Ринок праці в умовах війни: демографічні виклики для України
Як розв’язати проблеми безробіття і втрати кадрів унаслідок міграції та мобілізації
На початку повномасштабного вторгнення багато людей втратили роботу. Тепер одним із найбільших викликів для підприємств є дефіцит робочої сили, незважаючи на досі значне безробіття. Це означає, що структурне безробіття в Україні зросло. Війна створила надзвичайні виклики для ринку праці, зокрема втрату кадрів унаслідок міграції та мобілізації, а також зміни у структурі зайнятості. Така ситуація потребує ефективного державного втручання. Який стан ринку праці сьогодні та які заходи пропонує уряд для подолання викликів, спричинених війною? Про це – у публікації «Вокс Україна».
ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ
Із масовим виїздом громадян за кордон, внутрішнім переміщенням і мобілізацією дефіцит кадрів в Україні зростає. Кількість мігрантів з України у світі, за оцінюванням ООН, становить 6,7 млн осіб, переважно жінок та дітей. Із них приблизно 1,7 млн осіб були працевлаштовані в Україні до виїзду – це 10,6% економічно активного населення країни перед початком повномасштабного вторгнення. Згідно з опитуваннями НБУ, у 2023 році 44% підприємств мали кадрові труднощі через масове скорочення кількості працівників, що пов’язане з мобілізацією, а 24% – через міграцію.
Дані опитування Європейської бізнес-асоціації також свідчать про зростання дефіциту кадрів: на квітень 2024 року з ним стикалися 74% опитаних роботодавців (+19 в.п. порівняно з осінню 2023 року), не відчувають дефіциту кадрів 7% підприємств (-5 в.п.). Згідно з опитуванням Державної служби зайнятості України (ДСЗУ), 26,7% підприємств відчували дефіцит кадрів у 2023 році, тоді як, за даними опитування НБУ, цей показник сягає 36%.
Скорочення робочої сили у 2023 році порівняно з 2021 роком приблизно на 40% (за оцінюванням НБУ) зумовлено такими факторами, як демографічні втрати, перехід людей до економічно неактивного статусу, труднощі ВПО з пошуком роботи, окупація частини територій, необхідність догляду за іншими членами сім’ї та відсутність навичок, що потрібні на ринку праці.
БЕЗРОБІТТЯ ТА КВАЛІФІКАЦІЯ
За оцінюванням НБУ, рівень безробіття залишається високим, хоча й знизився з 21% у 2022 році до 14%, що прогнозуються на 2024 рік (рис. 1). Варто зазначити, що до 2022 року офіційні дані про рівень безробіття надавала Державна служба статистики України на основі регулярних опитувань домогосподарств. Однак через війну такі опитування припинилися, що ускладнює точність оцінок. Тому нинішні показники базуються на вибіркових опитуваннях і моделюванні ситуації на ринку праці.
Рисунок 1. Рівень безробіття у 2021–2024 роках за визначенням МОП (відсоткове співвідношення кількості безробітних до економічно активного населення у віці 15–70 років)
Безробітні шукають роботу, але їхні навички та кваліфікації не завжди відповідають вимогам працедавців. За опитуваннями підприємств, від 16% роботодавців стикалися з проблемою недостатньої кваліфікації претендентів на відкриті вакансії.
Рівень безробіття серед ВПО вищий, ніж серед населення загалом. За даними Мінсоцполітики, в Україні зареєстровано 4,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), із них 42,3% – особи працездатного віку. На вересень 2023 року серед ВПО працездатного віку було працевлаштовано лише близько 800 тис. осіб або 38%. Опитування МОМ, проведене у квітні 2024 року, показало зростання працевлаштування ВПО працездатного віку: у цей час 45% із них працювали за наймом, а ще 7% були самозайнятими. Серед причин безробіття самі ВПО відзначають недостатню кількість робочих місць у нових місцях проживання та невідповідність їхньої кваліфікації попиту на ринку праці. Крім того, якщо ВПО переїжджають у місця, де школи працюють онлайн або недостатня кількість дитячих садків, жінки переважно не можуть працювати.
Проте загалом війна спричинила зростання ролі жінок на ринку праці. По-перше, у Збройних силах України (ЗСУ) тепер служать 67 тис. жінок, що на 40% більше, ніж у 2021 році, а кількість жінок-офіцерів збільшилася ушестеро. По-друге, зросла частка жінок серед шукачів роботи та підприємців. Зокрема, у першому кварталі 2024 року серед зареєстрованих ФОП 58,8% були жінки, що на 7,8 в.п. більше, ніж у відповідному періоді 2021 року (рис. 2). Серед шукачів роботи приватного сервісу Work.ua частка жінок становить 59%.
Рисунок 2. Частки чоловіків та жінок серед новозареєстрованих ФОП у першому кварталі 2021–2024 років, %
Регіональний та кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці вимагає стратегічних підходів для забезпечення відповідності між очікуваннями роботодавців і можливостями претендентів на роботу. На конференції з відновлення України уряд та міжнародні партнери оголосили про запуск трирічної програми «Skills Alliance for Ukraine». Ця ініціатива спрямована на перенавчання та підвищення кваліфікації українців, зокрема в секторах будівництва, транспорту, ІТ, інженерії та охорони здоров’я. Перші проєкти вже розпочались. Протягом трьох років на ці цілі планують спрямувати 700 млн євро. Фінансування цієї програми надходитиме від близько 50 країн, міжнародних партнерів, донорів та представників бізнес-спільноти. Це значно більше, ніж держава може виділити на власні програми зайнятості. Водночас кількість державних програм доволі велика.
РОБОТА ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ (ДСЗУ)
Через повномасштабну війну багато людей втратили роботу. Проте кількість зареєстрованих у ДСЗУ безробітних суттєво знизилася: у січні 2023 року їх було 166 тис. осіб, що вдвічі менше, ніж у січні 2022 року. На початку 2024 року кількість зареєстрованих безробітних зменшилась іще майже на 40% – до 101,4 тис. осіб (рис. 3). Це пов’язано зі значною міграцією громадян, а також із тим, що деякі чоловіки не реєструються як безробітні в Державному центрі зайнятості (ДЦЗ) через відсутність оновлених даних у військкоматах та не влаштовуються на роботу офіційно через острах мобілізації. Ще однією причиною зменшення кількості зареєстрованих безробітних є скорочення терміну виплати допомоги з безробіття під час воєнного стану з 360 до 90 днів. Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які втратили документи, що необхідні для отримання статусу безробітного, і молоді, яка щойно закінчила навчання або службу, термін виплат був скорочений зі 180 до 90 днів. Для людей передпенсійного віку термін виплат зменшили з 720 до 360 днів.
Рисунок 3. Помісячна динаміка кількості зареєстрованих безробітних у 2022–2024 роках, тис. осіб
У 2024 році спостерігається зростання частки ВПО серед зареєстрованих безробітних (17,3% у 2024 році порівняно з 8,9% у 2023). Це пов’язано з новими правилами призначення допомоги на проживання для ВПО, які передбачають обов’язкову реєстрацію в ДЦЗ для працездатних осіб у разі відсутності працевлаштування. За опитуванням ДСЗУ, 75,8% роботодавців не бачать перешкод для працевлаштування ВПО, 73% зазначили, що підприємство не потребує підтримки, а 13,8% вважають субсидії на виплату зарплати пріоритетним напрямом стимулювання зайнятості ВПО.
Дані ДСЗУ свідчать, що поступово зростає зацікавлення роботодавців до залучення ветеранів та осіб з інвалідністю, оскільки часто це люди з досвідом роботи та меншим ризиком мобілізації. У 2021 році в Україні було 2,7 млн осіб з інвалідністю, а за час повномасштабного вторгнення їхня кількість збільшилася приблизно на 10%. Проте кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю за 2023 рік зросла лише на 297 осіб – до 403,5 тисяч осіб. З огляду на те, що на початку 2023 року 86,7% осіб з інвалідністю мали другу та третю групи, питання працевлаштування для цієї категорії населення є надзвичайно важливим. Працевлаштування сприятиме економічній самостійності цих людей, їхній соціальній інтеграції та використанню їхнього професійного потенціалу, що є особливо цінним в умовах кадрового дефіциту.
У 2024 році частка осіб з інвалідністю серед тих, хто отримав послуги з працевлаштування та навчання у ДЦЗ, становила 5,6% – лише на 0,3 в.п. більше порівняно з 2023 роком. Опитування ДСЗУ показує, що 60,3% роботодавців не бачать перешкод у працевлаштуванні осіб з інвалідністю. Однак 18,3% роботодавців зазначають, що люди цієї категорії не звертаються до них по роботу. Також 7,8% роботодавців вважають основними перешкодами у працевлаштуванні осіб з інвалідністю непідготовлені робочі місця, а 4,9% – нестачу якісних послуг та інфраструктури. Водночас за даними про відкриті вакансії на порталі OLX, лише 9% роботодавців готові брати на роботу осіб з інвалідністю.
Наразі в Україні близько 1,2 млн ветеранів, із них 800 тисяч – учасники бойових дій (УБД), решта – особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни. Частка УБД серед отримувачів послуг ДЦЗ становить 2,5% (10,1 тис. осіб), що на 1,6 в.п. більше, ніж у 2023 році. Утім, дослідження, яке провели Український ветеранський фонд, Мінветеранів та Work.ua у липні 2023 року, показало що 57,1% ветеранів та військових не зверталися до ДЦЗ за допомогою у пошуку роботи.
За опитуванням, що провів ДЦЗ, 65,9% роботодавців не бачать перешкод у працевлаштуванні ветеранів. Водночас 18,8% з них стверджують, що ветерани не звертаються в пошуках роботи. Інші результати показало опитування Work.ua – 62% роботодавців не мають досвіду приймання чи розгляду на роботу, інтервʼювання ветеранів. Це пояснюється тим, що більшість ветеранів далі береть участь у бойових діях або залишаються в тилових частинах. Більшість ветеранів, які вже не воюють, зазвичай є непрацездатного віку або мають інвалідність. Після закінчення війни ветерани становитимуть значну частку населення України та потенційних працівників. Крім того, більшість ветеранів планують зайнятися підприємництвом: 62,9% військовослужбовців хочуть відкрити власний бізнес після демобілізації, 11% уже мають свій бізнес, і 50,1% демобілізованих ветеранів, які наразі не служать, прагнуть розвивати власну справу.
Для врівноваження ситуації на ринку праці під час війни уряд запровадив низку програм, що спрямовані на підтримку як самих безробітних, так і працедавців. Ці ініціативи сприяють створенню нових робочих місць, підтримці зайнятості ВПО, ветеранів та осіб з інвалідністю. Програми містять гранти для бізнесу, стимулювання працедавців, участь безробітних у суспільно корисних роботах та фінансову підтримку облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Важливим складником підтримки є програми з перекваліфікації та підготовки для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій населення.
ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ЗАЙНЯТОСТІ, ЯКІ АДМІНІСТРУЄ ДЦЗ ЗА КОШТИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В РАЗІ БЕЗРОБІТТЯ
Проєкт «єРобота» – гранти для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання, включно з мікрогрантами для створення власного бізнесу, фінансування переробних підприємств, садівництва та тепличного господарства, а також кошти на реалізацію стартапів, зокрема у сфері ІТ, навчання ІТ-спеціальностей. Проєкт реалізує Мінекономіки і спрямований на стимулювання підприємницької активності та створення робочих місць.
За два роки проєкту «єРобота» на вересень 2024 року майже 19,6 тис. підприємців отримали гранти сумарно на 9,3 млрд грн, що дало змогу створити 55 тис. робочих місць. Із них 4,2 млрд грн (17,8 тис. мікрогрантів) видано в рамках програми «Власна справа», 3,7 млрд грн (743 грантів) – переробним підприємствам, 1 млрд грн (231 грант) – на садівництво та тепличне господарство, 366 млн грн (806 грантів) – для ветеранів.
Програма «Власна справа» є одним із ключових компонентів проєкту «єРобота». Її цільова аудиторія – підприємці, ветерани, особи з інвалідністю внаслідок війни та подружжя ветеранів. За програмою «Власна справа» мікрогранти від 50 до 250 тис. грн надають на такі комерційні та виробничі цілі: придбання меблів, обладнання і транспортних засобів; закупівля ліцензійного ПЗ, сировини, матеріалів, товарів і послуг (до 50% мікрогранту); маркетинг та реклама (до 10%); оренда приміщень і земельних ділянок (до 25%); оренда обладнання (до 10%); лізинг обладнання (до 50%). Отримувачі мікрогрантів до 75 тис. грн не зобов’язані створювати робочі місця. Якщо грантер отримує від 75 до 150 тис. грн, то він має створити одне робоче місце, від 150 до 250 тис. грн – від двох робочих місць. Для підприємців, які зареєстровані і планують вести підприємницьку діяльність у Харківській області, розмір грантів може збільшитися на 100%, максимально до 500 тис. грн.
Ветеранський компонент програми «Власна справа» передбачає гранти від 250 тис. грн до 1 млн грн для ветеранів або осіб з інвалідністю внаслідок війни, а для другої особи з їхнього подружжя – від 250 тис. грн до 500 тис. грн. Розмір фінансової підтримки залежить від кількості створених робочих місць (від 1 до 4). У разі отримання гранту обсягом 0,5–1 млн грн ветеран повинен мати статус ФОП протягом не менше трьох років та профінансувати 30% проєкту. Так держава обирає отримувачів гранту, які вже мають досвід підприємництва й готові ризикнути навіть власними коштами.
У програмі «Власна справа» найпопулярнішими сферами бізнесу в 2024 році є оптова, роздрібна торгівля і ремонт автотранспортних засобів (35%), тимчасове розміщення й організація харчування (16%), переробна промисловість (13%). Серед ветеранів та членів їхніх сімей найбільш популярні такі напрями бізнесу: торгівля і ремонт (27%), виробництво (16%), кафе й пекарні (15%), послуги (8%).
Зокрема, 60% учасників програми «Власна справа» – жінки. Серед організаційно-правових форм бізнесу переважна більшість – це ФОП – 76% (рис. 3). Поширеність використання ФОП пояснюється спрощеною реєстрацією, пільговим оподаткуванням, низькими витратами на ведення бізнесу та гнучкістю в управлінні.
Рисунок 4. Розподіл осіб, які беруть участь у програмі «Власна справа», за організаційно-правовою формою, %
Ваучери на навчання та перекваліфікацію можуть одержати деякі категорії громадян для підтримання їхньої конкурентоспроможності на ринку праці. Програма дає змогу отримати нову професію або підвищити кваліфікацію в різних сферах, таких як медицина, освіта, кулінарія, водійство тощо. Ваучери можуть отримати особи, що старші за 45 років (до настання пенсії за віком), ветерани, ВПО, люди з інвалідністю, а також ті, хто постраждав від військової агресії або був у полоні. Отримувачі ваучерів повинні вже мати професійно-технічну або вищу освіту, не бути зареєстрованими як безробітні в ДЦЗ та не проходити навчання за кошти Фонду страхування у разі безробіття протягом останніх трьох років. Сума ваучера не перевищує 30280 грн. Цього року на кінець серпня 15,6 тис. осіб отримали ваучери на навчання на загальну суму 114 млн грн. У 2023 році через цю програму навчалися 18,1 тис. осіб на суму 252 млн грн.
Програма дотацій роботодавцям за працевлаштування ВПО запроваджена у квітні 2022 року для підвищення рівня зайнятості та адаптації переселенців. Компенсацію надають роботодавцю за працевлаштування ВПО упродовж трьох місяців, а за працевлаштування ВПО з інвалідністю – протягом шести місяців. Виплати здійснюють за кошти Фонду страхування у разі безробіття. Розмір компенсації за місяць дорівнює розміру мінімальної заробітної плати (з квітня 2024 – 8000 грн). У першому кварталі 2024 року держава виплатила роботодавцям 78 млн грн компенсації за працевлаштування 7000 ВПО.
Програму компенсацій роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю 1 та 2 груп запровадило Мінекономіки у 2023 році. Метою програми є сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю через усунення бар’єрів на робочому місці. Відповідно до умов програми, працедавець може отримати компенсацію за облаштування робочого місця: для людей з 1 групою інвалідності – 15 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП) на 1 січня поточного року (до 106,5 тис. грн у 2024 році), з 2 групою інвалідності – 10 розмірів МЗП (до 71 тис. грн у 2024 році). Протягом майже року з початку дії програми 854 працедавці облаштували 949 робочих місць для працівників з інвалідністю та отримали майже 63,1 млн грн компенсації від держави.
ЩО ПЛАНУЄТЬСЯ ЗРОБИТИ В ДОВГОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
Проблеми, які виникли на ринку праці через війну й демографічну кризу, варто розв’язувати комплексно. Уряд усвідомлює ці виклики, тому всі заходи мають системний характер і є частиною довгострокової стратегії. Проблеми зайнятості детально розглянуті в проєкті Стратегії демографічного розвитку до 2040 року. Окрім іншого, уряд пропонує створити сприятливе середовище для сімей з дітьми та підвищувати їхню економічну самодостатність, зменшувати передчасну смертність завдяки поліпшенню здоров’я громадян і підвищенню якості медичної допомоги, залучати талановитих мігрантів і повертати тих, хто виїхав з України, а також розвивати території, сприяти довголіттю населення та підтримувати людей похилого віку, формувати безпечне та екологічне середовище, розвивати інфраструктуру й підвищувати соціальну згуртованість українського суспільства.
Для розв’язання проблеми структурного безробіття Мінекономіки за підтримки міжнародних організацій та бізнесу впроваджує програми перепідготовки, підвищення кваліфікації, адаптує освітні програми до вимог ринку та розвиває професійне навчання. Планується модернізація ДСЗУ, яка включатиме перехід до сервісно-орієнтованої моделі, створення мережі партнерств із тренінговими компаніями, кадровими агентствами та соціальними організаціями. ДСЗУ стане аналітичним центром для прогнозування ринку праці та розроблення програм підтримки, зберігаючи функції підбору персоналу, навчання безробітних і реалізації державних програм. Центри профтехосвіти ДСЗУ будуть реформовані в сучасні навчальні простори для підготовки кваліфікованих кадрів.
ПІДСУМКИ
Україна зіткнулася з низкою складних проблем на ринку праці, таких як нестача робочої сили через міграцію та мобілізацію. Водночас безробіття залишається високим, і багато ВПО не можуть знайти роботу на нових місцях проживання через брак робочих місць та інфраструктури. Важливим чинником браку робочої сили є повільне повернення мігрантів через безпекові ризики, їхню адаптацію за кордоном та відновлення трудової міграції. У 2024 році спостерігається збільшення кількості вакансій та скорочення безробіття, але проблема невідповідності кваліфікації кандидатів до вимог ринку праці ускладнює ситуацію.
Змінюється активність участі певних соціальних груп на ринку праці, зокрема, збільшуються важливість та активність жінок. Поступово зростає інтерес до залучення ветеранів і людей з інвалідністю до участі на ринку праці, але цей процес потребує додаткових заходів.
Для ефективного повоєнного відновлення Україні необхідно подолати розрив між наявними та необхідними компетенціями населення, одночасно розв’язуючи проблеми високого рівня безробіття та нестачі кваліфікованої робочої сили (за оцінюванням Міністерства економіки, протягом наступного десятиріччя дефіцит робочої сили становитиме близько 4,5 млн осіб). Програми перепідготовки та підвищення кваліфікації українців, такі як Skills Alliance for Ukraine, сприятимуть зниженню рівня безробіття та заповненню дефіциту кваліфікованих працівників.
Важливим фактором формування ринку праці буде повернення людей до попередніх місць проживання (якщо там буде безпечно), реінтеграція ветеранів, розширення участі людей з інвалідністю та збільшення участі жінок. Для досягнення цих цілей необхідні спільні зусилля бізнесу та влади, які мають містити створення інклюзивного середовища, підвищення доступності робочих місць, навчання нових навичок і підтримку професійного розвитку жінок у сферах, раніше переважно чоловічих, а також розширення інфраструктури догляду за дітьми. Уряд уже розпочав відповідні проєкти, однак для досягнення значних результатів ці ініціативи потрібно розширити.
Автори:
Інна Студеннікова, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.