Пам’ять про українських військовополонених та зниклих безвісти. Військові ритуали

8 липня, 13:30 - експертний круглий стіл на тему: «Пам’ять про українських військовополонених та зниклих безвісти. Військові ритуали».

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам’яті.

Учасники: Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам’яті; Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної; Ярослав Тинченко – представник Національного військово-історичного музею України; Юрій Гудименко –  представник  ветеранської спільноти ЗСУ.

До участі запрошені: представники Міноборони, Мінветеранів, МКІП, Ветеран Хабу, НВМК, ГО “Жіночий ветеранський рух”.

Питання до обговорення:

• Про прапор пам’яті українських військовополонених та зниклих безвісти захисників і захисниць.
• Ритуали в ЗСУ. Історія, зміни впродовж 2014 – 2022 рр.
• Яких військових ритуалів нині потребує військо?
• Військово-ритуальна площина на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Чому це важливо?

Десятиліття російсько-української війни позначилось значними трансформаціями в українському суспільстві, зокрема й у Силах безпеки та оборони.

Ребрендинг зовнішньої репрезентації армії, нові сенси й традиції – це все, що ми можемо спостерігати у наших збройних силах, починаючи з 2014 року. Війна з Росією спонукала пригадати вітчизняну мілітарну історію, актуалізувала її. Виклики й потреби сучасності також додали нових форм до образу української армії, який ми бачимо сьогодні.

Нещодавно з’явилась законодавча ініціатива створення прапора пам’яті зниклих та полонених українських захисників і захисниць. У світовому контексті військової культури пам’яті це не є новою комеморативною практикою. Постає питання: яким чином вона має бути впроваджена в Україні?

Військові традиції й пам’ять – поняття нерозривно пов'язані. Які з них є доречними зараз, а які ні? Що являє собою різноманітний світовий досвід військових ритуалів, зокрема у країнах, які є нашими союзниками? Які є нагальні проблеми у питаннях пам’яті з мілітарним контекстом та військових ритуалах?

Відповіді на ці запитання шукатимуть учасники експертного круглого столу.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ - за номером телефону або ел. поштою: +380678568189,ivanstychynskyi@gmail.com (Іван Стичинський, УІНП).

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

В Україні планують вшановувати полонених і зниклих безвісти спеціальним прапором над держустановами – законодавча ініціатива

На державному рівні слід створити символьну базу з вшанування військовополонених і зниклих безвісти, і таким символом міг би стати спеціально розроблений і затверджений урядом прапор, який здійматимуть на держустановах поруч із державним прапором.

Про таку законодавчу ініціативу розповів представник ветеранської спільноти ЗСУ Юрій Гудименко під час експертного круглого столу в Укрінформі на тему: «Пам’ять про українських військовополонених та зниклих безвісти. Військові ритуали».

Гудименко, як один із ініціаторів проєкту Закону України про використання прапору про пам’ять військовополонених і зниклих безвісти під час ведення бойових дій, вважає, що це чи не єдина тема, яка залишиться актуальною і після війни.

«Коли ми говоримо про військовополонених і зниклих безвісти, ми зачіпаємо, мабуть, єдину історію під час воєн, яка триватиме після війни. Коли війна рано чи пізно закінчиться, і люди перестануть гинути – тільки військовополонені і зниклі безвісти продовжать бути такими, і це може тривати десятиріччями після війни. Це, наприклад, актуально для США після в’єтнамської війни, де чимало зниклих безвісти, їхній статус не може бути змінено, а в їхніх родинах може жевріти хоч трохи надії. І тому над Білим домом під американським прапором постійно здійнято чорний прапор, на якому зображено людину за колючим дротом і з написом, що військовополонених і зниклих безвісти ніколи не буде забуто», - зазначив Гудименко.

Він пояснює потребу вшанування військовополонених і зниклих безвісти на державному рівні дисбалансом між такою потребою у суспільстві і неможливістю держави виносити цю тему в публічну площину.

«Те, що робить держава для військовополонених, відбувається в тіні, не публічно, і всі дізнаються, коли вже відбувся обмін військовополоненими чи тілами загиблих. Інакше не можна, бо цей процес не буде ефективним. З іншого боку в суспільстві в тривалі проміжки між обмінами може здаватися, що ця робота не ведеться, бо щодо цього немає новин, як з фронту. І громадянське суспільство яскраво виплескує в публічний простір цю проблему. Відповідно цей дисбаланс між позицією держави і громадянським суспільством є постійною точкою напруження», - наголосив Гудименко.

Він вважає, що держава може показати своє ставлення до болючої теми військовополонених і зниклих безвісти лише в символьному сенсі, а найкращим і чи не єдиним таким досвідом є американський.

«Держава може на єдиному символьному рівні показувати, що їй теж болить ця тема, і вона про це пам’ятає. Але у більшості країн світу немає символьної традиції щодо військовополонених, бо, наприклад, у країнах-переможцях у Другій світовій війні майже всі їхні військовополонені повернулися після знищення Третього рейху. А німецькі військовополонені, які перебували на території СРСР, були не в тій політичній ситуації, щоб згадувати про них і створювати велику символьну базу. Тому ми не можемо сказати, що є два десятки досвідів, з яких можна обирати. Маємо яскравий американський досвід. Пропонується американська модель вшанування. Чорний прапор здійнято над державними установами, перелік яких закріплено відповідним законом», - сказав Гудименко.

Він запропонував винести на громадське обговорення дизайн прапора пам’яті військовополонених і зниклих безвісти та затвердити його на рівні спеціально створеної урядової комісії.

Під час круглого столу обговорювали законодавчу ініціативу створення прапора пам’яті зниклих та полонених українських захисників і захисниць та яким чином її може бути впроваджено в Україні, адже у світовому контексті військової культури пам’яті це не є поширеною практикою.

Відео:

Замовити фото натисніть тут – Фотобанк