Вимушена та трудова міграція українців до країн ЄС: поточна ситуація та перспективи

17 травня, 10.00 - Українська вимушена та трудова міграція до країн ЄС - поточна ситуація та потенціал. 

Організатор: ГО "Європа без бар'єрів".

Учасники: Ірина Сушко - виконавчий директор ГО "Європа без бар'єрів"; Катерина Кульчицька - аналітик ГО "Європа без бар'єрів"; Марта Ярошевич - доктор філософії, дослідниця (Польща); Душан Дрбохлав -  доктор філософії, дослідник (Чехія); Анастасія Фетісова - аналітик з питань міграції центру CEDOS; Сергій Кравченко - заступник Голови Державної служби зайнятості України; Олексій Позняк - к.е.н., зав. відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України.

Підсумкові матеріали:

Лише 1 відсоток трудових мігрантів з України працевлаштовуються за кордоном через офіційних посередників - Держслужба зайнятості

Лише 1 відсоток трудових мігрантів з України працевлаштовуються за кордоном через офіційних посередників з дотриманням усіх необхідних вимог країни, в якій вони шукають роботу.

Про це заявив під час публічних дебатів в Укрінформі на тему: "Українська вимушена та трудова міграція до країн ЄС - поточна ситуація та потенціал" заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.

"В нас є проблема нелегальної трудової міграції - лише 1 відсоток українців працевлаштовуються за кордоном через офіційних посередників", - сказав Кравченко.

Він додав, що з огляду на це Держслужба зайнятості почала проект інформування людей про працевлаштування за кордоном через Асоціацію трудових мігрантів. Його мета - пояснити людям, які хочуть працювати в країнах ЄС, що для захисту своїх прав на території тієї чи іншої країни їм обов'язково треба мати договір з роботодавцем і страховку.

Кравченко повідомив, що на ринку праці України попит на роботу в Польщі, Чехії, Угорщині та інших країнах-сусідах такий високий, що навіть турагенції почали пропонувати послуги з працевлаштування за кордоном. Але, щоб не бути ошуканими, трудовим мігрантам треба знати і дотримувати вимог, які дають право на роботу в кожній конкретній країні. 

Заступник голови Держслужби звернув увагу на ще один аспект трудової міграції українців, який потребує врегулювання, - їхній соціальний захист після повернення в Україну.

"Вони не мають пенсійних накопичень, інших соціальних гарантій. Нам би хотілося  також підняти і врегулювати це питання, тому що міграція завжди була, є і буде, цей процес безупинний, і він буде продовжуватися", - зазначив Кравченко.

Він також поінформував, що Держслужба зайнятості почала ще один проект - створення Центрів розвитку підприємництва, аби допомогти людям, які заробили за кордоном гроші, ефективно інвестувати їх в Україні.

"На Західній Україні вони будують великі будинки по 500-600 кв. метрів, тому що не знають, куди інвестувати. Якщо взяти досвід Польщі, то там люди інвестували в інфрастурктуру, розвиток малого і  середнього підприємництва. На Західній Україні також можна розвивати сервіс та інфраструктуру, щоб до нас приїжджали туристи", - вважає Кравченко.

Через незнання українцями правил безвізового режиму кількість відмов у в'їзді до ЄС може зрости  - експерт 

Кількість відмов українцям у в'їзді до країн Євросоюзу після запровадження безвізового режиму може зрости через незнання нашими співгромадянами правил користування ним. 

Про це заявила під час публічних дебатів в Укрінформі на тему: "Українська вимушена та трудова міграція до країн ЄС - поточна ситуація та потенціал" - аналітик громадської організації "Європа без бар'єрів" Катерина Кульчицька.

"Наразі ми вважаємо одним з дуже великих ризиків - відмови у в'їзді для українських громадян, тому що, на жаль, рівень їх обізнаності щодо правил користування безвізовим режимом є не дуже високим", - сказала Кульчицька.

У цьому контексті вона нагадала дані дослідження КМІС, проведеного у березні, згідно з яким третина опитаних не знали, скільки часу вони можуть перебувати в країнах ЄС у рамках безвізового режиму, лише 33% опитаних знали, що перевагою біометричного паспорта є можливість в'їжджати до країн ЄС без віз.

"Тобто ми очікуємо, що до деяких осіб, на жаль, не дійде інформація про правила користування безвізом, вони не візьмуть з собою в поїздку біометричний паспорт, відповідні супровідні документи, які підтверджують мету поїздки і умови перебування за кордоном, в разі запитань прикордонників не зможуть цього пояснити і їм буде відмовлено у в'їзді", - спрогнозувала Кульчицька.

Водночас вона зауважила, що наразі існує міф, що при візовому режимі не було ситуацій з відмовами у в'їзді. Але статистичні дані свідчать, що це не так. Зокрема, у 2016 році відмови отримали близько 23 тис. українських громадян, найчастіше відмовляли у в'їзді на сухопутному кордоні між Україною та Польщею, оскільки цей кордон є найбільш завантаженим.

"Варто зазначити, що однією з головних причин відмов українцям було те, що люди не могли пояснити мету в'їзду до країн ЄС, умови пербування і не мали відповідних підтверджуючих документів. Тож в рамках безвізового режиму ми вважаємо, що показник відмов може збільшитися саме через неготовність українців до користування ним. Тому ми рекомендуємо владі і партнерам з ЄС продовжити інформування щодо правил безвізу", - резюмувала Кульчицька.

Кількість українських шукачів притулку в країнах ЄС торік знизилася вперше після початку війни на сході - експерт

Кількість українських шукачів притулку в країнах ЄС у 2016 році вперше після початку конфлікту на сході України знизилася майже наполовину.

Про це заявила під час публічних дебатів в Укрінформі на тему: "Українська вимушена та трудова міграція до країн ЄС - поточна ситуація та потенціал"  аналітик ГО "Європа без бар'єрів" Катерина Кульчицька. 

"У 2016 році було зареєстровано 12475 заявок від українців на надання притулку в країнах ЄС, що на 43 відсотки менше ніж у 2015 році. Найчастіше українці шукали притулку в країнах з великою українською діаспорою - Італії, Іспанії, Німеччині та Польщі", - сказала Кульчицька.

За її словами, на зменшення кількості шукачів притулку могли вплинути хоч і нестабільний, але режим тиші, а також поступове покращення економічної ситуації в Україні. Водночас іншим чинником, який імовірно впливає на зменшення кількості шукачів притулку з України до ЄС, є частка відмов у його наданні. 

"У 2016 році 75 відсотків усіх рішень, наданих по українським заявкам на пошук притулку, містили відмову. Частка відмов зростає. Наприклад, у 2015 році вона становила 70 відсотків, а в 2016-му  вже 75 відсотків", - повідомила Кульчицька.

Проте деякі наші співгромадяни змогли довести у відповідних органах країн ЄС, що вони мають право на отримання притулку, зазначила вона.

"У 2016 році 2835 українських громадян отримали різні види захисту в країнах ЄС, серед них 490 осіб -  отримали статус біженця", - поінформувала аналітик ГО "Європа без бар'єрів". 

Вона додала, що більше половини від усіх позитивних рішень, винесених українським шукачам притулку, було ухвалено в Італії.  

Відео із заходу:

Англійську версію дивіться тут

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк