Національна стійкість: нові підходи у вирішенні старих проблем

12 грудня, 11:00 - Національна стійкість: нові підходи у вирішенні старих проблем

Організатори: Укрінформ; ICDS - International Centre for Defence and Security (Tallinn); Resilient Ukraine.

Учасники: Каімо Кууск - Надзвичайний та Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні; Микита Потураєв -  голова підкомітету з питань інформаційної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Олександр Терещенко - заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України; Олександр Харченко -  генеральний директор Укрінформу;  Олексій Ноздрачов – полковник,  начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України;  Дмитро Теперік -  керівник програми “Стійка Україна”, виконавчий директор ICDS - International Centre for Defence and Security (Tallinn); Наталія Лігачова - голова ГО “Детектор медіа”;  Юлія Каздобіна -  "Українська фундація безпекових студій", головний редактор журналу "Крим Інформ";  Наталя Іщенко -  спеціаліст з соціальних комунікацій; Олексій Тарабукін - завідувач сектору стратегічних комунікацій Міністерства інформаційної політики України (Міністерство культури, молоді та спорту).

Питання до обговорення:

Функція Законів про медіа та про дезінформацію: свобода ЗМІ та державна безпека.

Наративом та посилом: роль власного російськомовного каналу в посиленні національної стійкості.

Естонія: успішні кейси з посилення національної стійкості.

Цивільно-військове співробітництво: нові виклики під час розведення військ.

Соціальна психологія: як подолати конфлікт та реінтегрувати населення Донбасу.

Довідково. Мета програми "Стійка Україна" - створення та впровадження стандартів виміру стійкості суспільства та постійне вдосконалення даної системи, відповідно до актуальних чинників та процесів.

Паралельною ціллю програми є посилення людських горизонтальних зв'язків між українцями та естонцями, взаємне навчання з метою посилення стійкості обох народів.

Наразі команда "Стійкої України" готується до публікації власного комплексного дослідження зі стану в інформаційній, комунікаційній та кібербезпеці у південно-східній Україні. Також в межах програми відбуватимуться навчальні заходи у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях та у м. Маріуполь.

Програма "Стійка Україна" впроваджується Міжнародним Центром Оборони та Безпеки (ICDS) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.

Підсумкові матеріали:

МКМС готує програму з медіаграмотності для протидії інформвійні

Міністерство культури, молоді та спорту (МКМС) готує програму з медіаграмотності населення для протидії російській пропаганді в умовах гібридної війни.

Про це розповів завідувач сектору стратегічних комунікацій МКМС Олексій Тарабукін під час круглого столу в Укрінформі.

“В нас є плани запустити масштабну програму з медіаграмотності населення“, - сказав Тарабукін.

Водночас він зазначив, що для ефективної протидії інформаційній війні, яка ведеться проти України, варто адаптувати вітчизняне законодавство.

“Нам потрібні законодавчі інструменти. Я - за існування подібного законодавства, однак треба досягти того, що буде ефективним і не буде порушувати права і свободи громадян”, - підкреслив він.

Як повідомлялося, у Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики розробляють новий законопроєкт про медіа. У ньому, зокрема, пропонується встановити актуальні критерії належності суб’єктів регулювання до юрисдикції України, покращити прозорість власності, захищати дітей, визначити правила роботи медіа під час війни, запровадити співрегулювання.

Кібернетична безпека має розглядатись у комплексі з інформаційною та комунікаційною - експерт

Питання кібербезпеки має розглядатись у комплексі з інформаційною та комунікаційною безпекою.

Про це заявив керівник програми “Стійка Україна”, виконавчий директор ICDS - International Centre for Defence and Security (Естонія) Дмитро Теперік під час круглого столу в Укрінформі.

"Чому ми фокусуємось вже третій рік на так званій КІК-безпеці (комунікаційній, інформаційній та кібербезпеці)? Будемо говорити чесно: наш спільний ворог не розділяє ці сфери діяльності. І з операційного погляду механізми впливу на нашу країну, на Естонію та інші країни Балтії відбуваються у переплетінні сфер віртуальної, інформаційної та комунікаційної. Немає сенсу відділяти кібербезпеку від безпеки інформаційної та комунікаційної", - зазначив експерт.

Він наголосив, що в межах програми "Стійка Україна" досліджуються всі вразливі місця КІК-безпеки.

"Ваша країна вже п'ятий рік перебуває в стані війни, у вас є унікальний досвід. Усвідомлення і аналіз цього досвіду потрібен моїй країні і не тільки багатьом країнам у Європі, а й у світі", - зазначив Теперік.

Програма "Стійка Україна" впроваджується Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.

Її мета - створення та впровадження стандартів виміру стійкості суспільства, постійне вдосконалення цієї системи відповідно до актуальних чинників і процесів, посилення горизонтальних зв'язків між українцями та естонцями, взаємне навчання.

"Детектор медіа" виступає проти криміналізації відповідальності за поширення фейків у ЗМІ

Громадська організація “Детектор медіа” виступає проти введення кримінальної відповідальності за поширення дезінформації.

Про це голова організації Наталія Лігачова заявила під час круглого столу в Укрінформі.

"Наша громадська організація, ми категорично проти кримінальної відповідальності. Ми готові підтримати дуже високі штрафи, тому що ми виступаємо якраз за протидію дезінформації, ми розуміємо, що це дуже складна і надважлива проблема", - зазначила вона.

Лігачова відмітила, що наразі навряд чи проблема з поширенням фейків у ЗМі зможе вирішитись на рівні лише саморегуляції.

"Ми за посилення регулятора. Однак, кримінальна відповідальність в таких чутливих сферах може мати зворотній ефект. Хоча і розробники законопроєкту підкреслюють, що мова йтиме не про конкретних журналістів, а саме про топ-менеджерів", - зауважила експерт.

Вона також додала, що у криміналізації відповідальності за фейки "небезпеки видається більше, ніж користі".

Раніше перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук в ефірі "Українського радіо" повідомив, що у законопроєкті щодо протидії дезінформації закладаються принципи, що унеможливлять використання його для тиску на медіа.

Як повідомлялося, раніше міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський у коментарі Укрінформу спрогнозував, що законопроєкт щодо протидії дезінформації може бути внесений до Верховної Ради у грудні.

Згідно з цим проєктом, передбачатиметься запровадження посади омбудсмена з питань інформації, який протидіятиме дезінформації; посилення відповідальності за поширення журналістами фейків, а також створення самоврядної організації, яка розробить для працівників ЗМІ рекомендації щодо професійних стандартів та етики і слідкуватиме за їх дотриманням, а тако захищатиме медійників.

Соцмережі сприяють розповсюдженню фейкової інформації — експерт

У соціальних мережах легше повірити у фейки та дезінформацію.

Таку думку висловила голова “Української фундації безпекових студій” Юлія Каздобіна під час круглого столу в Укрінформі.

«Вже не раз психологи проводили експерименти, які показували, що навіть якщо людина знала, що якась новина є неправдивою, то після того, як вона повториться кілька разів, мозок починає сприймати знайоме як правдиве. І в результаті соціальні мережі є дійсно сильним інструментом впливу на нас та на те, як змінюється наш світогляд», - сказала вона.

Як зазначила Каздобіна, у фейках та дезінформації є частина правдивої інформації і є частина недостовірної, яка провокує людей на емоції, аби вони не могли критично оцінювати новини.

Користувачі у соціальних мережах більш довірливі, тому що дезінформацію випадково можуть поширювати друзі та знайомі, яким довіряєш, підкреслила експертка.

Україна програватиме інформаційну війну РФ через свій демократичний устрій - представник ЗС

Україна програє інформаційну війну РФ, бо є демократичною країною, а не тоталітарною, як Росія.

Таку думку висловив під час круглого столу в Укрінформі начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України полковник Олексій Ноздрачов.

"У РФ інформаційна сфера визнана як зона операції. І це не новина. Україна і жодна країна демократичного світу не можуть на такому ж рівні, як РФ, вести ці бойові дії. Ми маємо обмежити зону бойових дій для РФ, розставити протитанкові мінні поля для їх інформаційних збройних сил", - сказав Ноздрачов.

На його думку, українська сторона не зможе найближчим часом медіапотужності вирівняти з РФ. Реально зміни можна буде побачити через два роки. "Ці два роки ми продовжуватимемо програвати інформаційну війну. Ми набуваємо спроможності західної демократії, але демократія завжди слабша за тоталітаризм. Сила російського тоталітаризму - це швидкі перемоги на всіх фронтах. Але сила демократичного суспільства - це довгострокові перемоги", - додав він.

Ноздрачов зауважив, що Україну підтримують, однак на лінії протистояння, зокрема, в інформаційній сфері ми одні: "Ми не є союзниками нікому, ми в цій війні самі".

На його думку, треба більше уваги приділяти ідеології. Є два міністерства, які повинні за це відповідати - Міносвіти і Міністерство культури, молоді та спорту. Треба думати про патріотично-військове виховання молоді. "Якщо ми не будемо виховувати наших дітей, ми не створимо національну ідею, ми будемо програвати РФ", - зазначив представник ЗСУ.

Збройні сили готові допомагати в рамках військо-патріотичного виховання, додав він.  

У Мінветеранів розраховують на співпрацю з МКМС у створенні позитивного образу ветерана

Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та ВПО розраховують на взаємодію із Міністерством культури, молоді та спорту щодо створення позитивного образу ветерана серед українських громадян.

Таку думку висловив заступник міністра Мінветеранів Олександр Терещенко під час круглого столу "Національна стійкість: нові підходи у вирішенні старих проблем" в Укрінформі.

"Я маю надію, що з МКМС ми будемо співрацювати над створенням позитивного образу ветерана. Це один із викликів. адже ми маємо війну, і вже є близько 400 тисяч ветеранів, які пройшли війну. І тут маємо і посттравматичний синдром, і самогубства", - зазначив він.

Терещенко наголосив, що ветеранів необхідно сприймати як резерв в контексті роботи із захисту національних інтересів.

"Ветерани - це резерв першої і другої черги. І маємо нарешті змінити відношення в суспільстві. Я вважаю, що це має бути новою філософією, адже ветеран не літня людина, яку треба поважати і соціальний захист надавати, а це люди, які воювали, відстоювали землю і вони готові в будь-який час стати і захищати. І саме так до них суспільство має ставитись",- наголосив він.

Урядовець відмітив, що загалом ситуація із посиленням національної стійкості та державної безпеки нагадує ситуацію, коли "встановлюють протипожежні заходи в будинку, який вже горить".

"Ми не були готові, 23 роки Незалежності в нас фактично ідеології не було, ми перебували в якомусь аморфно-ейфорійному стані, що нам ніхто не загрожує, що нам не потрібна армія і у нас все добре", - підкреслив він.

У свою чергу начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України полковник Олексій Ноздрачов зауважив, що ветеранів необхідно залучати до проведення військово-патріотичного і загалом інформаційного виховання молоді.

"Ветерани вже є носіями національної ідеї... І поки вони не зрозуміють, що вони потрібні нам, для них це буде дуже погано закінчуватись", - сказав він.

Гібридна війна РФ проти України фактично почалася 2008 року - експерт

Росія захотіла зробили з України лояльну до себе країну після Помаранчевої революції, а фактично старт гібридної війни проти України відбувся у 2008 році, після того, як РФ почала війну у Грузії.

Про це під час круглого столу в Укрінформі заявила спеціаліст із соціальних комунікацій Наталія Іщенко.

“Робота з суспільною думкою — це сфера спеціальних психологічних операцій, це не робота традиційних ЗМІ. Це проведення спеціальних кампаній, які мають на меті сформувати у мешканців визначеної території ту думку, яка є на меті. Тобто це те, чим займається з нами Росія. Вона точно має перед собою картинку, на що хоче перетворити Україну. І вона цим займається не з весни 2014 року. Коли у нас була Помаранчева революція, - тоді вона вперше поставила за мету зробити з України більш лояльне державне утворення. А в 2008 році, після того, як (РФ — ред.) почала війну в Грузії, фактично і був старт гібридної війни проти України”, - сказала Іщенко.

На її переконання, питання гібридної війни — це питання російського Генштабу, “не питання Міністерства інформаційної політики, чи якихось громадських організацій, ні, це питання Генерального штабу, це військові операції”.

Вона зазначила, що "чомусь у нас змішали докупи, і вважається, що гібридний вплив, оцей психологічний вплив, це дорівнює розповсюдженню дезінформації, фейків".

Водночас вона наголосила, що "впливати дуже ефективно і навіть супроводжувати бойові дії інформаційно можна, розповсюджуючи тільки правду".

"Правда теж може бути зброєю”, - уточнила експерт. 

Міноборони Естонії щороку організовує безпековий курс для журналістів - посол

Міністерство оборони Естонії двічі на рік організовує навчальний курс з безпеки для чиновників, журналістів та представників бізнесу.

Про це на круглому столі “Національна стійкість: Нові підходи у вирішенні старих проблем” в Укрінформі заявив Надзвичайний та Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Каімо Кууск.

“Наше Міністерство оборони організовує навчальний курс з безпеки двічі на рік. Цей курс, який триває один тиждень у жовтні й березні, відвідують державні чиновники, представники приватного бізнесу й журналісти”, - повідомив він.

За словами Кууска, всі учасники курсу отримують найкращі лекції, інструктажі та завдання для роботи у команді.

Круглий стіл на тему: "Національна стійкість: нові підходи у вирішенні старих проблем" організували Укрінформ, ICDS - International Centre for Defence and Security (Tallinn) та Resilient Ukraine.

Ключовою в урегулюванні конфлікту на Донбасі є інформаційна складова - експерт

В урегулюванні конфлікту на Донбасі політико-дипломатичним шляхом ключовою є гуманітарна, насамперед інформаційна, складова.

Таку думку під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Національна стійкість: нові підходи у вирішенні старих проблем" висловила спеціаліст із соціальних комунікацій Наталія Іщенко.

За її словами, ефективно впливати на врегулювання конфлікту та інформаційно супроводжувати бойові дії можна, поширюючи лише правду.

Щодо питання реінтеграції Донбасу, то, на її думку, нормандська зустріч показала, що "це у нас робота надовго".

"І якщо ми кажемо, що це у нас політико-дипломатичний шлях, то насправді гуманітарна складова, інформаційна в першу чергу, є взагалі ключовою. Не військова, а саме оця інформаційна, гуманітарна складова", - уточнила Іщенко.

Водночас, як переконана експерт, боротьба з дезінформацією та фейками наразі не дає стійкого результату і кардинально не вирішить проблему.

"Коли зараз Європа кидає всі сили тільки на боротьбу з фейками, вона насправді бореться лише з частиною проблеми. Більше того, боротьба з фейками і дезінформацією - це боротьба з сонячними зайчиками. Тобто ми ігноруємо, що десь є механізм, який розробляє ці фейки і дезінформацію, транслює, в нього є канали цих комунікацій, воно це буде продовжуватися далі, але ми тільки якось намагаємося спростувати... Ну спробуйте боротися з сонячними зайчиками. Це просто витрата сил, ресурсів, воно якось може і впливати на результат, але це буде нестійкий результат, тимчасовий результат, кардинально він не вирішить проблему", - зазначила Іщенко.

За її словами, наразі важливо робити так, щоб українську владу почули на окупованих територіях.

"І зараз нам кажуть, що ми маємо зрозуміти, почути Донбас, а насправді наше завдання, якщо ми хочемо поновити там свій вплив, - треба зробити так, щоб вони почули нас, ми маємо говорити щось зрозуміле цим людям, що вони не будуть відштовхувати, що вони будуть сприймати, і це дуже важливо", - зазначила Іщенко.

Щодо ідеї створення російськомовного каналу для мовлення на окуповані території, вона зазначила, що на цьому каналі має бути дуже специфічний контент.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк