«Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації». Презентація доповіді

15.06.2021 11:00

15 червня, 11:00 - презентація доповіді на тему: «Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації»

Організатор: Дім прав людини «Крим».

Учасники: Олена Виноградова - правовий аналітик; Ольга Скрипник - голова правління Кримської правозахисної групи; Тетяна Печончик - голова правління Центру прав людини ZMINА; Валентина Потапова - голова ЦГП «Альменда»; Анастасія Мартиновська - голова Регіонального центру прав людини.

Модератор: Марія Суляліна - координаторка Дому прав людини «Крим».

Коротко. Упродовж усіх 7 років окупації різні міжурядові та неурядові правозахисні організації фіксували випадки порушень прав людини в окупованому Криму. Через відмову Російської Федерації в доступі на територію тимчасово окупованого Криму збір інформації про права людини на окупованому українському півострові значно ускладнюється. З початку окупації лише дві офіційні міжнародні місії відвідали півострів — обидві представляли Раду Європи.

Під час заходу учасники презентують зібрану інформацію про стан дотримання прав людини за 7 років окупації Криму Російською Федерацією, а також представлять аналіз основних тенденцій порушень прав людини окупаційною владою в Криму.

Довідково. Доповідь підготовлено Домом прав людини "Крим", Кримською правозахисною групою, Регіональним центром прав людини, Центром громадянської просвіти «Альменда», Центром прав людини ZMINA за підтримки Фонду Домів прав людини.

Додаткова інформація за e-mail: mariia.sulialina.hrhc@gmail.com

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Правозахисники зібрали факти порушення прав людини окупантами в Криму в загальну доповідь

Представники правозахисних організацій підсумували семирічну роботу з фіксації фактів порушення прав людини в окупованому Криму в загальній доповіді.

Її презентували сьогодні в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

"Росія відмовляє будь-яким місіям, в тому числі місії ОБСЄ, у доступі на територію півострова, чим практично унеможливлює моніторинг ситуації з правами людини в Криму. Українські організації, які сьогодні представляють цю доповідь, протягом семи років збирали інформацію буквально по крихтах і акумулювали її в тематичних і загальних доповідях, які виходили майже кожного року. І от на сьомий рік окупації Криму виникла ідея систематизувати зібрану українськими правозахисними організаціями інформацію і показати тенденції розвитку ситуації з правами людини в Криму. Станом на сьогодні іншої такої доповіді не існує, вона є унікальною", - наголосила правовий аналітик Олена Виноградова, яка взяла участь в презентації відеозв'язком.

За її словами, доповідь тематично поділена на два великих розділи зі вступом і висновками щодо основних тенденцій: громадянські і політичні права та соціально-економічні і культурні права. Розділи складаються з менших частин, кожна з яких присвячена певній групі прав.

Виноградова зауважила, що з перших днів окупації Росією в Криму тривають насильницькі зникнення, незаконні арешти, тиск на суддів, утиски представників релігійних громад (крім Російської православної церкви), критичне обмеження права на свободу слова, об'єднань і мирних зібрань, депортація громадян України тощо. За словами правозахисниці, окупанти в Криму руйнують об'єкти культурної спадщини, нехтують охороною здоров'я громадян, що особливо проявилося через пандемію коронавірусу, перетворюють освіту на інструмент пропагандистської політики, незворотно нищать екологію.

"Як видно з тексту доповіді, станом на сьогодні, на превеликий жаль, не існує реальних дієвих правових механізмів, які змогли б захистити індивідуальні і колективні права і інтереси громадян України, які мешкають в Криму, тому моніторинг, документування і оприлюднення фактів порушення прав людини залишаються необхідним інструментом в боротьбі за українських громадян в Криму", - підкреслила Виноградова.

Доповідь "Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації" підготовлено Домом прав людини "Крим", Кримською правозахисною групою, Регіональним центром прав людини, Центром громадянської просвіти «Альменда», Центром прав людини ZMINA за підтримки Фонду Домів прав людини.

Майже п'ята частина кримських школярів прибули з батьками з РФ - правозахисники

В Криму 17% учнів закладів загальної середньої освіти складають діти, які переїхали сюди з батьками після окупації півострова Росією.

Про це йдеться у доповіді "Ситуація з правами людини в Криму", яку презентували сьогодні в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

"Використовуючи відкриті джерела - сайти так званих "Міністерства освіти Криму", "Управління освіти міста Севастополь" та шкіл - ми можемо сказати, що кількість дітей збільшується. І збільшується вона за рахунок дітей, які переміщаються разом з батьками на півострів. Кількість таких дітей збільшилася вже на 17%. Тому, коли ми розглядатимемо право на освіту дітей, які матимуть бажання продовжити освіту на вільній частині України, потрібно враховувати, що вже майже 1/5 дітей у шкільних класах Криму не мають жодного зв'язку з Україною", - зауважила голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова.

При цьому, за її словами, кількість загальноосвітніх закладів на півострові у порівнянні з 2013 р. зросла незначно, в основному за рахунок відкриття сільських шкіл.

Стосовно вищої освіти в Криму Потапова зазначила, що вона "знищена". До окупації на півострові налічувалося 26 вищих навчальних закладів, не враховуючи філіали вишів з інших регіонів України. Нині ж майже усі виші півострова об'єднані у "Кримський федеральний університет" - "освітній монстр", додала спікерка. Кількість студентів скоротилася, бюджетних місць також стало менше, тож кримська молодь змушена виїжджати для продовження навчання в РФ, материкову Україну або до інших країн.

Можливості отримання середньої освіти рідною мовою, якщо йдеться про українську або кримськотатарську, за інформацією Потапової, лишилися лише на папері. Згідно з відкритими даними окупантів, кількість школярів, які навчаються кримськотатарською, залишилася на рівні 2013 р. - близько 3%. Але монітори правозахисних організацій констатують, що реально освіта кримськотатарською мовою не здійснюється.

Що ж до освіти українською мовою, то на півострові вона теоретично доступна лише 0,1% школярів. За різними даними, це від 206 до 244 дітей. В Криму є лише одна школа, за кілька кілометрів від Феодосії, де до 9 класу учні навчаються українською мовою. Але правозахисникам не вдалося знайти жодного підручника українською, виданого в РФ.

Крім того, нагадала Потапова, з 2014 р. в Криму діяла програма "перенавчання" вчителів української мови і літератури у викладачів російської, психологів тощо.

Як повідомляв Укрінформ, 15 червня було представлено доповідь "Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації". Документ підготовлено Домом прав людини "Крим", Кримською правозахисною групою, Регіональним центром прав людини, Центром громадянської просвіти «Альменда», Центром прав людини ZMINA за підтримки Фонду Домів прав людини.

Окупанти в Криму створили десятки "кадетських" класів і дитячу "школу командирів" - правозахисники

Окупанти в Криму систематично мілітаризують освітній простір, зокрема, використовуючи організацію "Юнармія", створюючи "кадетські" класи та "Школу майбутніх командирів" в Артеку.

Про це на презентації доповіді "Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації", яка відбулася 15 червня в Укрінформі, заявила голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова, повідомляє кореспондент агентства.

"Мілітаризація освітнього простору в Криму почалася ще з 2014 року і активізувалася у 2015-му, коли в Росії була відновлена дитяча організація "Юнармія", яка існувала за СРСР. "Юнармія" охоплює мілітаризацією майже всіх дітей, як через формальну, так і через неформальну освіту", - розповіла Потапова.

За її словами, у 2015 році в школах окупованого Криму існувало 12 "кадетських" класів, а вже у 2018 р. їх кількість збільшилася до понад 40. При цьому створює такі класи не лише Міноборони РФ, а і Слідчий комітет, і інші органи держави-окупанта. Також існують "казацькі" класи.

"На ці програми мілітаризації Росія не шкодує коштів. Форма лише на одну дитину коштує більш як 12 тис. рублів, і все це за рахунок держави", - зазначила правозахисник.

Вона також звернула увагу на факт, який не увійшов до доповіді: створення в дитячому центрі "Артек" "Школи майбутніх командирів". Вона працює з 2017 р., у 2020-2021 рр. - на постійній основі в артеківському таборі "Річковий". Діти, які навчаються там, пов'язують своє майбутнє зі службою у збройних силах окупанта, пояснила Потапова.

Голова правління Центру прав людини ZMINА Тетяна Печончик, яка презентувала розділ доповіді про порушення права на приватність і втручання в особисте життя, зазначила, що за роки окупації до збройних сил РФ призвали щонайменше 28 тис. жителів Криму. Це відбувається попри те, що примус до служби в лавах армії окупанта є порушенням міжнародного права. Станом на кінець 2020 року відомо про 163 кримінальні справи, відкриті проти мешканців півострова за ухилення від такої служби, і за 153-ма з них винесені вироки.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зауважила, що активну участь в мілітаризації кримських дітей і молоді бере Російська православна церква, служителі якої освячують зброю і військову техніку окупантів. Скрипник також підкреслила, що попри пандемію коронавірусу в Криму проводяться масові мілітаристські заходи, під час яких ніхто не дбає про епідеміологічну безпеку.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк