Шостий рік декомунізації: підсумки та прогнози. Результати загальнонаціонального опитування

16.07.2020 11:00

16 липня, 11:00 - онлайн-пресконференція на тему: “Шостий рік декомунізації: підсумки та прогнози”.

Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва".

Учасники: Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам’яті; Володимир Паніотто – директор Київського міжнародного інституту соціології; Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА, доктор історичних наук; Вадим Поздняков – голова ГО "Декомунізація. Україна"; Дмитро Браславський – співзасновник громадської ініціативи "Паперовий фронт”; Сергій Шаповалов – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва".

Питання до обговорення:

- Трансформації історичної пам’яті українців після 2014 року – геть від Москви?

- Успіхи та невдачі політики декомунізації у Південному та Східному регіонах

- Молодь та радянське минуле – чому частина молоді сумує за тим, чого не бачила?

- Як спонукати інтерес громадян до вивчення своєї історії?

- Залучення громадян до мирного вирішення конфліктів навколо питань історичної пам’яті

Коротко. Учасники пресконференції представлять результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова та підготовленого у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.

Довідково. Пресконференція "Шостий рік декомунізації: підсумки та прогнози" проводиться Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів пресконференції є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Пресконференція відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV .

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

За роки декомунізації демонтовано більше 1300 пам’ятників Леніну – Дробович

В Україні під час процесу декомунізації демонтовано велику кількість об’єктів, перейменовано чимало населених пунктів, вулиць тощо.

Про це розповів голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час презентації в Укрінформі загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цьогоріч у квітні виповнилося 5 років, як в Україні розпочалася декомунізація. Ми опублікували невеликий звіт, що сталося, які якісні, кількісні зміни відбулися. Якщо говорити про кількісні зміни, то понад 51 тисячу об’єктів топоніміки було змінено, під тисячу населених пунктів, 26 районів, 75 закладів освіти, понад 30 залізничних об’єктів та морських портів. Щодо монументів, пам’ятних знаків, то близько 2,5 тисячі були демонтовані або прибрані з публічного простору. З них понад 1300 – це монументи Леніну», - сказав Дробович.

Він наголосив, це було зроблено відповідно до закону, але фактично це і данина пам’яті, історична справедливість щодо тих людей, які були замучені, вбиті комуністичним режимом.

«За сучасними дослідженнями, йдеться про близько 20 мільйонів людей, які були замучені, вбиті тоталітарним комуністичним режимом. Відповідно всякі публічні символи, пам’ятники, пов’язані з якимись борцями за комунізм, – як Кірову, Петровському, які обидва причетні до встановлення комуністичної влади, до командування загонами, що вбивали місцевих людей, які були проти радянської влади, і відповідно причетні до поширення цієї влади, її наслідків – як ГУЛАГ, Голодомор, приховування наслідків Голокосту, депортація – це все на совісті тих людей, як були в партійній верхівці, КДБ…», - зазначив голова УІНП.

Дробович акцентував, що так звані «здобутки» тоталітарного радянського режиму можна перераховувати з жахом, відповідно їх символи мають бути прибрані з публічного простору, і цим мають займатися органи місцевого самоврядування.

«Комунікація, освітній процес, діалоги з суспільством – це те, що приведе до докорінних, глибоких змін у декомунізації», - підкреслив історик.

Щодо результатів опитування він зазначив, що вони засвідчують зміни в суспільній думці.

«Але те, що третина – за, третина – проти і ще третина не визначилась стосовно перейменування, означає, що треба боротися за ту третину, яка чомусь з певних причин, думаю, через непоінформованість про злочини тоталітаризму, не визначилася. І далі поступово, правдою їх переконувати», - сказав Дробович.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб,вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Майже половина українців підтримує визнання діячів УНР борцями за незалежність - опитування

Близько половини громадян України підтримують визнання діячів Української народної республіки борцями за незалежність України.

Про це свідчать результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, які були презентовані в Укрінформі.

«Стосовно ставлення до рішення про визнання діячів Української народної республіки борцями за незалежність України, тут ми бачимо справді позитивний консенсус серед українців. Близько половини наших громадян ставляться до цього позитивно – 48%. Негативно – лише 16%. Решта відповіли, що їм байдуже або важко сказати. Тобто це люди, які можуть змінити свою думку і з якими треба працювати», - зазначив, презентуючи дослідження, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва Сергій Шаповалов.

Як зазначалося, позитивний баланс ставлень до визнання діячів УНР спостерігається в усіх регіонах. Вікові групи не відрізняються за частками позитивних та негативних ставлень, але серед людей старшого віку більше тих, хто не визначився зі своєю відповіддю на це запитання.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з КМІС з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА посольства Королівства Нідерландів.

Третина українців засуджують СРСР як комуністичний тоталітарний режим - опитування

Третина громадян України засуджують Радянський Союз як комуністичний тоталітарний режим, що здійснював політику державного терору.

«Щодо запитання, як ви ставитеся до рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору, яке випливає з положень закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів», думки наших громадян розділилися приблизно на три частини. Близько 34% ставляться до цього позитивно. Схожа за розміром частка людей, які ставляться до цього негативно – 31%. І ще приблизно третині громадян або байдуже – 15%, або важко сказати – 19%», - сказав, презентуючи результати дослідження, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва Сергій Шаповалов.

Щодо регіонального розрізу він додав, що у Західному регіоні більше тих, хто погоджується із засудженням СРСР (47% «за» і 23% «проти»), у Центральному регіоні думки розділилися майже навпіл (35% «за» і 31% «проти). На Сході та Півдні дещо більше негативних ставлень – 23-24% підтримують засудження СРСР і 35-37% не підтримують.

Щодо вікового розподілу, за його словами, то серед різних вікових груп частка тих, хто засуджує СРСР, приблизно однакова. Щодо негативного ставлення із засудженням СРСР, то між групами 18-29 років і аж до 60 років серйозних відмінностей як таких немає. Ті, хто більше не засуджують, - лише у віковій категорії старше 60 років.

«Що насправді дуже важливо - що зростає кількість тих, кому байдуже. Серед наймолодшої категорії, 18-29 років, близько чверті людей говорять, що їм ці проблеми байдужі. І, навпаки, серед старших вікових категорій, тих, кому байдуже, найменше – близько 10%. Що відбувається? Молоде покоління зростає байдужим до цих питань і замість того, щоб переміститися в категорію тих, хто засуджує СРСР, вони переміщаються в категорію тих, кому байдуже», - зауважив Шаповалов.

Він наголосив, що це стосується загальношкільної освіти.

«Це велике питання, який зміст нашої освіти з історії, яким чином це викладається – чи виникає симпатія до того, що наші школярі вивчають, чи це стає для них просто набором фактів, з якими вони себе не асоціюють, не відчувають, що це про них», - зазначив аналітик.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Майже половина українців не схвалюють перейменування населених пунктів - опитування

Серед українців на сьогодні більше тих, хто не підтримує перейменування населених пунктів в рамках декомунізації.

«Перейменування населених пунктів – це, напевно, той захід державної політики, який викликав найбільше негативних ставлень. 44% ставляться до цього негативно. Позитивно – 30%. Ще близько 20 відсоткам це байдуже», - сказав, презентуючи дослідження, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва» Сергій Шаповалов.

Щодо регіонального розрізу зазначалося, що позитивне ставлення до перейменування топонімів переважає тільки у Західному регіоні (44% «за» і 30% «проти»), на Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно. Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів у старших людей (47% для вікової категорії 60-69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Українці, що підтримують заборону комуністичної символіки, орієнтовані на ЄС - дослідження

Більшість українців, які підтримують заборону комуністичних символів, які визнають бійців УНР борцями за незалежність, підтримують і євроінтеграцію.

Це засвідчують результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, презентованого в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

«Історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Ми бачимо, що серед людей, які позитивно ставляться до визнання УНР борцями за незалежність, більше за 60% є прихильниками європейського вектора розвитку України. І навпаки, прихильників проросійського вектора розвитку серед цих людей знайти важко. А якщо подивитися на тих, хто не визнає УНР борцями за незалежність, тут проєвропейських громадян вже набагато менше і, навпаки, серед них більше тих, хто говорить, що Україні треба тісніше працювати з Росією, з державою-агресором, і дещо більша частка тих, хто хоче, щоб Україна не приєднувалася нікуди. І, звісно, категорія людей – прихильників позаблокового статусу включає також і латентно поросійських громадян в тому числі», - сказав, презентуючи дослідження, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва» Сергій Шаповалов.

Він додав, що і ті, хто позитивно ставиться до заборони комуністичних символів, це люди більш проєвропейські.

«Відповідно, якщо в когось були сумніви щодо істинності твердження про зв’язок минулого і майбутнього, то можна використовувати ці дані як аргумент, який це доводить. Тому українська п олітика історичної пам’яті сьогодні – це моральний стан наших людей завтра, і те, як люди бачать своє минуле, визначає те, як люди бачать своє майбутнє, і чи будуть ці люди мобілізовуватися на захист бачення своєї країни і її місця у світі», - зазначив аналітик.

Відео: