Фіксація воєнних злочинів. Подання 14 історій на розгляд Міжнародного кримінального суду в Гаазі

5 липня, 13:00 - пресконференція на тему: «Фіксація воєнних злочинів. Подання 14 історій до Агентства внутрішньої безпеки Польщі та на розгляд Міжнародного кримінальному суду в Гаазі».

Організатор: Інна Золотухіна - військова журналістка, керівниця проєкту з документації воєнних злочинів від Християнської служби порятунку.

Учасники: Олександр Климчук - адвокат, АО «Климчук та партнери»; Марія Ткачук - юрист, міжнародний координатор проєкту з документації воєнних злочинів, модератор; Інна Золотухіна - військова журналістка, керівниця проєкту з документації воєнних злочинів; Ірина Ярошинська - журналістка, координаторка проєкту з документації воєнних злочинів; Олександр Гриша - секретар правління ГО "Християнська служба порятунку".

Коротко. Учасники заходу поінформують про співпрацю українських та польських незалежних організацій щодо збору, фіксації та передачі матеріалів воєнних злочинів на розгляд Міжнародного кримінальному суду в Гаазі через польську агенцію внутрішньої безпеки. Також вони розкажуть як збирали матеріали, чому співпрацювали з Польщею, про геноцид українців в російсько-українській війні.

Довідково. Проєкт «Знаходжу відповіді з Інною Золотухіною» – це спільнота незалежних журналістів, які документують воєнні злочини на місці подій та передають зібрані історії до міжнародних правоохоронних та судових інстанцій, щоб жертви російської агресії отримали моральну та матеріальну компенсацію. Також журналісти знімають відеосюжети про людей, які постраждали від рук російських загарбників, шукають благодійні фонди, які можуть надати медичну, матеріальну та реабілітаційну допомогу героям їхніх сюжетів тощо. Відеоматеріали публікубться на YouTube-каналі "Знаходимо відповіді з Інною Золотухіною".

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу. 

Акредитація представників ЗМІ: pressroomu@gmail.com

Акредитація триватиме до 12:30 5 липня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

До МКС передадуть 14 кейсів злочинів російських військ на захоплених територіях – юрист

До Агенції внутрішньої безпеки Польщі та Мін’юсту Польщі передано вже 14 кейсів злочинів російських військ, скоєних під час окупації північних областей України. Далі матеріали будуть передані до Міжнародного кримінального суду.

Про це розповіла на пресконференції в Укрінформі міжнародний координатор проєкту з документації воєнних злочинів Марина Ткачук, яка представила на заході разом з військовою журналісткою, керівницею проєкту з документації воєнних злочинів від Християнської служби порятунку Інною Золотухіною та юристами й журналістами результати своєї роботи.

«Станом на сьогодні, учасниками пресконференції було передано 14 кейсів злочинів російських військ під час вторгнення армії окупанта в Україну. Ці матеріали були надіслані нами до Агенції внутрішньої безпеки Польщі та безпосередньо до Міністерства юстиції Польщі, з подальшим їх переданням до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Ці матеріали нам вдалося передати завдяки нашому партнеру - Інституту правової культури», - сказала Ткачук.

За словами адвоката Олександра Климчука, посередництво Польщі між Міжнародним кримінальним судом (МКС) і Україною зумовлено відсутністю ратифікації з боку України Римського статуту – міжнародного договору, яким було засновано МКС. Це, каже експерт, обмежує участь української сторони в організаційному аспекті діяльності суду.

«На даний момент, згідно зі ст. 124 Конституції України, Україна може звертатися до Міжнародного кримінального суду, надавати згоду на розслідування певних злочинів, але питання залишається відкритим, тому що, підписавши Римський статут, Україна не ратифікувала його. Це не означає, що всі міжнародні злочини не будуть розслідуватися на території України. Ратифікація впливає лише на те, що Україна не може безпосередньо брати участь у здійсненні діяльності МКС: не зможе впливати на формування складу суду, порядок денний, організаційні питання, вона не входитиме до складу слідчих комісій, на відміну від тієї ж Польщі», - сказав він.

Під час пресконференції організатори показали фрагмент відеодоказів зі свідченнями постраждалих з Київської, Чернігівської та Сумської областей щодо злочинів російських військ. Зокрема, місцеві жителі розповіли про умисне вбивство серед цивільного населення і про бомбардування житлових кварталів.

Як зазначила журналістка та координаторка проєкту з документації воєнних злочинів Ірина Ярошинська, команда стала до роботи 7 квітня – з часу, коли українські війська почали звільняти північні області. За цей час по «гарячих слідах» вдалося задокументувати понад 70 злочинів, скоєних військами рф.

«Із 7 квітня ми зібрали історії понад 70 українців, які потерпіли від рашистських окупантів. За цей час ми побували більш ніж у 20 населених пунктах. Наша команда стала першою, яка потрапила в Бучу після звільнення. По Київській області це була також Бородянка, Катюжанка. Далі разом із операторами побували в Чернігівській області, у сумнозвісних селах Ягідне, Лукашівка, Іванівка. У Сумській області наша знімальна група була в тих місцях, де досі йдуть обстріли. Ми показали, як люди живуть у тих місцях, де продовжуються обстріли. Далі ми плануємо виїжджати у Харківську область», - сказала вона.

За словами ініціаторки проєкту Золотухіної, її власний попередній досвід роботи спецкором газети «Сьогодні» у таборах для біженців на кордоні Туреччини та Сирії зумовив основну мету ініціативи – покарання винних.

«Найстрашніше починається після війни. Коли люди опиняються в безпеці, виявляється, що у жертв конфліктів немає волі до життя. Частково це пов’язано з тим, що люди, які завдали цей біль постраждалим, не покарані», - сказала вона.

Згідно з презентованими відеоматеріалами, основу документування злочинів становлять прямі свідчення жертв – учасників подій, тому, за словами Золотухіної, проблемою стало те, що «знайти постраждалих достатньо важко: треба обійти все село, аби знайти контактні номери».

«Ми знаходимо контакти. І надалі спілкуємося, наприклад, у Zoom. Другий момент: ми часто-густо не можемо знайти взагалі ніяких родичів. У Ягідному – це жахливе місце, де 360 осіб, які місяць провели в підвалі сільської школи, зовсім непридатному для життя людей, – близько 10 літніх людей померли від нестачі кисню. На жаль, мені не вдалося на зараз знайти жодного родича цих літніх, аби задокументувати, назвати їхні імена, показати свідоцтва про смерть», - розповіла Золотухіна.

Також журналістка зазначила, що цей проєкт має на меті не лише фіксацію злочинів із подальшою передачею їх до МКС, а й висвітлення в медійному просторі.

Як раніше повідомляв Укрінформ із посиланням на пресслужбу Офісу генерального прокурора, із початку повномасштабного вторгнення рф в Україну українські правоохоронці зареєстрували 31 321 військовий злочин, здійснений військами рф.

 Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк