«Проєкт «Візія-2033»: презентація дослідження «Оцінка ситуації яка склалась з трудовими ресурсами в Україні»
12 березня, 11:00 - круглий стіл на тему: «Проєкт «Візія-2033»: презентація дослідження «Оцінка ситуації яка склалась з трудовими ресурсами в Україні».
Організатори: ГО «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» в межах реалізації проєкту «Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя» за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».
Представлене дослідження проведене за рахунок Міжнародного фонду "Відродження".
Учасники: Елла Лібанова - директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор; Світлана Калініна - декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України; Олег Дунда - народний депутат України; Наталія Землянська - голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Уляна Лешенок - кандидат соціологічних наук, дослідник; Олесь Доній - ГО «Центр досліджень політичних цінностей»; Віталій Войцехівський - народний депутат, член ТСК з питань захисту ВПО; Владлен Неклюдов - народний депутат, член ТСК з питань захисту ВПО; Василь Піддубний - заступник голови Об’єднання організацій роботодавців України; Ілля Несходовський - керівник аналітичного напряму мережі «АНТС»; Марія Чумак - виконавча директорка Українського інституту майбутнього.
Модератор: Василь Воскобойник - президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування».
Питання для обговорення:
1. Які чинники впливатимуть на рішення українців повертатися в Україну з-за кордону після завершення війни?
2. Наскільки зростання частки внутрішніх переселенців (ВПО) на місцях впливає на ставлення до них з боку населення та бізнесу?
3. Чи потрібно залучати трудових мігрантів з інших країн з точки зору місцевих громад, влади та бізнесу?
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram
Підсумкові матеріали:
Брак робочої сили може стати бар’єром на шляху повоєнного відродження – експерт
Україна має найбільший виклик з human capital за всю історію незалежності. І саме брак робочої сили може стати бар’єром на шляху відновлення економіки країни після війни.
На цьому акцентували учасники круглого столу «Проєкт «Візія-2033»: презентація дослідження «Оцінка ситуації, яка склалась з трудовими ресурсами в Україні», що відбувся в Укрінформі.
«Зовнішня міграція сьогодні є ключовим драйвером демографічної динаміки в Україні і зокрема динаміки пропозиції робочої сили. І брак робочої сили може стати нездоланним бар'єром на шляху повоєнного відродження економіки України. Якщо робочої сили не буде вистачати, то ніякі інвестиції не допоможуть. Близько 9 млн українців наразі є зовнішніми мігрантами: до 6,5 млн «воєнних» я б додала приблизно 3 млн трудових мігрантів, які виїхали ще до 24 лютого 2022 року. І нам потрібно вже зараз шукати механізми для компенсації цього», - сказала директор Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, академік, доктор економічних наук, професор Елла Лібанова.
На її думку, таких механізмів лише два – зміна економічної моделі розвитку та масштабне залучення мігрантів з інших країн.
«Щодо моделі економіки, я бачу перспективи в ізраїльській, яка орієнтована на високоосвічене населення, на «неміські» види діяльності, якщо так можна сказати, і на пошук своїх ніш. Що стосується міжнародної міграції, я її вважаю рушійною силою прогресу і цивілізації. Але залучення мігрантів потребує сприйняття чи схвалення цього процесу з боку суспільства. Якщо цього не буде, ми нічого не зробимо», - додала Лібанова.
Виконавча директорка Українського інституту майбутнього Марія Чумак також згодна із тим, що саме людський капітал є одним з найважливіших факторів відновлення країни. Проте кризи, що наклалися останнім часом одна на одну, погіршили демографічну ситуацію, і сьогодні Україна переживає чи не найбільший виклик із наявністю трудових ресурсів.
«Україна має найбільший виклик з human capital за всю історію незалежності, при цьому одночасно наклалися декілька криз, які стрімко зменшили демографію населення країни працездатного віку. Ми не маємо іншого вибору, ніж будувати ефективну міграційну політику, враховуючи світові тренди: multiculturale, diversity and inclusion», - сказала Чумак.
На думку народного депутата Олега Дунди, більшість українців все ж таки планують повернення додому і варто почати створювати для цього повернення підґрунтя, принаймні сформулювати чітке визначення ролі наших тимчасових біженців у відновленні держави.
Дктор економічних наук, професор Світлана Калініна переконана, що уряду варто вже зараз зосередитися на питанні збільшення продуктивності праці.
«В короткостроковому аспекті йдеться про необхідність створення максимально комфортних умов для розвитку малого і середнього бізнесу шляхом формування режиму найбільшого сприяння кредитування та оподаткування МСБ. Це достатньо швидко призведе до суттєвого зростання продуктивності праці через запуск комплексу автоматичних стабілізаторів в економіці», - сказала вона.
Також учасники круглого столу закликали взяти до уваги такий ресурс, як внутрішньо переміщені особи. На думку народного депутата, члена ТСК з питань захисту ВПО Владлена Неклюдова, сьогодні потрібно активніше вести роботу із працевлаштування переселенців, масштабувати їхню перекваліфікацію задля забезпечення попиту у робочій силі приймаючих громад.
«Має бути взаємодія всіх органів влади, синергія центрів зайнятості зі структурами, які займаються верифікацією ВПО задля розуміння, яка у людей професія, як і чому їх можна перенавчати», - наголосив депутат.
Втім, як зауважила Лібанова, у питаннях інтеграції мігрантів в першу чергу потрібно зосередитися на роз’яснювальній роботі на місцях. Як свідчать дані представленого дослідження, і влада, і бізнес, і населення дуже обережно ставляться до залучення мігрантів до складу робочої сили. Люди вочевидь побоюються ймовірної конкуренції на ринку праці.
«Йдеться не тільки про зовнішніх, але і про внутрішніх мігрантів. І це вочевидь створює певні труднощі у відродженні економіки за неминучого браку робочої сили», - зазначила експерт.
«Важливо, аби люди поверталися сьогодні. Ми не можемо відкладати все на закінчення бойових дій, адже кожен місяць, який українці проводять за кордоном, зменшує вірогідність їхнього повернення. Тому потрібно зараз змінювати міграційну політику, поліпшувати умови ведення бізнесу та створювати нові робочі місця, на які зможуть повернутися наші співвітчизники», - сказав Василь Воскобойник, керівник проекту «Візія-2033», президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
Як повідомлялося, бізнес активніше шукає нових працівників, ніж рік тому, а деякі компанії, передусім у сфері торгівлі та послуг, навіть планують розширення кадрового штату в найближчому майбутньому.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк