-систем, безперебійності їх роботи, інтероперабельності та доступу всіх учасників кримінального провадження. 

Для реалізації цього необхідні додаткові ресурси та зміни, зокрема глобальні законодавчі перетворення з урахуванням досвіду використання системи іКейс з боку НАБУ, САП та ВАКС.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПРОБЛЕМИ ПРОМИСЛОВОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИ ІКЕЙС НА ДОСВІДІ НАБУ, САП ТА ВАКС З 1 ГРУДНЯ 2023 РОКУ

Промислова експлуатація системи іКейс у взаємодії з ВАКС розпочалася 1 грудня 2023 року. Тоді ж для НАБУ та САП відкрилася можливість скеровувати клопотання про дозвіл на проведення обшуку, а з 1 березня 2024 року — клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.

На 12 липня 2024 року до системи внесли 1242 кримінальні провадження. Також система дозволяє формувати процесуальні документи у 58 шаблонних формах, а економія часу процесуальної взаємодії «детектив-прокурор-суд» значно зросла.

На 8 липня 2024 року з допомогою системи іКейс НАБУ і САП подали до ВАКС 1020 клопотань, з них 753 про дозвіл на проведення обшуку та 267 про тимчасовий доступ. І з цих поданих клопотань слідчі судді ВАКС вже розглянули 991. 

Тенденція активного використання системи тримається на високому рівні. Це видно, якщо порівняти кількість поданих клопотань про дозвіл на проведення обшуку за допомогою системи іКейс та без її використання. 

753 клопотання про обшук, подані через іКейс, складають майже 3/4 від загальної кількості — загалом на 8 липня цього року ВАКС отримав 1047 таких клопотань. Таке ж співвідношення ми спостерігали і на 1 квітня 2024 року.

Водночас статистика стосовно клопотань про тимчасовий доступ порівняно невисока. Через іКейс до ВАКС надійшло 267 клопотань, що складає лише 2/5 від загальної кількості — загалом суд їх отримав 666.

Важливо, що за 2023 рік детективам НАБУ довелося у паперовій формі подати до ВАКС понад 1700 клопотань про обшук та стільки ж — про тимчасовий доступ. А загальна кількість клопотань слідства за 2023 рік перевищує позначку у 9000, що є неймовірним масивом паперової роботи, якого більшою мірою вдасться уникнути надалі завдяки системі іКейс. 

Оцінюючи ці показники, ми виділили декілька проблем у промисловій експлуатації системи ЕКП. 

1. ВНЕСЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ ДО СИСТЕМИ ІКЕЙС

Наразі не всі кримінальні провадження внесені до системи іКейс, саме тому частина клопотань подавали і будуть подавати до ВАКС у паперовому форматі.

Провадження вносять до системи за такими пріоритетами: 

1. провадження, розпочаті з 1 грудня 2023 року (автоматичне внесення з ЄРДР);
2. провадження, які потребують проведення активних слідчих (процесуальних) дій;
3. провадження, у яких є підозрювані особи.

Водночас до системи іКейс не вносяться: 

• кримінальні провадження щодо проступків; 
• кримінальні провадження, зареєстровані до 16 грудня 2021 року; 
• деякі виділені та об’єднані з ними провадження. 

Однак пріоритезація при внесенні кримінальних проваджень до системи цілком виправдана, адже дозволяє якнайшвидше раціоналізувати витрати ресурсів уже тут і зараз. 

2. ОБМЕЖЕНА МОЖЛИВІСТЬ ЗВЕРТАТИСЯ ДО СЛІДЧОГО СУДДІ З ІНШИМИ ТИПАМИ КЛОПОТАНЬ

Система іКейс поступово розширює свій функціонал, але серед доступних функцій взаємодії з судом зараз передбачено подання лише двох типів клопотань. Пілотний запуск системи відбувся саме з клопотань про дозвіл на проведення обшуку, оскільки він не потребує виклику будь-якої зі сторін, крім детектива чи прокурора. 

Та в міру вдосконалення системи НАБУ розробило свій план розширення переліку процесуальних документів, які детективи зможуть подавати до ВАКС. В першу чергу йдеться про клопотання про арешт майна, продовження строків досудового розслідування, застосування запобіжного заходу та інші.

3. БРАК МОДУЛЯ, ЯКИЙ ДОЗВОЛЯТИМЕ ВЗАЄМОДІЮ СТОРОНИ ЗАХИСТУ ЗІ СТОРОНОЮ ОБВИНУВАЧЕННЯ

Наразі система іКейс у частині взаємодії з ВАКС більше схожа на систему «Електронний суд», завдяки якій сторона обвинувачення може без загрози витоку інформації звертатися до ВАКС із клопотаннями, які містять таємницю досудового розслідування. А суд може виносити рішення, не друкуючи багато документів на папері.

Однак більші перспективи пришвидшення розгляду кримінальних проваджень та підвищення якості взаємодії учасників відкриватимуться також, коли сторона захисту матиме можливість взаємодіяти зі стороною обвинувачення в електронній формі. Наприклад, коли захисники через іКейс зможуть звертатися з клопотаннями або ознайомлюватися з матеріалами справ.

Щоб запустити обробку в системі загальних клопотань, треба буде доповнити змінами Кримінальний процесуальний кодекс України та Положення про систему іКейс. Зокрема уточнення треба буде внести до:

• положень про момент отримання документа; 
• порядку ознайомлення з оригіналами матеріалів (як електронними, так і паперовими) та підтвердження цього;
• порядку дослідження доказів судом під час розгляду справи по суті; 
• організаційних особливостей роботи з системою інших учасників кримінального провадження.

ВАКС уже зіштовхнувся з проблемою щодо організації процесу ознайомлення з матеріалами клопотань про тимчасовий доступ. Нагадаємо, що детективи НАБУ можуть подавати такі клопотання електронно з 1 березня 2024 року, але  відповідно до положень ч. 2 ст. 163 КПК України розгляд такого клопотання може відбуватися з викликом іншого учасника — володільця майна. Тому вже були прецеденти, коли працівникам апарату суду доводилося «витягувати» матеріали з системи на електронно-цифрові носії для ознайомлення такими особами.

Розв’язання цієї проблеми полягає у повноцінному залученні таких осіб до роботи з матеріалами, які містяться саме в системі. Відсутність порядку дій може викликати процесуальні обтяження детектива, прокурора або суду, а також буде створювати додаткові перешкоди для інших учасників кримінального провадження.

Ми в Transparency International Ukraine підтримуємо покроковий та швидкий перехід на новий формат подання й інших процесуальних документів, однак передусім варто детальніше розглянути проблеми, які вже виникли під час промислової експлуатації системи ЕКП. 

4. ПИТАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ СИСТЕМИ ІКЕЙС З СУДАМИ ВИЩИХ ІНСТАНЦІЙ

Положення про автоматизовану систему документообігу суду не встановлює єдину систему для всіх судів. Так, у переважній більшості випадків загальні місцеві та апеляційні суди користуються системою «Д-3», за винятком Київського апеляційного суду. Водночас Верховний Суд має власну систему «ДокПроф».

Оскільки на початку створення Вищого антикорупційного суду передбачалося, що він буде отримувати матеріали справ для продовження їх розгляду із загальних судів, було прийнято рішення про використання у ВАКС та загальних судах однакових систем документообігу. Попри те, що обидві інстанції ВАКС користуються єдиною системою «Д-3», її інтеграція з системою іКейс не повна.

Доступ до іКейс фактично мають лише працівники першої інстанції ВАКС. Обмін процесуальними документами з учасниками кримінального провадження в електронній формі для Апеляційної палати ВАКС та Верховного Суду й досі недоступний. 

Відсутність такого доступу заважатиме ширшому використанню інструментів електронного кримінального провадження. Наприклад, у разі апеляційного чи касаційного оскарження рішень у справах, внесених до системи іКейс, учасникам кримінального провадження та працівникам суду доведеться повертатися до традиційного паперового формату роботи. А це буде створювати додаткові незручності та знижуватиме рівень економічності процесу.

Тож підключення Апеляційної палати ВАКС та Верховного Суду до системи іКейс, а також повноцінна інтеграція останньої з системою документообігу першої інстанції ВАКС — обов’язкові кроки до виконання в найближчому майбутньому. 

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ У ЦИВІЛЬНОМУ, ГОСПОДАРСЬКОМУ ТА АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСАХ

Для цивільного, господарського та адміністративного судочинства єдиним уніфікованим способом електронно-цифрової комунікації є модулі ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд». З їх допомогою учасники справи можуть вести процесуальну комунікацію з судом та іншими учасниками, а також ознайомлюватися з матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), ч. 6 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) та ч. 6 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також інші юридичні особи зобов’язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Для інших учасників це не обов’язок, а право. 

Функціонально «Електронний суд» дозволяє мінімізувати паперову роботу, а також налагоджує швидкий та зручний процес взаємодії з усіма учасниками справи, які зареєстровані в системі. Та за будь-яких умов за учасниками залишається право отримати документи в паперовій формі, якщо вони подадуть окрему заяву.

Одна з особливостей «Електронного суду» — функція надсилання електронних повісток про виклик на судове засідання. Відповідно, особа вважається сповіщеною з моменту отримання судової повістки в електронному кабінеті. 

Громадська приймальня Української Гельсінської спілки в Хмельницькому спробувала дослідити можливість та обізнаність громадян у зверненні до суду за допомогою «альтернативних способів», зокрема через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

З 67% опитаних осіб, які спробували зареєструватися та скористатися системою, лише 8% не змогли здійснити процесуальні дії, натомість 82% скористалися функціями успішно. Опитування показало, що найбільша частка проблем – ⅓ – припала саме на підписання документів у підсистемі «Електронний суд». Також опитані виділяли такі проблеми: електронний підпис не працював, система занадто важка та незрозуміла, робота «Електронного суду» нестабільна, система (сайт) взагалі не працювала та не відкривалася.

Цей користувацький досвід треба врахувати при повноцінному впровадженні системи електронного кримінального провадження іКейс.

Фактично запроваджена модель Електронного суду частково відображає концепцію системи іКейс, що наразі впроваджується у кримінальному процесі. Та їх не можна повністю порівнювати, оскільки подібні між собою моделі цивільного, господарського та адміністративного судочинства значно відрізняються від моделі кримінального судочинства, в якому взаємодія між учасниками справ більшою мірою відбувається на етапі досудового розслідування.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕННЯ СИСТЕМИ ТА ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАРАНТІЇ ПРАВ СТОРОНИ ЗАХИСТУ В ЕЛЕКТРОННОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Ключова перепона для широкого використання системи іКейс у межах досудового розслідування полягає в тому, що вона складна при ефективному, безпечному  та правомірному залученні «зовнішніх» учасників кримінального провадження до роботи в системі або з нею. Передусім ідеться про професійну когорту  — представників потерпілих, юридичних осіб та захисників.

Кримінальний процесуальний закон наділяє захисників та підозрюваних (обвинувачених, засуджених, виправданих) широким спектром прав, реалізація яких залежить від реальних можливостей долучатися до слідчих та процесуальних дій.

Положення про функціонування системи ЕКП декларує поетапне залучення до роботи з нею інших учасників кримінального провадження (крім сторони обвинувачення та суду, які вже мають безперешкодний доступ до системи). Відповідно до плану виконання Державної антикорупційної програми, НАБУ має до вересня 2024 року забезпечити сторону захисту можливістю ознайомлюватися з матеріалами справи в системі іКейс. Ідеться про надання доступу або надання електронних копій згідно зі ст. 221 та 290 КПК України. 

Та це не єдиний напрямок роботи з системою, адже до її ключового функціоналу відноситься також процесуальна взаємодія таких учасників з детективом, прокурором та судом.

Наразі не винесено на публічне обговорення жоден нормативно-правовий акт, який би регулював питання залучення сторони захисту та інших учасників (потерпілих, представників юридичної особи, осіб, права та законні інтереси яких обмежуються тощо).

Крім того, зараз при роботі з системою виникає низка проблем, які заважають повноцінно долучити інших учасників. Серед них: 

• недосконало регламентоване ознайомлення з матеріалами справи в системі, що може спричинити визнання таких дій незаконними (зокрема, порушення порядку ознайомлення може тягнути за собою визнання доказів недопустимими);
• потреба переводити значну частину матеріалів у цифровий формат з паперового та навпаки під час процесуальної комунікації; 
• неможливість подавати до суду процесуальні документи, які потребують залучення інших учасників кримінального провадження; 
• потенційні труднощі з відкриттям матеріалів справи після завершення досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України;
• прогнозовані складнощі з дослідженням у суді матеріалів кримінальних проваджень, які зберігалися та відкривалися в системі.

Формуючи варіанти розв’язання цих проблем, варто розуміти, якого рівня залученості в роботу системи іКейс потребують інші учасники кримінального провадження.

Першочергово такі особи можуть мати потребу в широкому використанні таких функцій системи: 

• ознайомлення з матеріалами справи;
• процесуальна комунікація з детективами та прокурорами;
• звернення до слідчого судді зі скаргами на дії сторони обвинувачення.

З огляду на отриманий нами відгук від сторін обвинувачення та захисту, можна виділити три можливих форми залучення інших учасників до роботи з системою.

Перша — надання доступу до системи іКейс через спеціальний електронний кабінет. Він буде аналогом Електронного суду та надаватиме авторизованим користувачам відповідні права доступу для реалізації ними згаданих вище можливостей. 

При цьому окремо необхідно залишити право подавати процесуальні документи до суду іншими шляхами, зокрема у паперовому форматі та через модуль системи ЄСІТС «Електронний суд». 

Цей спосіб залучення найбільш раціональний та комплексний, адже він допоможе уникнути плутанини в процесуальній комунікації та підвищить швидкість більшості процедур. 

Утім, перед запровадженням е-кабінету треба чітко регламентувати обов’язок його  реєстрації для захисників та представників у кримінальних провадженнях та закріпити його юридично у статті 106-1 КПК України — за аналогією з реєстрацією в «Електронному суді». Іншим же учасникам кримінального провадження таку реєстрацію варто впровадити на добровільній основі. 

Важливим аспектом є й унормування часових меж для отримання, відкриття та опрацювання процесуальних документів та матеріалів користувачем кабінету. Це дозволить уникнути простору для зловживань сторонами. Для цього у функціоналі системи треба передбачити фіксацію дати, часу та відповідальних осіб за вчинення дій зі згаданими документами, а також на запит надавати користувачам відповідні витяги (довідки) з системи.

Друга — надання доступу до системи іКейс через модуль «Електронний  суд». У такому разі системи будуть інтегровані, а інші учасники матимуть доступ до іКейс не безпосередньо, а через «Електронний суд», в якому вже зобов’язані реєструватися всі захисники. 

Таке економне з першого погляду рішення може створити певні технічні проблеми, оскільки за цих умов до процесуальної взаємодії захист-обвинувачення будуть залучені ресурси суду. Це може позначитися на спроможності такої моделі залучення, до того ж варто згадати про проблеми, які зустрічаються при роботі з модулями ЄСІТС. Утім, у такому разі немає потреби вносити суттєві зміни до законодавства.

Третя — надання доступу до системи іКейс через облаштовані місця у приміщеннях НАБУ. Ця форма взаємодії найменш універсальна, оскільки дозволить іншим учасникам лише ознайомитися з матеріалами справи. Усі інші процесуальні дії й надалі відбуватимуться традиційно — шляхом надсилання паперових листів або через електронну пошту.

В будь-якому з обраних варіантів за учасниками повинно залишатися право на отримання повних відомостей (у формі витягу чи довідки) про статус, дату, час та суб’єкта опрацювання процесуальних документів та матеріалів, які містяться в системі. Важливо також, щоб система фіксувала всі зміни в даних, адже це гарантує дотримання належної правової процедури та унеможливлює приховування порушення прав підозрюваних (обвинувачених).

З огляду на те, що засадою кримінального провадження є безпосередність дослідження доказів судом, сторона захисту та інші учасники повинні мати можливість безперешкодного доступу до оригіналів документів для їх дослідження. Тож доречно внести зміни до ч. 3 ст. 221 та абз. 2 ч. 3 ст. 290 КПК України, додавши до них, що за клопотанням сторони чи учасника він має право безпосередньо дослідити оригінали документів замість їх електронних копій.

Не виключено, що на заваді ставатимуть і технічні проблеми, які негативно впливатимуть на реалізацію згаданих положень та пропозицій. Однак їх виправлення закономірно відбуватиметься з допомогою формування певної судової практики ВАКС. 

ВИСНОВКИ

Запровадження системи іКейс в НАБУ та САП, а також її часткова інтеграція із системою документообігу Вищого антикорупційного суду «Д-3» — це крок до цифровізації системи кримінальної юстиції та підвищення її ефективності. Прийняті нормативні акти дозволяють працювати з певною кількістю процесуальних документів, а відносно невеликий обсяг клопотань, на яких реалізуються перші етапи запровадження системи іКейс, дозволяє виявити недоліки та проблемні моменти взаємодії.

З міжнародної практики цифровізації кримінального провадження корисний такий досвід: забезпечення захисту системи від зовнішнього втручання, погодження з органами адвокатського самоврядування порядку використання системи, інтеграція системи з державними та іншими реєстрами. Наразі в українській іКейс враховані не всі з цих позитивних аспектів, тож вони можуть стати полем для розвитку системи. 

У перспективі можуть стати проблемними такі моменти використання системи іКейс: 

• внесення кримінальних проваджень до системи, 
• відсутність можливості звертатися до слідчого судді з більшою кількістю клопотань, 
• відсутність модуля, який дозволятиме взаємодію сторони захисту зі стороною обвинувачення в електронному вигляді, 
• відсутність повноцінної інтеграції іКейс з системами документообігу судів вищих інстанцій.

При повноцінному впровадженні електронної взаємодії учасників кримінального провадження потрібно буде розв’язати проблеми з технічною спроможністю системи, щоб вона могла опрацьовувати запити великої кількості учасників, а також підписувати документи кваліфікованим електронним підписом.

Залучення інших учасників до роботи з системою допомогло б вирішити низку наявних проблем. — наприклад, переведення кримінальних проваджень у цифровий формат та тривале ознайомлення учасників з матеріалами справи.

Існують різні варіанти залучення більшої кількості учасників до системи електронного кримінального провадження, але для цього необхідно внести законодавчі зміни. Наприклад, щодо обовʼязку реєстрації у такій системі, а також підтвердження факту ознайомлення з певними процесуальними документами.

Ми в Transparency International Ukraine підтримуємо запровадження ЕКП на базі системи іКейс. Водночас розширення функціоналу системи можливе з урахуванням ключових організаційних та правових проблем і їх розв’язання, варіанти яких ми запропонували в цій Аналітичній записці. Описані нами напрямки роботи спрямовані на те, щоб допомогти знайти найкращі шляхи подолання викликів, які нині стоять перед НАБУ, САП та ВАКС, і справді покращити роботу системи ЕКП іКейс.

Словник використаних скорочень

• АСВП – Автоматизована система виконавчого провадження
• АСДС – Автоматизована система документообігу суду
• ВАКС – Вищий антикорупційний суд
• ГПК України – Господарський процесуальний кодекс України 
• ЕКП – Електронне кримінальне провадження
• ЄДРПОУ – Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України
• ЄРАУ – Єдиний Реєстр Адвокатів України
• ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
• ЄСІКС – Єдина судова інформаційно-комунікаційна система
• ЄСІТС – Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
• КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України
• КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
• МВС – Міністерство внутрішніх справ
• НАБУ – Національне антикорупційне бюро України
• САП – Спеціалізована антикорупційна прокуратура
• ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України 

Ця аналітична записка підготовлена в рамках програми з інституційної розбудови Transparency International Ukraine, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать експертам цієї організації і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори аналітичної записки.

Над матеріалом працювали:

Керівниця напряму: Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань.

Аналітичну записку підготували: 

Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine,

Андрій Ткачук, молодший юридичний радник Transparency International Ukraine.

Трансперенсі Інтернешнл Україна