Депутатські запити у Верховній Раді IX скликання
Хто з народних обранців найчастіше користувався цим механізмом
Депутатський запит – це інструмент парламентського контролю, за допомогою якого депутати Верховної Ради IX скликання зверталися до органів влади майже 13 тисяч разів. На 30 вересня 2024 року майже на всі запити депутати отримали відповіді. Без відповідей залишилися дев’ять запитів до Президента, відправлених з липня 2023 до серпня 2024 року. Ще для 27 запитів поки що не вийшов термін надання відповіді. Хто із депутатів найчастіше користувався цим механізмом і які органи влади мали найбільше уваги?
Олександр Ткаченко зі «Слуги народу» став лідером за кількістю запитів – 495, більшість із яких стосувалися Верховної Ради та державних органів. Другим за активністю був його однопартієць Іван Шинкаренко, який подав 342 запити. Серед представників «Європейської солідарності» найбільше запитів зробили Ірина Геращенко (273) та Марія Іонова (256). Також у лідерах Антоніна Славицька з «Відновлення України» із 241 запитом та Іванна Климпуш-Цинцадзе з 208, інші депутати подали менше ніж 200 запитів.
Найбільше звернень було адресовано Кабінету Міністрів України – 5196 (41%). Керівники державних органів (міністерства, держслужби, національні ради та інші) на другому місці – 5049 запитів (40%), а на адресу Президента було спрямовано 1185 запитів (9%).
Рисунок 1. Адресати депутатських звернень ХІ скликання
Аналіз частоти подання запитів (рис. 2) показує, що найбільша кількість депутатів (165 осіб) подали від 10 до 30 запитів за каденцію, трохи менше (161 депутат) зробили від 1 до 10 запитів, 15 народних обранців не зробили жодного запиту, тоді як 23 депутати виявилися надзвичайно активними, подавши понад 100 запитів кожен.
Рисунок 2. Розподіл кількості поданих запитів серед депутатів
Рисунок 3. Кількість поданих запитів та відсоток ККД депутатів пофракційно
Серед фракцій лідирує «Європейська солідарність» із показником у середньому 71 запит на одного депутата: чверть учасників цієї фракції подали більше ніж 100 запитів за свою каденцію (рис. 4). Це значно перевищує загальний середній показник у 27 запитів. На другому місці – «За майбутнє» із 42 запитами на депутата, а правляча партія «Слуга народу» посідає лише четверте місце з 25 запитами в середньому, що близько до середнього значення Верховної Ради загалом.
Така відмінність в активності може відображати різні стратегії використання механізму депутатських запитів. Опозиційні сили, ймовірно, частіше вдаються до запитів для отримання інформації та привернення уваги до проблемних питань. Водночас представники провладної більшості можуть мати інші канали комунікації з виконавчою владою.
Рисунок 4. Середня кількість поданих запитів на депутата пофракційно
Фото: depositphotos.com
Автори:
Дарія Колодяжна, дата-аналітикиня «Вокс Україна»
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.