Індекс реформ 246: Римський статут і заборона російської церкви
З-поміж реформ експерти найвище оцінили ратифікацію Римського статуту
До Індексу за період з 26 серпня до 8 вересня потрапило шість реформ. Ключовою реформою випуску стала ратифікація Римського статуту, яка отримала від експертів +4 бали. Експерти також високо оцінили закон, що забороняє РПЦ в Україні, та постанову, яка розширює повноваження Держаудитслужби для боротьби із шахрайством. Загальна оцінка Індексу реформ становила +1,6 бала (у минулому випуску його значення було +0,4 бала).
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РАТИФІКАЦІЯ РИМСЬКОГО СТАТУТУ, + 4 БАЛИ
24 серпня 2024 року Президент підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Цей крок дає змогу Україні стати повноправним учасником МКС.
Ратифікація статуту дасть можливість Україні впливати на роботу МКС. Зокрема, українська сторона зможе брати участь у роботі Асамблеї держав-учасниць суду, впливати на формування порядку денного, обирати суддів та прокурорів (з можливістю висувати своїх кандидатів на ці посади), затверджувати розподіл бюджету для належного розслідування воєнних злочинів та впливати на розподіл коштів із Цільового фонду захисту постраждалих. Окрім того, українська сторона зможе використовувати механізми МКС для розслідування воєнних злочинів, пов’язаних з російською агресією.
Водночас закон містить застереження, за яким МКС заборонено притягати наших військових до відповідальності в наступні сім років.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ
Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA
«Шлях України до ратифікації Римського статуту був суперечливим та супроводжувався численними мітами. Одним із найпопулярніших був міт про те, що одразу після ратифікації Римського статуту Міжнародний кримінальний суд почне масово переслідувати українських військовослужбовців. Однак насправді МКС міг робити це відтоді, коли Україна заявами визнала його юрисдикцію про можливе вчинення злочинів на своїй території, починаючи з листопада 2013 року й надалі. У межах цієї юрисдикції МКС протягом усього цього часу міг розслідувати міжнародні злочини, вчинені на території України, незалежно від того, чи вчинили їх громадяни РФ, чи України.
Підстав вважати, що ситуація кардинально зміниться з ратифікацією, немає. Окреме питання – подання Україною разом з ратифікацією заяви за статтею 124 Римського статуту, за якою протягом семи років після набрання статутом чинності для України вона не визнає юрисдикції Суду щодо воєнних злочинів, які могли вчинити громадяни України. Це неоднозначний крок і з точки зору рівності та неупередженості правосуддя, і з погляду того, як цю заяву трактуватиме Суд.
Для України ратифікація означатиме повноцінний статус держави-учасниці Статуту, з правом впливати на ухвалення рішень в Асамблеї держав-учасниць, зокрема, щодо внесення змін до Статуту (наприклад, з приводу злочину агресії), голосувати за кандидатів на посади судді та навіть номінувати кандидатів. Але також це означає подальшу роботу над гармонізацією українського кримінального законодавства з міжнародним кримінальним правом, і цей процес вже розпочатий імплементаційним законом, який ухвалювали разом із ратифікаційним».
ЗАБОРОНА РОСІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ, +3,5 БАЛА
Закон 3894-ІХ спрямований на заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із російською православною церквою (РПЦ).
Документ визначає, що на території України забороняється діяльність іноземних релігійних організацій, які мають керівний центр в РФ або підтримують збройну агресію проти України. Під заборону потрапляють і релігійні організації, які діють в Україні і мають керівний центр в Росії, входять у структуру РПЦ чи афілійовані з нею.
Відтепер законодавство містить перелік ознак, які підтверджують афілійованість релігійної організації з РПЦ. Якщо виникатимуть підозри, що певна церква має зв’язок із РПЦ, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) зобов’язана дослідити, чи є конкретна релігійна організація афілійованою з РПЦ відповідно до передбачених законодавством ознак. Якщо буде виявлено хоча б одну з ознак, ДЕЕС видає припис на усунення виявлених порушень. На усунення порушень організація матиме 30 днів (60, якщо організація звертається з вмотивованим проханням продовжити термін). Якщо порушення усунуті, припис відкликається, якщо ж ні, то ДЕСС подає позовом про припинення діяльності такої організації.
Такі позови можна буде подати лише через дев’ять місяців із дня оприлюднення закону. Тому церкви мають час, щоб розірвати зв’язки з РПЦ.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Дмитро Вовк, кандидат юридичних наук, директор Центру дослідження верховенства права і релігії
«Закон ухвалений на тлі консенсусу серед українців щодо необхідності заборони чи суттєвих обмежень діяльності Української православної церкви (УПЦ), історично і канонічно пов’язаної із Московським патріархатом. Попри те, що закон трактується як захід захисту національної безпеки (концепція «духовної незалежності»), він орієнтований на внутрішню українську аудиторію і є продовженням заходів із позбавлення українського публічного простору зв’язків з Росією (таких як перейменування топонімів чи зміни у шкільних програмах).
Головна проблема закону – у тому, що він не відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини, які унеможливлюють заборону релігійних організацій через релігійні (канонічні) зв’язки. Натомість передбачають, що заборона можлива як реакція на протиправну поведінку такої організації. Водночас держава має довести факт інституційної протиправної поведінки, а не правопорушення певних членів організації.
На сьогодні українські суди ухвалили близько 50 вироків щодо чинних чи колишніх священників УПЦ, більшість яких пов’язані з протиправним самовираженням: поширенням мови ненависті чи виправданням російської агресії. Звичайний сценарій – поширення певних меседжів у приватному чаті чи у розмові з віруючими. Хоча є і декілька вироків, які доводять колабораційну діяльність. За таких умов застосування повної заборони УПЦ, яка нараховує майже 8000 громад (на території під контролем українського уряду) і 10000 священників не є пропорційним заходом, хоча держава може і повинна переслідувати певних священників чи віруючих за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема у сфері нацбезпеки. Тому закон уже зазнав критики з боку міжнародних організацій, які займаються свободою релігії або переконань.
Закон також містить низку проблемних положень у сфері верховенства права (наприклад, спрощена судова процедура ліквідації релігійних громад) і призведе до суттєвого посилення дискреційної влади держави в регулюванні релігії. Крім того, у разі ліквідації УПЦ суттєво зміниться релігійний ландшафт України. Утворення єдиної Православної церкви, якщо це відбудеться, може посилити тиск на релігійні меншини, який тією чи іншою мірою присутній в усіх країнах з православною більшістю, і який Україна уникала завдяки розколу і конкуренції всередині Православної церкви. Вже тепер також очевидно, що закон слугує своєрідним сигналом для місцевої влади і громадських активістів, що громади УПЦ фактично вже заборонені, і посилює конфлікти в релігійному середовищі. Ці конфлікти теж можуть бути суттєвим викликом для держави».
РОЗШИРЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ, +2 БАЛИ
Уряд розширив повноваження Державної аудиторської служби задля посилення боротьби із шахрайством. Відтепер Держаудитслужба буде виконувати функції Служби координації боротьби із шахрайством (AFCOS) у взаємодії з Європейським управлінням із запобігання шахрайству (OLAF). Орган отримав повноваження опрацьовувати заяви та скарги, які стосуються шахрайства, корупції та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.
Відтепер Держаудитслужба уповноважена брати участь у створенні та реалізації Національної стратегії захисту фінансових інтересів ЄС, що містить оцінювання ризиків та підготовку законодавчих пропозицій. Орган також сприятиме адміністративним розслідуванням, ініційованим OLAF (зокрема, перевіркам на місцях та інспектуванням). Це допоможе забезпечити кращий контроль за державними та міжнародними коштами, які надходять в Україну.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ
Ілона Сологуб, наукова редакторка «Вокс Україна»
«Постановою 1031 уряд визначив Держаудитслужбу головним державним органом із виявлення, запобігання шахрайства з коштами ЄС (зокрема, Ukraine Facility) та взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF). Посилення контролю за використанням коштів було однією з умов Ukraine Facility.
Держаудитслужба збиратиме усі повідомлення про можливе шахрайство з коштами ЄС, зокрема й від інших органів влади, та перевірятиме ці повідомлення, за потреби – із залученням НАБУ, Генеральної прокуратури, БЕБ та інших правоохоронних органів. Крім того, ДАСУ забезпечуватиме проведення адміністративного розслідування повідомлень про шахрайство Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству. Перевірки OLAF будуть можливими без інформування суб’єкта перевірки, а також суб’єкт зобов’язаний надавати OLAF усю необхідну для розслідування інформацію.
ДАСУ публікуватиме щорічний звіт за результатами розслідування повідомлень про можливе шахрайство з коштами ЄС. Також ДАСУ зможе розробляти зміни до нормативних актів для запобігання шахрайству та проводити тренінги для органів державної влади, що залучені до запобігання шахрайству з коштами ЄС.
Інакше кажучи, ДАСУ стане тим органом, який не лише забезпечуватиме розслідування можливого шахрайства, але й збиратиме усю інформацію про таке шахрайство від інших правоохоронних органів та систематизуватиме її для того, щоб запровадити законодавчі зміни, які закриють можливості для експлуатації виявлених шахрайських схем».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений комплексно оцінювати зусилля влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінюваннях змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Фото: depositphotos.com/ua
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»