Новорічні сподівання і несподіванки: з якими почуттями і думками українці проводжають старий і зустрічають Новий рік

29.12.2021 11:00

29 грудня, 11:00 - пресконференція на тему: «Новорічні сподівання і несподіванки: з якими почуттями і думками українці проводжають старий і зустрічають Новий рік»

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Олексій Гарань - науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; Марина Данилюк-Ярмолаєва - авторка та ведуча проєктів «Без Цензури» та «Шоубісики»; Юрко Космина - поет, політичний сатирик, автор та ведучий блогу «НьюсПалм»; Михайло Міщенко - заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова; Петро Бурковський - аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, модератор.

Питання до обговорення:

- Новорічна Рада. Який парламент українці могли б отримати “під ялинку” і хто став би прем’єр-міністром: св. Миколай, Санта-Клаус чи Дід Мороз?

- Мем Року і Подія Року: над чим сміялися і про що серйозно думали українці в 2021 році?

- Політик Року, Невдаха Року, Людина Року: знайдіть хоча б кілька відмінностей.

- Про щастя і подарунки долі у 2022 році.

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного у грудні 2021 р. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe-WTZpiiI8TrLgLDXW633TXgOUf_oDjnRqOsNh2JZZlWJY4w/viewform

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

«Слуга народу» залишається лідером електоральних симпатій — дослідження

«Слуга народу» залишається лідером електоральних симпатій, однак, її перевага над іншими партіями незначна.

Такі дані соціологічного загальнонаціонального дослідження, представленого в Укрінформі Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Так, якби дострокові парламентські вибори відбулися вже цього грудня, за «слуг» готові проголосувати 20,5% респондентів, які прийдуть на вибори, і визначились з голосом. «Слуга народу» – єдина з великих політичних партій, яка має відносно рівномірну підтримку в усіх регіонах та освітніх групах. «Слуга народу» домінує серед молодших виборців (до 30 років), але зі зростанням віку респондентів її підтримка зменшується.

На другому місці з 17% підтримки – «Європейська солідарність». Її найбільше підтримують виборці з вищим рівнем освіти та, зазвичай, більш заможні. Найбільше виборців «ЄС» проживає на заході і, частково, в центрі.

Третє місце за електоральними симпатіями ділять одразу три партії. «Батьківщина» (10,5%), потенційна й наразі віртуальна партія Дмитра Рзумкова «Розумна політика» (10,5%) та «Опозиційна платформа - За життя» (10%).

“Якби вибори відбувалися в грудні, ці партії точно потрапили б до парламенту. Є кілька відмінностей, які характеризують вибір людей. Так, за ОПЗЖ частіше голосують респонденти з нижчим рівнем освіти. У структурі виборців “Слуги народу” продовжують переважати люди молодше 40 років. За “Батьківщину” частіше голосують жінки, ніж чоловіки. А електорат “Розумної політики” Разумкова дуже сильно перетинається з електоратом “Слуги народу””, - прокоментував аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

Згідно з дослідженням, пройти до парламенту мають шанси також «Сила і Честь» та проєкт «Наші». Перші потенційно можуть набрати майже 7%, а другі – трохи більше 5%. Досить близько до прохідного бар’єра також «Українська стратегія Гройсмана» – 4,4%.

“Цей парламент був би дуже поляризованим і фрагментованим. І дуже важко передбачити, які коаліції могли б скластися. Якби вибори відбулися в грудні, і ми отримали б такий парламент, то на нас чекала б безрезультатна “коаліціада” і, можливо, наступні позачергові вибори”, - підсумував Бурковський.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 17 по 22 грудня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2 018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Якби зараз відбулися президентські вибори, переміг би Зеленський - дослідження

Якби найближчим часом відбулися президентські вибори, найбільше голосів, як у першому, так і в другому турі, отримав би чинний Президент Володимир Зеленський.

Такі дані представленого в Укрінформі дослідження соціологічної служби Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва.

Так, згідно з дослідженням, 17,5% усіх опитаних або 24% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, проголосував би за Зеленського.

Мають намір проголосувати за Петра Порошенка відповідно 11% і 16% опитаних, за Юлію Тимошенко ˗ відповідно 8% і 10%, за Юрія Бойка − відповідно 7,5% і 9%, за Дмитра Разумкова ˗ відповідно 7% і 9%, за Ігоря Смешка ˗ відповідно 5% і 6%, за Євгенія Мураєва ˗ відповідно 5% і 6%, за Володимира Гройсмана ˗ відповідно 3,5% і 5%, за Сергія Притулу ˗ відповідно 2% і 3%, за Олега Ляшка ˗ відповідно 2% і 2%, %, за Руслана Кошулинського ˗ відповідно 1,5% і 2%, за Анатолія Гриценка ˗ відповідно 1% і 2%, за Віталія Кличка ˗ відповідно 1% і 1%.

Згідно з дослідженням, Зеленський у разі електорального суперництва у другому турі з Порошенком отримав би 23% голосів усіх опитаних або 50% голосів тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, Порошенко ˗ відповідно 23% і 50%.

У разі виходу до другого туру Зеленського та Бойка за чинного Президента проголосували би 26% усіх опитаних або 63% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, за Бойка ˗ відповідно 17% і 37%.

У разі виходу до другого туру Зеленського та Разумкова, за чинного главу держави проголосували би 22% усіх опитаних або 44% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, за Разумкова ˗ відповідно 30% і 56%.

У разі виходу до другого туру Зеленського і Тимошенко, за Зеленського проголосували би 24% усіх опитаних або 53,5% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме, за Тимошенко ˗ відповідно 22% і 46,5%.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва з 17 по 22 грудня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2 018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Зеленський очолив рейтинги “Політик року” та “Розчарування року” - опитування

Згідно з результатами загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, Президент України Володимир Зеленський очолив одночасно рейтинги “Політик року” та “Розчарування року”.

Про це повідомив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський на пресконференції в Укрінформі на тему: «Новорічні сподівання і несподіванки: з якими почуттями і думками українці проводжають старий і зустрічають Новий рік».

Бурковський пояснив, що цього року респондентам вирішили поставити низку відкритих запитань — тобто люди не обирали з-поміж запропонованих варіантів, а відповідали те, що їм спадає в мить інтерв’ю на думку.

Питання стосувалися того, кого опитуванні називають політиком року, кого - розчаруванням 2021 року, символом року, людиною року та яка смішна або кумедна подія року їм запам’яталася, і що б вони назвали мемом року, що минає.

“Другий рік поспіль Президент Володимир Зеленський очолює рейтинги і «Політика року» і «Розчарування року». Щоправда, мушу зазначити, що у 2020 році в нас ця номінація називалася “Невдаха року”. Тобто цього року Президента України 17% опитаних назвали “Політиком року” і 45% опитаних назвали його “Розчаруванням року”, - сказав Бурковський.

За його словами, якщо порівнювати ці дані з минулим року, то в обох категоріях стало більше людей, які називають Президента України політиком року, але і значно більше тих, хто назвали його розчаруванням.

“Якщо в минулому році Президента невдахою року навали 28%, то в цьому році розчаруванням назвали вже 46%”, - уточнив експерт.

Водночас, друге місце в номінації “Політик року” ділять п’ятий Президент України Петро Порошенко та екс-голова Верховної Ради Дмитро Разумков - по 8%.

“Але якщо подивитися на номінацію “Розчарування року”, то тут п’ятого Президента України згадували частіше - 8,5%, а Разумков опинився на третьому місці. Його згадали 3%”, - підкреслив експерт.

Бурковський відзначив, що майже 15% опитаних сказали, що політика року взагалі немає, 20% вагалися з відповіддю і 5% взагалі не захотіли відповідати на питання.

Згідно з результатами опитування, до числа політиків, яких згадали більше 1% опитаних як «політиків року» і як «розчарування року», потрапили: Юлія Тимошенко – 4,4% та 1,5% відповідно, Віктор Медведчук – 1,2% та 3,2% відповідно. Віталія Кличка згадали в обох номінаціях по 1,1% респондентів.

Водночас до числа політиків, яких згадали лише як «політиків року», потрапили: Юрій Бойко – 3,7%, Євгеній Мураєв – 3,4%, Ігор Смешко – 1,8%, Володимир Гройсман – 1,4%, Сергій Притула – 1%.

Кожен третій українець не зміг визначитися щодо “людини року” - опитування

Кожен третій українець не визначився, кого можна було б назвати "людиною року" у 2021-му.

Про це сказав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський, презентуючи результати опитування щодо підсумків року на пресконференції в Укрінформі.

“Додатково ми вирішили цього року запитати, кого б громадяни, незалежно від посад, заслуг, віку і статі могли б назвати "Людиною 2021 року". І в нас вийшов дуже цікавий рейтинг "глядацьких симпатій”, - сказав Бурковський.

Згідно з результатами опитування, на першому місці опинився Президент Володимир Зеленський (8,5%), друге місце «розділили» Петро Порошенко (3,6%), Дмитро Разумков (3,3%), Ангела Меркель (3,1%) та Ілон Маск (3%). Третє місце посів Джо Байден (2,7%).

Крім того, більш як 1% опитаних називали також Юлію Тимошенко (1,8%), Дмитра Гордона (1,3%), Євгенія Мураєва (1,2%), Олександра Усика (1,2%), Володимира Путіна (1,1%), Сергія Притулу (1%), медиків/лікарів (1%).

Водночас для 11,3% респондентів таких «авторитетів» узагалі немає, 31,1% опитаних не змогли дати відповіді, а ще 7,1% відмовилися відповідати на це запитання.

“Варто зазначити, що кожен десятий сказав, що для нього немає таких людей, яких би можна було назвати "людиною року" - ні політиків, ні діячів, 7% відмовилися давати відповідь на це питання, і кожен третій не зміг нікого номінувати”, - зауважив Бурковський.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 17 по 22 грудня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк