Україна-НАТО. Підсумки року: перспективи та очікування

11 грудня, 11:00 - пресконференція на тему: «Україна-НАТО. Підсумки року: перспективи та очікування»

Організатор: Громадська Ліга Україна-НАТО.

Учасники: Вінета Клейне - директорка Центру інформації та документації НАТО; Сергій Джердж - голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Іван Заєць - колишній глава постійної делегації ВРУ у Парламентській Асамблеї НАТО, народний депутат України попередніх скликань; Ольга Гресько - доцент Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка; Ганна Залізняк - директорка Департаменту соціологічного моніторингу розвитку міста КНДУ «Інститут соціально-економічного розвитку міста Києва»; Наталія Свідерська - президент ГО «Всеукраїнська Демократична дія»; Оксана Григор’єва - заступниця голови Громадської Ліги Україна-НАТО; Павло Лакійчук - військовий експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»; Павло Жовніренко - ГО «Центр стратегічних досліджень»; Любов Глєбова - Центр міжнародної безпеки та стратегічних студій; Олег Кокошинський - Атлантична рада України; Дмитро Дмитрук - директор Центру соціального моніторингу; Сергій Янчук - Громадська Ліга Україна – НАТО.

Питання до обговорення:

Головні події у відносинах України з НАТО протягом 2020 року.

Цивільний та військовий виміри співпраці України з НАТО у 2020 році.

Протидія пандемії COVID-19.

Програма розширених можливостей. Очікування та реалізація.

Розробка Стратегії комунікацій євроатлантичної інтеграції України 2021 – 2025 років.

Коротко. Під час обговорення відбудеться презентація соціологічного дослідження щодо відношення до НАТО мешканців міста Києва «Сприйняття столичними мешканцями євроатлантичної інтеграції України».

Заплановано скайп-включення з представниками Громадської Ліги Україна-НАТО в Ужгороді, Сумах, Чернігові, Одесі, Миколаєві, Луцьку.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Ексголова делегації ВР у ПА НАТО Заєць: Обмежити реваншизм Росії найкраще через членство України в АльянсіОбмежити простір для російського реваншизму найкраще через членство України в НАТО, також слід добиватися Плану дій щодо членства на найближчому саміті Альянсу у 2021 році.

Таку думку висловив колишній голова постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО, народний депутат попередніх скликань Іван Заєць на пресконференції в Укрінформі на тему: "Україна-НАТО. Підсумки року: перспективи та очікування".

"Росія розв’язала війну з Україною, вдарила по основоположних документах, які гарантували у Європі мир і стабільність, підважила принцип непорушності повоєнних кордонів і реваншує не тільки на нашому напрямку. Треба не випускати з поля зору й події, які відбуваються у Білорусі. Маємо також загострювати увагу наших західних партнерів на мілітаризацію Криму, що є загрозою для всієї Європи. Україна є ключовою державою для безпеки у Європі. Обмежити простір для поширення реваншизму найкраще через членство України в НАТО", - наголосив Заєць.

Він вважає, що вже на найближчому саміті НАТО в 2021 році має бути розглянуто надання Україні ПДЧ, а відносини з Альянсом повинні вибудовуватися відповідно до мети, зафіксованої в Конституції України – це членство України в НАТО.

"Відносини з НАТО повинні вибудовуватися відповідно до мети, зафіксованої в Конституції України – це членство України в НАТО. Зараз саме момент, щоб оцінити існуючі відносини між Україною й НАТО і подивитися на перспективу. І на те є причина – це стратегія НАТО-2030, документ який визначатиме долю безпеки на ціле десятиліття в євроатлантичному просторі. Нам треба, щоб у цій стратегії було відведено місце Україні відповідно до її конституційної мети. І треба говорити про ПДЧ для України на найближчому саміті НАТО в 2021 році", - заявив Заєць.

Як повідомлялося, План дій щодо членства в НАТО - це програма дій для країн-кандидатів на членство в організації. У 2008 році Україна надіслала Брюсселю лист про включення в програму, але в 2010 році тодішній президент Віктор Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з підготовки країни до членства в НАТО і Національний центр євроатлантичної інтеграції.

У 2018 році Верховна Рада затвердила поправки до Конституції, які закріпили євроатлантичний і європейський курс України.

1 грудня 2020 року міністр оборони Андрій Таран заявив, що Україна чітко окреслює свої амбіції отримати План дій щодо членства в НАТО і сподівається на всебічну політико-військову підтримку щодо ухвалення такого рішення на наступному саміті Альянсу у 2021 році.

На членство в НАТО не можна сподіватися, поки в Україні існує олігархічна система - експерт

Експерт ГО «Центр стратегічних досліджень» Павло Жовніренко вважає, що на членство в НАТО не можна сподіватися, поки в Україні існує олігархічна система.

Таку думку він висловив на пресконференціі в Укрінформі на тему: «Україна-НАТО. Підсумки року: перспективи та очікування».

«Головна причина – це олігархічна система. При ній у нас не буде членства в НАТО, вони в цьому не зацікавлені. Вони самі, їхні гроші й діти перебувають фактично на Заході. А тут завдання – говорити, робити вигляд і все це пробуксовувати. Побажання тим, хто працює з Україною в питаннях євроатлантичної інтеграції – не вірити словам і звітам», - наголосив Жовніренко.

Він вважає, що ставлення до західних проєктів в Україні часто є споживацьким і контролюється олігархічними групами.

«Ставлення українського суспільства і влади до членства в НАТО – як до процесу, а не мети. Ми бачимо роками планування по відомствах. Вони готові писати ці плани і споживати мільйони західних грошей, але коли вони бачать, що ситуація може змінитися інституційно й Україна ось-ось вступає, то ситуація міняється. Євромайдан 14-го року якраз був результатом страху олігархічної системи, яка побачила, що підписання Асоціації з ЄС – це вже реальний контроль громадськості, контроль суспільства над рішеннями і верховенство права», - заявив Жовніренко.

На його думку, на добре оплачуваних західних проєктах в Україні «часто паразитують», коли не вигідно проводити реальні реформи, щоб не припинилося фінансування.

«Створюється проєкт, який добре фінансується європейцями, і метою реформування, наприклад, якогось міністерства. Створюється група фахівців, у яких мета - провести реформу. Але в них виникає питання: якщо ми проведемо цю реформу, і вона закінчиться – що ж буде з нами? Це стосується і євроатлантичної інтеграції», - сказав Жовніренко.

Він запропонував західним партнерам допомогу громадських організацій у контролю за витратами їхніх коштів.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк