Перезавантаження бізнесу: Превентивна реструктуризація як ключ до успіху
12 липня, 10:00 - круглий стіл на тему: «Bankruptcy.net/ Перезавантаження бізнесу: Превентивна реструктуризація як ключ до успіху».
Організатори: Проєкт ЄС «Право – Justice», Комітет Асоціації правників України з конкурсного права.
Учасники: Олексій Мовчан - народний депутат ВРУ IX скликання; Юліан Хорунжий - старший партнер Ario Law Firm.
До участі запрошені: судді Верховного Суду, представники Мінʼюсту, Національної асоціації арбітражних керуючих, Аудиторської палати України, АТ «НАК «Нафтогаз України», фінансового та юридичного ринків, працюючого приватного бізнесу, представники Європейської бізнес асоціації, Спілки українських підприємців, Федерації роботодавців України, Американської торговельної палати в Україні, Канадсько-української торгової палати та інші стейкхолдери сфери відновлення платоспроможності.
Питання до обговорення:
- Превентивна реструктуризація: вимога ЄС чи бізнес-необхідність?
- Врятувати бізнес: європейський механізм превентивної реструктуризації. Філософія законопроєкту.
- Нові можливості для бізнесу: як уникнути банкрутства за допомогою превентивної реструктуризації.
- Як бізнесу уникнути банкрутства: реальні практичні кейси.
- Роль банків у підтримці боржників під час превентивної реструктуризації.
- Кредитори та превентивна реструктуризація: ризики та виклики.
- Прозорі процедури відновлення платоспроможності: кінець епохи кумівства.
- Можливості та виклики нового механізму для арбітражних керуючих і адвокатів.
- Контроль над арбітражними керуючими (і не тільки): червоні маячки для адміністраторів.
- Превентивна реструктуризація vs. досудова санація: у пошуках спільного існування.
- Виявлення ознак неплатоспроможності на ранній стадії: запобіжні заходи.
- Судова практика у сфері реструктуризації та санації.
- Погляд у майбутнє: судові перспективи превентивної реструктуризації.
Чому це важливо?
В Україні запроваджують механізм превентивної реструктуризації боргів бізнесу. Це має бути швидше, легше, економніше та репутаційно привабливіше за інші процедури відновлення платоспроможності. Відповідний законопроєкт вже ухвалено Верховною Радою у першому читанні.
Окрім цього, імплементація процедури превентивної реструктуризації у наше законодавство – це частина урядового плану Ukraine Facility. Він був затверджений Кабміном на початку цього року та є основою для реалізації програми фінансової підтримки ЄС на 50 млрд євро впродовж 2024–2027 років. Також запровадження цього механізму – один з елементів нашого руху до ЄС.
Учасники заходу обговорять нові можливості зниження фінансового навантаження бізнесу в умовах війни, а також нададуть рекомендації до законодавчої ініціативи.
У заході візьмуть участь розробники законопроєкту №10143.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com. Реєстрація учасників розпочнеться 12 липня о 10.00.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
В Україні впровадять механізм превентивної реструктуризації боргів
Україна готується імплементувати європейську Директиву 2019/1023 та впровадити інструмент превентивної реструктуризації боргів бізнесу – механізм, що сприятиме недопущенню неплатоспроможності боржників.
Шляхи і терміни реалізації цієї ідеї обговорили в Укрінформі учасники круглого столу «Bankruptcy.net/ Перезавантаження бізнесу: Превентивна реструктуризація як ключ до успіху» – експерти сфери відновлення платоспроможності та підприємці.
Голова Комітету Асоціації правників України з конкурсного права Олексій Воронько нагадав, що у травні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №10143, яким пропонуються зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо імплементації Директиви Європарламенту та Ради ЄС 2019/1023 і запровадження процедур превентивної реструктуризації. Цей законопроєкт є одним з елементів нашого руху до ЄС.
За словами керівниці компоненти виконання судових рішень і захисту прав власності проєкту ЄС «Право- Justice» Ірини Жаронкіної, до впровадження передбачених цією відносно новою європейською директивою механізмів на практиці Україна рухається набагато швидше, ніж багато європейських країн, за деякими напрямами ми за півтора року зробили більше, ніж деякі держави ЄС за 4-5 років.
