Зберегти та розвинути демократію в Україні. Презентація аналітичної записки

29 червня, 11:00 - презентація аналітичної записки на тему: «Зберегти та розвинути демократію в Україні: парламент та інші демократичні інституції під час війни».

Організатори: Центр політико-правових реформ (у межах Програми USAID «Рада: наступне покоління»), Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ та DRI Україна.

До участі запрошені: Олександр Корнієнко - перший заступник голови Верховної Ради України; Василь Лемак - суддя Конституційного Суду України; Ігор Коліушко - голова Центру політико-правових реформ; Юлія Кириченко - співголова Ради Коаліції РПР та член Правління ЦППР; високопосадовці та представники експертної спільноти України; Ігор Когут - директор Програми USAID «РАДА: наступне покоління»; Маргарита Хвостова - адвокаційниця Коаліції РПР; Володимир Венгер - виконавчий директор Центру дослідження верховенства права НаУКМА, Програма USAID «РАДА: наступне покоління»; Аліса Шушковська - старша радниця IFES; Петро Стецюк -  науковий консультант з правових питань Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, суддя Конституційного Суду України у відставці (2006- 2016 рр.); Марчін Валецький - старший директор Національного демократичного інституту в Україні; Вадим Міський - програмний директор “Детектор Медіа”.

Повний список спікерів доступний за посиланням. 

Модераторка: Ольга Лимар - виконавча директорка Коаліції РПР.

Питання до обговорення:

• Як демократичні інститути та процеси реагують на повномасштабну війну (парламент, президентство, вибори, суди, медіа та громадянське суспільство)?
• Який зараз стан демократії в Україні? Чи можливо під час війни впроваджувати демократичні реформи?
• Як діалог влади, організацій громадянського суспільства та міжнародних партнерів сприяють збереженню демократії під час війни?
• Сталість демократичних перетворень України: як міжнародні партнери мають надавати підтримку далі?

Чому це важливо?

Захід стане майданчиком для дискусії між зацікавленими сторонами (парламентом, громадським організаціями та аналітичними центрами, міжнародними партнерами) щодо того, як зберегти демократичні інституції та підтримувати демократичні процеси під час та після повномасштабної війни.

Під час круглого столу експерти громадянського суспільства презентують результати досліджень «Огляд демократичних інститутів України під час війни» та «Парламент під час війни».

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Акредитація триватиме до 10:00 29 червня 2023 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом.  Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfF

Кількість засідань ВР з початку повномасштабного вторгнення скоротилася вдвічі - дослідження

Під час активних бойових дій парламент щомісяця проводить до 4-х засідань, які в середньому тривають 3 години, що достатньо для підтримки демократії в Україні.

Про це повідомив виконавчий директор Центру дослідження верховенства права НаУКМА Володимир Венгер під час презентації аналітичної записки "Зберегти та розвинути демократію в Україні: парламент та інші демократичні інституції під час війни", що відбулася в Укрінформі.

Спікер підкреслив, що важливим фактором для розвитку демократії в Україні є діяльність Верховної Ради, яка не припинилася під час широкомасштабної війни.

Згідно з дослідженням, до повномасштабного вторгнення - з січня 2021 по січень 2022 року - щомісяця відбувалося від 4 до 9-ти засідань. Максимальна кількість - 11 засідань - відбулася у червні 2021 року. Водночас у період з 24 лютого 2022 року по травень 2023 року щомісяця проходить від 1 до 4 засідань. Максимум - 8 засідань - припав на липень 2022 року.

«Кількість засідань зменшилася вдвічі, що не є критичним», - зауважив Венгер.

За його словами, активно працюють і комітети. Так, весь час повномасштабного вторгнення максимальну кількість зустрічей провели Комітет з питань зовнішньої політики (65 засідань) та Комітет економічного розвитку (60). Також Венгер зауважив, що середня тривалість засідань під час широкомасштабної агресії балансує на рівні трьох годин.

"До війни засідання тривали довше, але не набагато - до п'яти-шести годин", - зауважив дослідник.

Водночас експерти вбачають і певні загрози для демократії у межах діяльності Верховної Ради. Зокрема співголова Ради Коаліції "Реанімаційний пакет реформ" Юлія Кириченко визначила серед загроз те, що порядок парламентських сесій не публікують, інформація про зміст парламентських сесій та комітетів обмежена. Вона додала, що спостерігається зростання політичної ролі військових, що не співвідноситься з принципами демократії.

Своєю чергою адвокаційниця Коаліції РПР Маргарита Хвостова констатувала, що Президент Україні наразі не перевищував своїх конституційних повноважень. Однак, за її словами, занепокоєння викликають функції та структура Офісу Президента, що не визначені в Конституції.

"За указом Президента ця інституція є дорадчим органом, але керівник Офісу є чи не найбільш впливовою людиною після Президента, а деякі представники Офісу дублюють повноваження міністрів", - зауважила вона.

Венгер додав, що наразі принаймні юридичних спроб сконцентрувати та узурпувати владу в одному центрі немає.

"Відповідно до законодавства, під час воєнного стану Президент може утворювати військові адміністрації на рівні району, області та населеного пункту. На рівні області та району вони були утворені 24 лютого 2022 року, а на рівні населених пунктів їх створено надзвичайно мало - показник менше ніж 10%", - зауважив він.

Як повідомляв Укрінформ, українським громадянством пишаються 94% людей.

Відео: 

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк