Зеленський: На що повинна піти Росія? - На три букви

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія має усвідомити злочини, які скоює в Україні.

Про це глава держави сказав під час спільного з канцлером ФРН Олафом Шольцом підходу до преси, передає кореспондент Укрінформу.

Коли главу держави запитали, на які поступки має піти РФ під час можливих мирних перемовин, він відповів: «На що повинна піти Росія? На три букви. Бажано, щоб вона зрозуміла, що вона робить те, що вона робить – вбиває нас, а ми захищаємося і боремося з ворогом. Поки що наші плани незмінні. Авжеж, ми дуже хочемо бути сильнішими, щоб у 2025 році закінчилася ця війна. Вибачте за недипломатичну лексику».

Зеленський також зазначив, що його переговори з Олафом Шольцом у форматі тет-а-тет тривали майже дві з половиною години замість запланованих 40 хвилин, їхніми основними темами стали посилення фронту, майбутня роль Євросоюзу та запрошення для України в НАТО.

Читайте також: Зеленський показав Шольцу «розумні» безпілотні системи, які виробляють в Україні

«Я говорив, наскільки нам важливо мати серйозні гарантії безпеки, я був достатньо відкритим з канцлером щодо теми НАТО і щодо наших гарантій безпеки. В кого ми віримо, а кому вже ніколи не повіримо. Нехай всі деталі залишаться між нами, тому була така довга бесіда», – сказав Президент.

Крім того, за його словами, на зустрічі йшлося про зміну влади у Сполучених Штатах.

«Ми дуже сподіваємося, що підтримка нової адміністрації Сполучених Штатів Америки буде сильною, ще сильнішою, і що політика Сполучених Штатів не зміниться. Передусім маємо говорити про це тут, у Європі, і думати, як можна ще посилити нашу державу, які б виклики нас не чекали», - зауважив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, 2 грудня канцлер ФРН Олаф Шольц прибув до Києва з неоголошеним візитом.

Це третій візит глави німецького уряду в Україну і другий - після початку повномасштабного російського вторгнення. Вперше Шольц побував у Києві в лютому 2022 року, незадовго до вторгнення РФ, вдруге – в червні 2022 року разом з президентом Франції Еммануелем Макроном і тодішнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі.