Майбутнє білорусько-українських відносин

8 лютого,  12:00 -  круглий стіл на тему: «Білоруська Платформа: публічна розмова про майбутнє».

Організатор: Громадська організація «Агентство розвитку демократії та інформаційних свобод».

Учасники: Олексій Францкевич - білоруський громадський діяч, керівник Благодійного Фонду «Вільна Білорусь»; Ігар Тишкевич - білоруський аналітик, експерт Українського інституту майбутнього; Андрій Шеучик - представник штабу Полку Кастуся Калиновського; Олександр Добровольський - білоруський політичний експерт, радник Світлани Тіхановської; Олена Гергель - дружина загиблого в Україні Василія «Сябро» Парфенкова, білоруського політв‘язня, ветерана АТО, 26.06.2022 загинув під Лисичанськом в бою з російськими загарбниками; Павло Шарапін - білоруський волонтер та меценат, з 2008 року проживає в Україні; Ірина Лукашенко - білоруська волонтерка, з 2021 року перебуває в Україні; Соломія Бобровська - українська громадська та політична діячка, Народний депутат України IX-го скликання; Олесь Доній - український політик, громадський та культурний діяч. Народний депутат України VI та VII скликань. Голова Центру досліджень політичних цінностей; Іван Фурсенко - український політичний діяч, член комітету регіонів Україна-Білорусь; Олександр Макобрій - начальник головного управління з інформаційної політики Міністерства культури та інформаційної політики України; Олексій Третяков-Гродзевич - головний спеціаліст відділу проектної роботи та моніторингу головного управління з інформаційної політики Міністерства культури та інформаційної політики України; Павло Гай-Нижник - український історик, громадсько-політичний діяч. Доктор історичних наук, академік Української академії наук, академік Академії політичних наук України; Євген Магда - український політолог, керівник Інституту світової політики; Дмитро Золотухін - експерт з питань інформаційних воєн, колишній заступник Міністра інформаційної політики України, засновник Інституту постінформаційного суспільства; Максим Плешко - український політолог, кандидат філософських наук, Центр Білоруських Комунікацій; Олексій Толкачов - український ідеолог, засновник Благодійного Фонду "Омріяна Країна"; Юрій Федоренко - керівник Агенції розвитку демократії та інформаційних свобод; Денис Урбанович - білоруський громадський діяч, лідер організації «Молодий Фронт», боєць Полку Кастуся Каліновського; Олена Подолян - психотерапевтка, директорка громадської організації "Форпост".

До участі запрошені: Олександр Мережко - український правник, доктор юридичних наук, Народний депутат України IX-го скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва; Григорій Немиря - український політик, Народний депутат України 5-ти скликань, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, голова підкомітету з питань глобальних ризиків та викликів; (очікується відповідь на запрошення);  

Модератор: Руслан Рохов - український громадський діяч, політтехнолог, керуючий партнер компанї PGR Consulting Group LLC.

Питання до обговорення:

• Що треба робити українцям та білорусам, щоб Білорусь не стала джерелом загроз для національної безпеки?
• За яких умов дві держави зможуть повернутись до політики добросусідства?
• Якими мають бути кроки громадян обох країн для цього? І яку політику мав би мати «офіційний Київ» для цього?

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: pressroomu@gmail.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform

Підсумкові матеріали:

В Укрінформі провели круглий стіл «Білоруська Платформа: публічна розмова про майбутнє»

Через дії режиму самопроголошеного президента лукашенка Україна та Білорусь опинились по різні боки фронту розв’язаної кремлем війни. З північного сусіда республіка білорусь перетворилась не просто на джерело загроз для України, а стала плацдармом, з якого здійснюють напади на нашу державу. Більшість білорусів, відповідно до різних досліджень, не підтримують воєнну агресію проти України. В той самий час прибічники лукашенка не проявляють солідарність до України.

Що треба робити українцям та білорусам, щоб білорусь не стала джерелом загроз для національної безпеки? За яких умов дві держави зможуть повернутись до політики добросусідства? Якими мають бути кроки громадян обох країн, щоб вищезгадане відбулось? Яку політику мав би мати «офіційний Київ» для цього?

Щоб знайти відповіді на ці запитання, і не лише, організатори круглого столу - Громадська організація «Агентство розвитку демократії та інформаційних свобод»,

запросили відомих українських та білоруських політологів, експертів, громадських діячів, аналітиків, істориків, а також білоруських волонтерів, добровольців та представника штабу Полку Кастуся Каліновського.

За словами керівника Благодійного Фонду «Вільна Білорусь» Олексія Францкевича, коли армія рф використала територію білорусі, як плацдарм для нападу на Україну, на білоруському порядку багато чого змінилося. Якщо до цього багатьом у білорусі, серед противників лукашенка було допустимо апелювати до керівництва росії, то після широкомасштабного вторгнення це стало недоречним.

«З 24 лютого минулого року вільним білорусам російська федерація продемонструвала себе імперією. Раптом усі побачили, що ідея союзної держави, яку просував у дев'яностих Олександр Лукашенко, – це шлях втрати державності. З лютого 2022 року білорусь де-факто окупували іноземні війська. Білорусам обмежили пересування. Тотальний контроль, стеження і переслідування незгодних. До тисяч політв'язнів, яких затримали з 2020 року почали додаватися ті, хто якось демонстрував лояльність та підтримку України. Сьогодні Білорусь нагадує «Гулаг».

Якщо нічого не зробити, то невдовзі москва додавить питання єдиної валюти та єдиної армії. Далі можна прибирати гауляйтера лукашенка, ліквідувати вибори глави держави та призначати губернатора Білорусі з кремля», – наголосив білоруський громадський діяч.

Також він зауважив, що з першого дня широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну білоруси, які були на території України волонтерили, допомагали евакуйовувати поранених, хтось узяв зброю в руки і став разом з українцями давати відсіч армії рф.

«Щоб білорусь не була джерелом загроз комусь, потрібно щоб наша країна перестала бути домініоном російської імперії. І тут є лише два шляхи:

Перше: об'єднати наші зусилля, щоб допомогти Україні у боротьбі проти нашого спільного ворога, російської імперії. І після завдання кремлю поразки деокупувати білорусь.

Другий: організувати рух опору всередині білорусі, спрямований на звільнення країни від російських окупантів та злочинного маріонеткового режиму Лукашенка, який виконує функції тимчасової військової адміністрації», – додав Олексій Францкевич.

Він зауважив, що тільки деокупація білорусі та створення умов для демократичного розвитку нашої держави будуть тими умовами, які гарантують, що республіка білорусь більше не буде нікому загрозою, ставши країною з добросусідською політикою щодо сусідніх держав.

Експерт назвав першочергове завдання України щодо Білорусі

Першочерговим завданням України у короткостроковій перспективі є недопущення прямої участі Білорусі у війні.

Таку думку висловив білоруський аналітик, експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.

«У стані війни Україна може думати про майбутнє, але розв'язувати нагальні питання. Нагальний інтерес тут і сьогодні – щоб білорусь не вступала у війну, тому що це відволікає певну частину сил та засобів на боротьбу біля кордону, і друга частина – це, по можливості, створення точок непорозуміння між офіційним мінськом і офіційною москвою», - сказав Тишкевич.

На його думку, білорусь не вступила повною мірою у війну проти України через настрої населення і страх лукашенка втратити владу в країні.

«Бо якщо ми маємо фрагментоване населення і загальну соціологію 80% проти війни, це означає, що частина «проти» буде і серед електоральної вибірки лукашенка», - пояснив експерт.

У цьому контексті він зазначив, що наразі Україні треба впливати на білоруське суспільство, щоб ці антивоєнні настрої залишалися, і надалі наганяти страху на лукашенка наслідками його прямої участі у війні.

«У короткостроковій перспективі до закінчення війни я не бачу інших завдань для України», - резюмував Тишкевич.

12 тез про україно-білоруські відносини - політолог

Відомий експерт з питань білорусі, український політолог, керівник Інституту світової політики Євген Магда рефлексуючи на виступи своїх двох попередників запропонував 12 тез, які, на його думку, важливо розуміти при вибудовуванні стосунків між двома країнами.

«Без демократичної білорусі немає безпечної Європи. Ми в цьому переконалися дуже дорогою ціною. Переконалися в цьому в лютому минулого року, в березні минулого року… і це факт, який на сьогоднішній момент є дуже чутливий…», - наголосив Магда.

Також він зауважив, що без незалежної України незалежна білорусь неможлива.

З рештою тез можна ознайомитись переглянувши запис круглого столу на сайті Укрінформу.

Питання Білорусі ключове для майбутнього безпеки регіону - співзасновник Центру Білоруських Комунікацій

Український політолог, кандидат філософських наук, співзасновник Центру Білоруських Комунікацій Максим Плешко, наголосив та тому, що Україна у взаємодії з білоруссю, Литвою та Польщею протягом багатьох століть були фронтиром Європи. Це почалось від часів Київської Русі, через Велике князівство Литовське та Руське і закінчуючи Річчю Посполитою. І доки ми не будемо в кооперації між собою, Україна і Країни Балтії будуть під загрозами від східної навали.

«Українцям потрібно говорити до білорусів, про білорусів. Про їхнє важливе історичне місце. І так далі…», - зазначив представник Центру Білоруських Комунікацій.

Україні потрібна стратегія відносин із Білоруссю – представник полку Калиновського

Представник штабу Полка Кастуся Каліновського Андрій Шеучик наголосив на важливості ухвалення стратегії відносин із білоруссю в Україні.

«Поки ми воюємо, поки ми навчаємося, поки ми маємо певні сподівання, але не маємо жодної стратегії, не маємо жодного рядка, жодного слова про те, що робитиме Україна з білоруссю. Цього немає. У нас мусить бути план у робочому варіанті. Коли цього плану немає, то про що можна говорити? Тобто, ми не можемо ні щось корегувати, ні висловлювати свою думку щодо цього, бо цього предмета немає», – розповів він.

Шеучик підкреслив, що стратегія має бути погоджена всіма політичними структурами, зокрема і Президентом України.

Як повідомляв Укрінформ, білоруський добровольчий батальйон Збройних сил України імені Кастуся Калиновського сформований у березні 2022 року для захисту від російського вторгнення у складі Іноземного легіону в Україні. Названий на честь національного героя Білорусі, одного з керівників національно-визвольного повстання білорусів, поляків, литовців та українців 1863-1864 років.

Через небажання вступати у війну проти України білоруських офіцерів змінюють на росіян – Денис Урбанович

Білоруський доброволець з Полку Кастуся Каліновського, який воює в Україні вважає, що майбутнє білорусі має визначати білоруський народ. Він має визначитись, чи прагне союзу з рф, чи інтеграцію з Україною та Країнами Балтії.

До широкомасштабного вторгнення росії в Україну настрої були дуже проросійськими. Це був, на його думку, результат тривалої русифікації та пропаганди, яку організовував лукашенко . Після використання території Білорусі, як плацдарму для наступу на Київ ситуація почала змінюватись. Білоруси почали солідаризуватись з Україною. Панівними є антивоєнні настрої не лише серед громадян, а й серед військових – як рядових, так і офіцерського складу.

«Один офіцер, який керує елітною військовою частиною, мені сказав, що в період з квітня по вересень 2022 року у трьох чи чотирьох військових частинах ледь не розпочався бунт. лукашенко і росія зробила висновки й почала заміну офіцерського складу. Зокрема в 5-й антитерористичній бригаді вже є офіцери, які є громадяни російської федерації», - заявив білоруський громадський діяч, лідер організації «Молодий Фронт», тричі поранений в російсько-українській війні боєць Полку Кастуся Каліновського Денис Урбанович.

Білоруська Платформа могла б стати майданчиком для спільних дій – представник Міністерства культури та інформаційної політики України

Начальник головного управління з інформаційної політики Міністерства культури та інформаційної політики України Олександр Макабрій наголосив, що не може висловити офіційну позицію України з піднятих питань, оскільки відповідна політика в процесі формування.

Пан Макабрій висловив занепокоєння відсутністю розуміння з ким працювати, адже є багато різних суб’єктів з різними позиціями, як «Вільна Білорусь», Полк Кастуся Каліновського, Офіс Світлани Тіхановської та інші.

Також він та головний спеціаліст відділу проєктної роботи та моніторингу головного управління з інформаційної політики Олексій Третяков-Гродзевич зазначили, що платформа, яка могла б з’явитись на базі проведеного круглого столу, могла б створити майданчик, на якому можна було б синхронізувати позиції та напрацювати спільну стратегію.

Ми готові сідати за стіл і домовлятись з іншими силами про спільний план дій – радник Світлани Тіхановської та соратник Зєнона Позняка

Політичний радник Світлани Тіхановської Олександр Добровольський та член команди Зєнона Позняка білоруський політолог Павєл Усов поділись тим, що роблять їх команди для підготовки боротьби проби агресії рф і висловили готовність узгоджувати свої дії з українською стороною на спільному майданчику.

Керівник Агентства розвитку демократії та інформаційних свобод підкреслив, що жвава дискусія і апеляція багатьох учасників до потреби узгодити позиції свідчить про потребу продовжувати подібні заходи. Олексій Францевич додав, що варто зробити Білоруську Платформу не темою обговорення, а майданчиком для постійної взаємодії.

Більше інформації за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1tBamgUDNmaox_3ai-NNgHKmifdX_Clv9?usp=sharing

Відео: