Гендерна політика та війна: ризики, виклики, здобутки
15 лютого, 11:00 - панельна дискусія на тему: «Гендерна політика та війна: ризики, виклики, здобутки»
Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.
Спікери: Катерина Левченко - урядова уповноважена з питань гендерної політики; Надія Гарань - військовослужбовиця, зв’язківниця, членкиня Жіночого ветеранського руху; Оксана Григор’єва - радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ; Альона Грузіна - культурологиня, менеджерка міжнародного напрямку «Гендер в деталях»; Олеся Бондар - директорка Українського жіночого фонду; Ганна Гриценко - дослідниця проєкту «Невидимий батальйон» Інституту гендерних програм; Вікторія Сотнікова - виконувачка обов’язки офіцера групи ЦВС бригади ТрО, членкиня Жіночого ветеранського руху.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform
Підсумкові матеріали:
ЗСУ мають забезпечити сталу медичну систему для понад 50 тис. жінок у їхніх лавах - експерт
В Україні жінка набуває ролі активної борчині за свободу, відходячи від образу жертви війни. Цей тренд зумовлює подальші реформ в армії, зокрема, у сфері жіночої медицини та речового забезпечення.
На цьому наголосили експерти з гендерної політики під час панельної дискусії на тему: «Гендерна політика та війна: ризики, виклики, здобутки» в Медіацентрі Україна - Укрінформ.
«Понад 50 тисяч жінок наразі служать у ЗСУ, а десятки тисяч - у Нацгвардії, Державній прикордонній службі, Нацполіції. І ці цифри зростають. Це показник того, що жінки є активними суб’єктами, захисницями. Це дуже важливо, бо часто на жінок в контексті війни дивляться як на постраждалу сторону», - зазначила урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
За її словами, сьогодні в Україні розгортається тренд, коли жінки стають активними учасницями боротьби за свободу країни, а не лише жертвами війни. Посадовиця зауважила, що тенденція підкріплюється урядовими документами, розробленими у співпраці з Українським жіночим фондом, Українським ветеранським рухом, за участю мережі радників з гендерних питань. Зокрема, наприкінці грудня 2022 року оновили Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», також уряд затвердив Державну стратегію забезпечення рівних прав жінок та чоловіків.
Водночас, як зазначила радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ Оксана Григор’єва, наразі відчутні результати реформ попередніх років. Зокрема, після відповідного законодавства 2016-2018 років жінки змогли займати всі посади в армії, а не «рахуватися кухарями або документалістками, виконуючи роботу снайпера, як у 2014 році». Також з 2018 року військові виші змогли брати на навчання дівчат, і у 2023 році очікуються випуски жінок-офіцерів, які зможуть обіймати керівні посади.
«За кілька років, я думаю, ми побачимо генералів-жінок», – підкреслила Григор’єва.
Водночас, за словами військовослужбовиці, члена Жіночого ветеранського руху Надії Гарань, жіноча медицина та речове забезпечення потребують значних доопрацювань. Вона зазначила, що в армії немає гінекологічних операційних, гінекологів, прикомандированих разом із підрозділом, через що доводиться їхати до цивільних лікарів, які можуть виявляти ворожість до солдатів.
«Медикаментів також немає, про супровід вагітності та пологи годі говорити. Наразі відкрили програму безкоштовних пологів для дівчат-учасниць бойових дій, проте, на жаль, ще існує неофіційна такса виклику бригади на пологи. Якщо ви не даєте певну суму на руки – ви потрапляєте на чергову бригаду: може пощастити, а може й ні», - сказала Гарань.
Також вона підкреслила, що досі не розроблено жіночої зимової та літньої польової форми. Службовиця зауважила, що зусиллями волонтерів нещодавно було розроблено кілька кроїв форми на жінку.
Як повідомлялося, за словами заступника міністра оборони Ганни Маляр, українки до 2026 року не підлягатимуть обов'язковій мобілізації.
ЗСУ мають забезпечити сталу медичну систему для понад 50 тисяч жінок у їхніх лавах - експертки
В Україні жінка набуває ролі активної борчині за свободу, відходячи від образу жертви війни. Цей тренд зумовлює подальші реформи в армії, зокрема, у сфері жіночої медицини та речового забезпечення.
На цьому наголосили експерти з гендерної політики під час панельної дискусії на тему: «Гендерна політика та війна: ризики, виклики, здобутки» у Медіацентрі Україна - Укрінформ.
"Понад 50 тисяч жінок наразі служать у ЗСУ, а десятки тисяч - у Нацгвардії, Державній прикордонній службі, Нацполіції. І ці цифри зростають. Це показник того, що жінки є активними суб’єктами, захисницями. Це дуже важливо, бо часто на жінок в контексті війни дивляться як на постраждалу сторону", - зазначила урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
За її словами, сьогодні в Україні розгортається тренд, коли жінки стають активними учасницями боротьби за свободу країни, а не лише жертвами війни. Посадовиця зауважила, що тенденція підкріплюється урядовими документами, розробленими у співпраці з Українським жіночим фондом, Українським ветеранським рухом, за участю мережі радників з гендерних питань. Зокрема, наприкінці грудня 2022 року оновили Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», також уряд затвердив Державну стратегію забезпечення рівних прав жінок та чоловіків.
Водночас, як зазначила радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ Оксана Григор’єва, наразі відчутні результати реформ попередніх років. Зокрема, після відповідного законодавства 2016-2018 років жінки змогли займати всі посади в армії, а не «рахуватися кухарями або документалістками, виконуючи роботу снайпера, як у 2014 році». Також з 2018 року військові виші змогли брати на навчання дівчат, і у 2023 році очікуються випуски жінок-офіцерів, які зможуть обіймати керівні посади.
«За кілька років, я думаю, ми побачимо генералів-жінок», – підкреслила Григор’єва.
Водночас, за словами військовослужбовиці, членкині Жіночого ветеранського руху Надії Гарань, жіноча медицина та речове забезпечення потребують значних доопрацювань. Вона зазначила, що в армії немає гінекологічних операційних, гінекологів, прикомандированих разом із підрозділом, через що доводиться їхати до цивільних лікарів, які можуть виявляти ворожість до солдатів.
"Медикаментів також немає, про супровід вагітності та пологи годі говорити. Наразі відкрили програму безкоштовних пологів для дівчат-учасниць бойових дій, проте, на жаль, ще існує неофіційна такса виклику бригади на пологи. Якщо ви не даєте певну суму на руки – ви потрапляєте на чергову бригаду: може пощастити, а може й ні", - сказала Гарань.
Також вона підкреслила, що досі не розроблено жіночої зимової та літньої польової форми. Службовиця зауважила, що зусиллями волонтерів нещодавно було розроблено кілька кроїв форми на жінку.
Як повідомлялося, за словами заступника міністра оборони Ганни Маляр, українки до 2026 року не підлягатимуть обов'язковій мобілізації.
Відео:
Video: