Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни. Аналіз результатів опитування

09.07.2021 13:30

9 липня, 13:30 - публічна дискусія на тему: «Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам‘яті»

Організатори: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інтернет-видання «Історична правда».

Учасники: Антон Дробович - директор Українського інституту національної пам’яті; Олександр Лисенко - завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, член Німецько-української комісії істориків, заступник голови робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру; Оля Гнатюк - професорка Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія», членкиня Ініціативної групи «1 грудня»; Владислав Гриневич - доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, директор Інституту дослідження території і ландшафту пам’яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр»; В'ячеслав Ліхачов - історик, керівник Групи моніторингу прав національних меншин; Тетяна Пастушенко - старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, секретарка робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ; Олексій Гарань - науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», доктор історичних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», модератор.

Питання до обговорення:

- Ставлення українців до вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни. Кейс Бабиного Яру: межі дозволеного і прийнятного для громадської думки.

- Як відбувається компенсація шкоди після війни. Європейський досвід для України.

- Які загрози для стабільності та європейської інтеграції України несуть маніпуляції з історичної пам’яттю.

Коротко. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 1 – 7 червня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https: //www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Більшість українців переконана, що пам'ять про загиблих у Бабиному Яру має вшановуватися на державному рівні - опитування

Абсолютна більшість опитаних українців (76%) переконана, що пам'ять про загиблих у Бабиному Яру має вшановуватися на державному рівні.

Про це свідчать результати опитування про вшанування пам’яті загиблих унаслідок злочинів нацистського та радянського тоталітарних режимів під час Другої світової війни, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, презентованого в Укрінформі.

"Абсолютна більшість опитаних (76%) вважають, що пам'ять про загиблих у Бабиному Яру має вшановуватися на державному рівні", - зазначив науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.

При цьому, лише 11% називають це питанням місцевого рівня. Близько 4% називають це питанням вузької групи людей, а 5% опитаних це байдуже.

Згідно з результатами опитування, абсолютна більшість опитаних вважають, що форму та зміст заходів із вшанування пам’яті жертв злочинів нацистського режиму на території України мають визначати органи державної влади: Український інститут національної пам’яті (48%), Верховна Рада України (39%), Президент України (34,5%).

Так само більшість респондентів вважають необхідною участь держави у фінансуванні створення меморіалу та музею у Бабиному Яру: 39% обрали варіант, де держава це робить разом із приватними меценатами з різних країн, 22% вважають, що кошти на такий меморіал та музей мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% схиляються до думку, що це має робити держава спільно з меценатами, які є громадянами України. Фінансування виключно коштами приватних меценатів-українців підтримують лише 6% опитаних, з громадян інших країн – 4%.

«86% опитаних у цілому ставляться переважно позитивно до участі іноземців у фінансуванні заходів та інституцій історичної пам’яті та культури (музеїв, меморіалів) в Україні. Іншої точки зору дотримуються лише 15% респондентів», - йдеться у результатах опитування.

Зазначається, що громадянство іноземців має значення, коли йдеться про створення місць пам’яті жертв нацистських злочинів під час Другої світової війни. Зокрема, найбільш прихильно українці ставляться до іноземців – громадян Ізраїлю: їх участь схвалюють 81% опитаних (проти - 13%). До меценатів із Німеччини позитивно ставляться 77% опитаних (негативно - 16%), за меценатів із США виступають понад 70% респондентів (проти - 22%).

«Водночас, зовсім інша картина із ставленням до участі громадян Росії у створенні таких місць пам’яті: 48% опитаних виступають проти, 43% - виступають за, й 8% - не визначилися. У цьому питанні помітні чіткі відмінності між макрорегіонами: у західних та центральних областях переважає негативне ставлення (65% та 51% відповідно), у східних, південних та на Донбасі – переважає позитивне ставлення (56%, 57% та 63% відповідно)», - зазначається у результатах дослідження.

У респондентів також запитали, де знаходиться Бабин Яр. Так, 55% опитаних знають, що Бабин Яр знаходиться в Києві, а 26% зізналися, що їм це невідомо. Ще 18% респондентів назвали інше місто. Найточнішими були мешканці центральних областей (68%). Близько третини опитаних у західних, південних областях та на сході не змогли дати відповіді.

Крім того, 37,5% опитаних вважають Бабин Яр місцем пам’яті жертв нацистського режиму, людей усіх національностей (євреїв, українців, росіян, ромів), ще 27% схиляються до думки, що це місце пам’яті українських євреїв – жертв Голокосту, влаштованого нацистським режимом. Для 14 % респондентів Бабин Яр – місце пам’яті жертв тоталітарних режимів - і нацистського, і радянського, а 11% називають урочище місцем пам’яті жертв нацистського режиму – радянських громадян різних національностей. Не визначилися з відповіддю близько 9% опитаних.

Всеукраїнське опитування «Думки і погляди населення України» було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Польовий етап дослідження тривав з 1 до 7 червня 2021 року. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Загалом в рамках дослідження було проведено 2003 інтерв’ю.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.1) не перевищує: 2.4% для показників, близьких до 50%, 2.1% для показників, близьких до 25 або 75%, 1.5% для показників, близьких до 10 або 90%, 1.1% для показників, близьких до 5 або 95%, 0.5% для показників, близьких до 1 або 99%.

Фінансування опитувань здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерланди.

Більшість українців підтримують ідею висування Україною вимог до Росії за злочини сталінського режиму – опитування

Більше половини (55,3%) опитаних українців підтримують ідею висування Україною вимог до Росії за злочини сталінського режиму.

«55,3% опитаних підтримують (36,2% повністю і 19,1% частково) ідею висування Україною вимог до Росії за злочини сталінського режиму: депортації українців та кримських татар. Не підтримують 35,7%. Найбільше прихильників такого рішення у західних областях (66,7%), найменше – на Донбасі (33,5%)», - йдеться у результатах опитування.

Крім того, 61% опитаних підтримує (34,5% повністю і 26,6% частково) ідею висування Україною вимог до Німеччини за злочини нацистського режиму: масові страти мирного населення, військовополонених, підпільників і партизанів, бійців УПА, вивезення на примусову працю. Не підтримують таку ідею 31,5% опитаних. Ця ідея має підтримку абсолютної більшості у всіх макрорегіонах країни.

Фінансування опитувань здійснене в рамках проєкту МАТРА посольства Королівства Нідерландів.

Для збереження пам'яті про трагічні події потрібно створювати специфічні простори справедливості – голова УІНП

Для збереження пам'яті про складні та болючі події минулого потрібно створювати специфічні простори справедливості: фізичні, символічні та юридично-соціальні.

Про це сказав директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час публічної дискусії в Укрінформі.

"Пам'ять про Другу світову, пам'ять про геноциди, про травму, ці питання мають декілька вимірів вирішення і взагалі дискусії. Перш за все, коли ми говоримо про пам'ятання складної та болючої історії, то йдеться про встановлення не тільки фактів, але й справедливості. Ми говоримо про створення деяких таких специфічних просторів справедливості, чи це йдеться про фізичні місця, куди можна прийти, подивитися, дізнатися правду про події. Чи це музеї, чи це меморіали, чи це цвинтарі, чи просто місця пам'яті організовані. Фізично дуже важливо мати реальні місця, куди ти можеш прийти, і де справедливість закарбована в просторі, в матеріальному вимірі", - сказав Дробович.

Він зазначив, що не менш важливими є символічні простори справедливості, де речі названі своїми іменами. Зокрема, художні твори, наукова дискусія, наукові заходи, художні проєкти, книги, де порушуються питання справедливості, питання моральних оцінок злочинів минулого. А також, за його словами, важливими є юридично-соціальні простори справедливості. Це пов'язано з судами, трибуналами, вироками, офіційними оцінками, виплатами, компенсаціями тощо.

Як повідомляв Укрінформ, результати опитування про вшанування пам’яті загиблих унаслідок злочинів нацистського та радянського тоталітарних режимів під час Другої світової війни, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, засвідчили, що абсолютна більшість опитаних українців (76%) переконана, що пам'ять про загиблих у Бабиному Яру має вшановуватися на державному рівні.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк