Підсумки 2020 року: виклики, здобутки, плани

17 грудня, 10:00 - пресконференція на тему: «Підсумки 2020 року: виклики, здобутки, плани»

Організатор: Національна комісія зі стандартів державної мови.

Учасники: Орися Демська - голова Національної комісії зі стандартів державної мови, докторка філологічних наук, професорка; Володимир Мозгунов - заступник голови Національної комісії зі стандартів державної мови, кандидат філологічних наук, доцент; Олександр Мирончук - член Національної комісії зі стандартів державної мови, кандидат філологічних наук, доцент; Юлія Чернобров - членкиня Національної комісії зі стандартів державної мови, кандидатка філологічних наук; Ольга Шевчук-Клюжева - членкиня Національної комісії зі стандартів державної мови, кандидатка філологічних наук; Андрій Баткалов - керівник експертної групи з питань стратегічного розвитку управлінського персоналу. 

До участі запрошений: Тарас Кремінь - Уповноважений із захисту державної мови.

Коротко. Учасники пресконференції представлять Звіт про підсумки діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови у 2020 році та Стратегічні пріоритети на 2021 рік. Члени Комісії визначать проблемні питання та окреслять перспективи.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Європейська федерація мовних інституцій запрошує Україну до співпраці - Кремінь

Європейська федерація національних мовних інституцій (EFNIL) запрошує Україну до співпраці.

Про це сказав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час пресконференції на тему: «Підсумки 2020 року: виклики, здобутки, плани» в Укрінформі.

"Протягом останніх кількох місяців, а ми працюємо тільки останні п'ять місяців ... нам вдалося знайти контакт з багатьма європейськими мовними інституціями. І власне аналогічними, які займаються мовними стандартами, і з тими, ким лякають на деяких телеканалах. Мається на увазі інспекторати, або контролюючі органи, які здійснюють дії, пов'язані з контролем мовного законодавства. Дуже важливо в цьому контексті нам інтегруватися і в європейське мовне середовище. Вчора ми отримала лист від президента Європейської федерації національних мовних інституції , який радо вітає ефективну діяльність наших інституцій. Власне, комісії і Секретаріату уповноваженого. Вони готові прийняти Україну до себе, незважаючи на те, що ми не є членом ЄС", - сказав Кремінь.

Він зазначив, що там готові спілкуватися з Україною на спільних європейських майданчиках, щоб допомогти їй із утвердженням. Це робиться для того, щоб мовна політика України була історією успіху, а не історією закономірностей, яку будуть малювати в різних політичних центрах впливу.

Кремінь також нагадав, що нещодавно було підписано меморандум з Уповноваженою Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою. Зокрема, один із концептів, який буде серед пріоритетів Денісової, це питання дотримання прав і свобод, забезпечення права на отримання інформації та послуг державною мовою тих, хто сьогодні цього не має або позбавлений в силу певних обставин.

"Тих, кого ми називаємо громадянами України, які проживають на окупованих територіях, в анексованому Криму. Ну і, звичайно, це стосується жестомовних осіб, громадян України, про яких ми так само дбаємо", - додав мовний омбудсмен.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" 25 квітня 2019 року. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.

Зокрема, згідно з цим законом, вся реклама в Україні з 16 січня 2020 року повинна бути лише українською мовою. Також закон зобов’язує усіх представників влади говорити українською та збільшує кількість української мови у ЗМІ.

Іспит на рівень володіння державною мовою складатиметься з двох етапів - Нацкомісія з питань мови

Іспит на рівень володіння державною мовою буде складатися з двох етапів - письмового і усного.

Про це повідомила член Національної комісії зі стандартів державної мови, кандидат філологічних наук Юлія Чернобров під час пресконференції на тему: «Підсумки 2020 року: виклики, здобутки, плани» в Укрінформі.

"Основним засобом визначення рівня володіння державною мовою є єдиний комплексний іспит, який складається з двох етапів - письмового і усного. Мета іспиту - визначення рівня мовних умінь, мовленнєвих навичок та комунікативної компетентності осіб, які відповідно до закону зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків чи для набуття громадянства", - сказала Чернобров.

Вона зазначила, що особа, яка претендує на заняття визначених законом посад зможе підтвердити достатній чи високий рівень володіння державною мовою. Необхідний рівень володіння мовою для осіб, які складатимуть іспит для набуття громадянства буде оприлюднено після завершення консультацій із фаховою спільнотою.

Чернобров розповіла, що під час письмової частини іспиту претендент повинен показати уміння розуміти все , що він чує і читає. Тобто повністю розуміє загальний зміст прочитаного; вміє критично оцінити інформацію; може інтерпретувати оцінки і висновки автора; логічно і послідовно вміє висловлювати свої думки в письмовій формі; вміє писати зрозумілі, добре структуровані тексти різної тематики; вміє доводити власну позицію тощо.

Вона зазначила, що Нацкомісія зі стандартів державної мови завчасно оприлюднить інформацію щодо організації та проведення іспиту, всі нормативні документи, що регулюють проведення іспиту, зразок іспитової роботи та інші супровідні документи.

Чернобров додала, що іспит на рівень володіння державною мовою Нацкомісія кваліфікує передусім як інструмент професійного зростання.

Голова Національної комісії зі стандартів державної мови, доктор філологічних наук, професор Орися Демська зазначила, що вміння комунікувати та висловити своє бажання, вміння висловити свої стратегічні цілі та бачення майбутнього своєї держави є ключовим завданням для українського суспільства. За її словами, державні службовці, як ті, хто репрезентує державу, повинні задавати тренди та моделі.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів 16 грудня схвалив проєкт розпорядження про затвердження плану заходів з реалізації першого етапу (до 2022 року) Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова — успішна держава».

Зокрема, з квітня 2021 року заплановане запровадження іспиту з української мови для тих осіб, які подають клопотання на набуття громадянства України.

Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" 25 квітня 2019 року. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.

Зокрема, згідно з цим законом, вся реклама в Україні з 16 січня 2020 року повинна бути лише українською мовою. Також закон зобов’язує усіх представників влади говорити українською та збільшує кількість української мови у ЗМІ.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк