Як зберегти та примножити архівно-музейні скарби України
5 липня, 14.00- Проблеми розміщення та збереження цілісності архівно -музейних фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Організатор: Державна архівна служба України; Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.
Учасники: Тетяна Баранова - голова Державної архівної служби України; Олена Чижова - директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України; Іван Драч - Герой України, поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч; Дмитро Павличко - герой України, поет; В’ячеслав Брюховецький - Герой України, літературознавець; педагог і громадський діяч, почесний президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”; Микола Жулинський - директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, академік НАН України; Павло Мовчан - громадський діяч, журналіст, поет, голова товариства “Просвіта”, кіносценарист; Леонід Андрієвський - народний художник України, заступник голови Українського фонду культури; Едуард Митницький - режисер, народний артист України; Олександр Федорук - мистецтвознавець, заслужений діяч культури Польщі, академік Академії мистецтв України; Марина Черкашина-Губаренко - музичний критик, педагог, член-кореспондент Академії мистецтв України; Ганна Веселовська - театрознавець, доктор мистецтвознавства, керівник напряму експертно-аналітичної діяльності НСТД України; Михайло Сидоржевський - громадський діяч, публіцист, поет, голова Національної спілки письменників України; Сергій Гальченко - заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України; Микола Щербак - голова спілки архівістів України, доктор історичних наук; Марина Палієнко - доктор історичних наук, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Ярослав Калакура - історик, українознавець, історіограф, джерелознавець та архівознавець, академік АН ВШ України.
Підсумкові матеріали:
Наукова й мистецька громадськість стурбована долею ЦДАМЛМУ - Гальченко
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМУ) має проблеми з розміщенням та збереженням цілісності своїх фондів, оскільки вже 29 вересня спливає термін дії договору оренди будівлі колишньої бурси Національного заповідника "Софія Київська", яку він займає, і від нього вимагають виїхати.
Про це заявив заступник директора Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Сергій Гальченко під час круглого столу в Укрінформі.
"Сьогодні Центральному державному архіву-музею, у зв'язку з тим, що він орендує приміщення, яке на балансі заповідника "Софія Київська", необхідно кудись вибратися. Ми чуємо, що будівля вимагає капітального ремонту. Ми, особливо наша наукова громадськість, Інститут літератури, письменники, відчуваємо не тільки стурбованість, а страх, бо ми знаємо, що таке переміщення такої колосальної кількості фондів - це десятки тисяч коробок!.. Держава має вирішити питання, як зберегти цей унікальний комплекс документів, музейних експонатів, бібліотечних колекцій", - підкреслив Гальченко.
Як зазначила, зокрема, голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова, тільки в бібліотечній частині ЦДАМЛМУ - більше 7 тисяч примірників тих екземплярів, які мають особисті автографи авторів, складовою частиною експозиції є комплекс з 12 меморіальних кабінетів діячів української культури ХХ ст., зокрема, поета Малишка, композитора Майбороди, кінорежисера Довженка, художника Глущенка, письменників Микитенка і Яновського. Починаючи з 1991 року, архів-музей активно комплектується документами діячів літератури та мистецтва української діаспори. Тобто ті фонди, які на сьогодні зберігаються в ЦДАМЛМУ, є унікальними.
"Міністерство культури відмовляє нам у продовженні договору оренди на наступний період, посилаючись на необхідність реставрації будівлі. І проблема з приміщенням, яка на сьогодні постала, становить для нас велику загрозу, тому що ми можемо щось втратити... Нам нема куди перемістити фонди, і ми розуміємо, що якщо почнемо їх розпорошувати, то ніколи не позбираємо", - сказала Баранова.
Вона також додала, що ті приміщення, які запропонував для переїзду Фонд держмайна, взагалі непридатні для архівних фондів. А також нагадала, що Укрдержархів має недобудовані дві вежі, які почали будувати ще 1997 року.
Як наголосив В'ячеслав Брюховецький - відомий літературознавець, громадський діяч, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія", потрібен конкретний план робіт.
"Є пропозиція разом продумати цей конкретний план, але разом з відповідальними міністерствами - фінансів, економіки. І підключити, можливо, РНБО, тому що це справа державної безепеки. Це справа не тільки нашого минулого, а й нашого майбутнього. Не треба думати, що це місце зберігання видатних речей. Це місце боротьби за націю, за ідентичність. Ми повинні зберегти цей музей-архів ще й тому, що за статусом організації це один з найкращих музеїв... І розосередити цей архів - значить знищити його. Це буде злочин, про який треба бити в набат", - зазначив Брюховецький.
Він також підтримав думку не виселяти музей-архів, а паралельно з його функціонуванням поступово зробити в будівлі часткові реставрації.
Голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський та відомий скрипаль, композитор, громадський діяч Кирило Стеценко висловили переконання, що для порятунку ситуації необхідно створити надвідомчу структуру.
"Не можна не робити реконструкцію, значить необхідне на рівні організаційному створення надвідомчого комітету - чи на рівні Кабінету міністрів, чи на рівні Президента, - щоб виробити стратегію так, як вироблялася стратегія по відношенню, наприклад, до об'єкту укриття на Чорнобильську АЕС. Там було екологічне лихо для людей. А тут лихо для нашої культурної спадщини", - підкреслив Стеценко.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк