Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією?

5 жовтня, 11:00 - пресконференція на тему: “Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією?”.

Організатори: Центр прав людини ZMINA, Радіо Свобода.

Учасники: Нікола Карім - головна редакторка Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода; Ольга Скрипник - голова Кримської правозахисної групи; Катерина Єсипенко - дружина Владислава Єсипенка; Еміне Джапарова - перша заступниця міністра закордонних справ України; Таміла Ташева - постійна представниця Президента України в АР Крим; Олександр Кононенко - представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки та оборони.

Модераторка: Ірина Іванченко - комунікаційниця Центру прав людини ZMINA.

Коротко. Під час заходу правозахисники, рідні і колеги журналістів-політв’язнів, а також представники влади нададуть інформацію про поточну ситуацію, в якій перебувають медійники - бранці Кремля, включаючи ув’язненого журналіста-фрілансера проєкту “Крим. Реалії” Радіо Свобода Владислава Єсипенка. Розкажуть про представників РФ, які причетні до системних переслідувань політв’язнів.

Також прозвучить відеозвернення спікерки Палати представників парламенту Чехії Маркети Пекарової Адамової, яка 24 жовтня в Празі буде приймати  парламентський саміт Кримської платформи.        

Довідково. За даними Кримської правозахисної групи, нині Росія незаконно утримує щонайменше 173 кримських політичних в’язнів у місцях позбавлення волі на території півострова та на території РФ. Серед них — 15 кримських журналістів: Ірина Данилович, Владислав Єсипенко, Амет Сулейманов та інші. Деякі з них  мають серйозні захворювання та не отримують медичної допомоги, а це - загроза для їхнього життя.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація та додаткова інформація: Ірина Іванченко, 0997725667, ii@humanrights.org.ua.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV. 

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

На сьогодні відомі імена 15 кримський журналістів - бранців Кремля - правозахистник 

На сьогодні відомі імена щонайменше 15 кримських журналістів, які ув'язнені Росією за сфабрикованими справами.

Про це повідомила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник на пресконференції в Укрінформі.

"На сьогодні щонайменше 15 кримських журналістів сидять за сфабрикованими РФ справами. За цією цифрою стоять реальні люди з реальними сім'ями, дружини, діти, які залишилися без батьків. Це постійне страждання цих родин", - сказала вона.

Скрипник назвала імена незаконно ув'язненених журналістів. Це Олексій Бессарабов, Владислав Єсипенко, Сейран Салієв, Марлен (Сулейман) Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Ірина Данилович, Вілен Темер’янов, Ернес Аметов.

За словами Скрипник, всі справи проти українських журналістів абсолютно сфабриковані РФ.

"Росія від початку окупації Криму з 2014 року мала чітку ціль - знищити свободу слова і максимально узурпувати інформаційний простір півострова, щоб мешканці не знали, що відбувається, а чули лише те, про що говорить російська пропаганда", - підкреслила вона.

Правозахисниця наголосила, що, на жаль, "Крим став таким своєрідним майданчиком де росіяни відпрацьовували ці страшні методи, а потім в шалених масштабах почали їх застосовувати у новоокупованих територіях, зокрема в Запорізькій, Херсонській області, де журналістів вже просто викрадали і вбивали. Багатьох імен ми навіть не можемо і досі знайти. Частина з них перевезена до окупованого Криму після 24 лютого 2022 року".

Скрипник зазначила, що першим кроком на шляху до визволення українських цивільних політв'язнів має бути створення міжнародної моніторингової групи з виявлення цих громадян. Робота над цим вже триває, підкреслила вона.

Раніше повідомлялося, що російські загарбники з початку повномасштабної війни засудили 78 кримських політв'язнів.

Україні потрібен механізм для звільнення з РФ українських політв'язнів - Ташева

Україні потрібен ефективний механізм для звільнення з РФ українських політв'язнів. Але це важко зробити, бо з країною-агресором домовитися про будь-яку спільну роботу неможливо.

На цьому наголосила постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева на пресконференції в Укрінформі.

"Нам потрібно продумати ефективний механізм для звільнення цивільних заручників. Це складно. Тому що списки цивільних заручників, у тому числі й список політичних в'язнів, куди включений весь перелік журналістів, постійно оновлюється в Офісі Президента, комунікується з координаційним центром. Але тут, на превеликий жаль, недостатньо волі лише Української держави. Тут ключова історія з РФ", - сказала вона.

"Ми не можемо взаємно звільняти полонених, ми не можемо робити так званий обмін цивільних на військових, або навпаки. Ми зі свого боку готові здійснювати таке взаємне звільнення цивільних на цивільних, але РФ хоче наших цивільних обмінювати на військовополонених, що неправильно згідно з міжнародним правом", - додала представниця Президента в АРК.

При цьому Ташева закликала міжнародних партнерів долучитися до роботи з визволення незаконно ув'язнених РФ українських громадян.

"Ми закликаємо наших міжнародних партнерів долучатися до цього процесу. Тому що лише спільними зусиллями ми можемо якимось чином впливати на РФ", - наголосила вона.

Ташева поінформувала, що на сьогодні представництво Президента в Криму працює над верифікацією списків українських полонених. "Зараз ми говоримо про 186 політичних в'язнів, 126 із них є кримськими татарами, а насправді цифра значно більша. Ми працюємо над цими уточненнями", - запевнила вона.

За даними Кримської правозахисної групи, нині Росія незаконно утримує щонайменше 173 кримських політичних в’язнів у місцях позбавлення волі на території півострова та на території РФ. Серед них — 15 кримських журналістів. Деякі з них мають серйозні захворювання та не отримують медичну допомогу, а це - загроза для їхнього життя.

Правозахисники оприлюднили список осіб, причетних до переслідування журналістів у окупованому Криму

Правозахисники оприлюднили список осіб, причетних до політично мотивованого кримінального переслідування журналістів у тимчасово окупованому Криму.

Про це повідомила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник на пресконференції в Укрінформі.

"У представленому списку ми намагалися в першу чергу показати осіб, які поки не під міжнародними санкціями, або не у всіх санкціях. Їх імена невідомі за кордоном. Але ми хочемо, щоб вони були відомі", - сказала вона.

Скрипник оприлюднила список цих людей станом на сьогодні:

Андрій Гіба, заступник начальника слідчого відділу УФСБ Росії в Криму – переслідував Владислава Єсипенка та інших політв’язнів;

Ганна Туробова, прокурорка підконтрольної РФ прокуратури Криму – переслідувала Ірину Данилович та інших політв’язнів;

Олександр Мордовін, суддя апеляційного військового суду РФ (станом на лютий 2022 року) – переслідував Османа Аріфмеметова та інших політв’язнів;

Олег Єгоров, суддя апеляційного військового суду РФ – переслідував Ремзі Бекірова та інших кримських політв’язнів;

Анатолій Солін, суддя апеляційного військового суду РФ (станом на листопад 2022 року) – переслідував Амета Сулейманова та інших політв’язнів;

Антон Цикуренко, суддя “Київського райсуду” Сімферополя – переслідував Османа Аріфмеметова, Ремзі Бекірова та інших політв’язнів;

Ігор Костін, суддя південного окружного військового суду РФ (станом на липень 2022 року) – переслідував Амета Сулейманова та інших політв’язнів;

Ігор Надолінський, прокурор управління із забезпечення участі прокурорів у розгляді кримінальних справ судами прокуратури Ростовської області (станом на 2021 рік) – переслідував Амета Сулейманова та інших 22 кримських політв’язнів;

Вадим Мєркулов, керівник експертного підрозділу УФСБ РФ по “Республіці Крим та місту Севастополь” – переслідував Амета Сулейманова та інших кримських політв’язнів;

Сергій Винник, суддя апеляційного військового суду РФ (з 2019 року) – переслідував Тимура Ібрагімова, Сейрана Салієва та інших кримських мусульман;

Сергій Махньов, старший слідчий з особливо важливих справ “слідчого відділу” УФСБ Росії у “Республіці Крим та Севастополь” – переслідував Рустема Шейхалієва та інших кримських політв’язнів.

За словами Скрипник, за іменами в цьому списку є конкретні люди, конкретні злочинці, серед яких є громадяни України - зрадники, які перейшли на бік РФ і свідомо беруть участь у тому, щоб позбавляти волі та покривати тортури. "Здебільшого це міжнародні злочини, злочини проти людяності, або воєнні злочини", - додала вона.

Скрипник зазначила, що цей список невичерпний, робота над встановленням злочинців продовжується.

Раніше повідомлялося, що правозахисники назвали представників «влади» Криму, які відмовляють у лікуванні політв'язням.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк