Україна використовує в ООН всі політико-дипломатичні можливості для відсічі Росії - Кислиця

Ексклюзив

Усі 1000 днів Україна використовувала всі наявні політико-дипломатичні важелі в рамках ООН для протистояння повномасштабному російському вторгненню, заявив у коментарі Укрінформу постпред Сергій Кислиця.

Про це він сказав, відповідаючи на запитання власкора у Нью-Йорку про роль і можливості ООН у контексті боротьби України.

Кислиця наголосив, що Президент Володимир Зеленський, «відіграє ключову роль у цьому процесі» й сім разів виступив на засіданнях Ради Безпеки й тричі звертався до Генеральної Асамблеї ООН. У своїх виступах Президент наголошував на необхідності притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії та воєнні злочини, а також на необхідності досягнення миру в Україні на основі Статуту ООН та міжнародного права.

Відео: Постійне представництво України при ООН

Кислиця зазначив, що спільними зусиллями України та її партнерів під час екстреного засідання Радбезу в лютому 2022 року було вирішено скликати Надзвичайну спеціальну сесію Генасамблеї ООН, оскільки сама Рада Безпеки була паралізована Росією, яка захопила місце Радянського Союзу як постійного члена й користується правом вето.

Читайте також: Сибіга на Радбезі ООН: Міжнародні механізми зупинення воєн не спрацювали – потрібні нові інструменти

Надзвичайна сесія ГА ухвалила шість історичних резолюцій, причому за чотири з них проголосувало більш як 140 країн (усього 193 члени ООН), нагадав постпред.

Назви ухвалених документів, зазначив він, промовляють самі за себе: «Агресія проти України», «Гуманітарні наслідки агресії проти України», «Призупинення прав членства Російської Федерації в Раді ООН з прав людини», «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН», «Сприяння відшкодуванню та репараціям за агресію проти України», «Принципи Статуту ООН, які лежать в основі всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні».

Крім того, Генеральна Асамблея щороку ухвалює резолюції стосовно порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму, що має «вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення». Також ГА проголосувала за резолюцію «Безпека та захищеність ядерних об’єктів України, включаючи Запорізьку АЕС».

Кислиця розповів, що у березні 2022 року було засновано Групу друзів з відповідальності за агресію проти України, до якої входять 50 держав та ЄС. Група друзів слугує форумом для держав, які працюють над притягненням РФ до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні внаслідок російського вторгнення в Україну. Щорічно у вересні, під час загальнополітичних дебатів ГА ООН Група друзів проводить захід на рівні міністрів закордонних справ з питань покарання агресора.

Читайте також: Кислиця про ядерні погрози Путіна: Серед керівництва РФ немає настільки сміливих, щоб вчинити самогубство

Другий рік поспіль збройні сили РФ включені Генсеком ООН до так званого «списку ганьби» (додатку до річної доповіді щодо дітей у збройних конфліктах) за вбивства й каліцтва дітей, а також атаки на школи й лікарні в Україні.

«Це важливе досягнення, – зазначив Кислиця, – оскільки таке рішення Генсека є безпрецедентним. За всю історію жодного разу до списку злісних порушників не потрапляв член Ради Безпеки ООН, а тим більше постійний». За словами постпреда, він зазвичай включає «гірших з найгірших» – Талібан, ІДІЛ, Аль-Шабааб, Аль-Каїду, Маї-Маї.

У травні 2022 року між ООН та українським урядом було підписано рамковий документ спрямований на запобігання та реагування на сексуальні насильства, пов’язані з конфліктом. На його основі розроблено план заходів, реалізація якого триває. Низка структур ООН активно допомагають уряду України в питаннях притягнення до відповідальності, підтримки постраждалих, проводять відповідні тренінги для слідчих, прокурорів і суддів, надають технічну, експертну та комунікаційну підтримку.

Як повідомлялося, Україна – держава-засновниця ООН і є членом організації з 1945 року. Після проголошення незалежності участь у діяльності ООН була визнана одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики держави. Україна чотири рази обиралася непостійним членом Ради Безпеки, причому двічі – у часи незалежності (2000–2001 та 2016-2017 рр.).