«Дивлячись на якість законопроєкту, на рівень імплементації директиви – її обов’язкових норм, ключових принципів, - ми, проаналізувавши поступ багатьох держав, робимо висновок, що наш закон є передовим. Зараз ми рухаємося в межах іншого процесу – офіційного приєднання України до Євросоюзу. На вересень готуються двосторонні переговорні зустрічі, формується дорожня карта скринінгу та апроксимації українського законодавства до законодавства ЄС. І з огляду на це, закон дуже важливий», - вважає Жаронкіна.
За прогнозами заступника голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Олексія Мовчана, доопрацьований до другого читання законопроєкт винесуть на голосування в сесійній залі до кінця літа. Адже його ухвалення – не тільки важливий етап переговорного процесу в межах євроінтеграції, а й одна з умов продовження фінансової підтримки з боку Світового банку. При цьому у впровадженні такої процедури зацікавлені, передусім, сама Україна та вітчизняний бізнес.
«Процедура превентивної реструктуризації – не надто поширена у світі. Це новела, яку держави застосовують упродовж останніх п’яти років. І Україна – одна з перших, хто рухається в цьому напрямку. Головне: ми маємо не наздоганяти інших, а бути поміж «локомотивів». Ми можемо запроваджувати найсучасніші технології та підходи в питаннях неплатоспроможності вітчизняного бізнесу. Адже він дуже потерпає через війну, і ті методи та процедури, які застосовувалися до цього, не надто працюють для його захисту. Майбутній закон поліпшить ситуацію», - запевнив парламентарій.
Як наголосив один із розробників законопроєкту, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий, – це хороший шанс для боржників уникнути банкрутства, що, поміж іншого, позитивно впливає на загальний стан економіки.
«В європейській директиві прямо наголошується, що кожен конкретний боржник є частиною макроекономіки. Тому, якщо ми даємо шанс боржникові, це шанс для макроекономіки бути сильнішою. Отже, інтереси боржників тут превалюють. Бо підприємці - в першу чергу, мікро- та малий бізнес, - є стовпами економіки, і вони повинні мати шанс на відновлення», - пояснив Хорунжий.
Наразі єдина схожа до превентивної реструктуризації процедура в українському законодавстві – це досудова санація. Проте з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства у 2019 році вона так і не стала популярною серед вітчизняного бізнесу.
«Центральна проблема досудових санацій полягає у тому, що боржник не може домовитися з кредиторами. Кредитори, як правило, звинувачують боржника, що він зловживає своїми правами. Хто має вижити у цьому процесі: кредитори чи боржник за рахунок цих кредиторів? У законопроєкті про превентивну реструктуризацію ми побачили певне «світло в кінці тунелю» для розв’язання конфлікту», - зауважив секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський.
Закладений в законопроєкті потенціал, на його думку, має бути максимально розкритий якраз у питанні домовленостей між боржником та кредиторами.
Член Ради директорів Канадсько-української торгової палати Юрій Кривошея наголосив, що такий механізм може позитивно вплинути на інвестиційний клімат та законодавчо збалансувати інтереси боржників і кредиторів.
«У тому числі, це стосується і унеможливлення зловживань - як процедурами відновлення платоспроможності з боку боржників, так і навмисного використання кредиторами процедури банкрутства там, де вони не були необхідними. Ми бачили, як деякі банки своїми діями намагалися доводити клієнтів до стану банкрутства, аби потім красивою юридичною мовою розповісти, що бізнес не функціонуватиме. Тому підтримуємо впровадження такого інструментарію, який допоможе не тільки доброчесним боржникам та бізнесу, а й збалансує багато речей, що в результаті вплине на збільшення інвестицій», - пояснив Кривошея.
Впровадження превентивної реструктуризації, за його висновками, – це не тільки виконання Європейської директиви, а й питання розвитку більш здорового бізнес-середовища.
У дискусії також взяли участь заступниця голови Комітету АПУ з конкурсного права Наталія Тищенко, суддя-спікер Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України Сергій Жуков, голова Ради арбітражних керуючих м. Києва, член ради Комітету АПУ з конкурсного права Артур Мегеря, директор юридичного департаменту ТОВ “ДІЄСА” (ТМ Ельдорадо) Максим Байдик,
начальник відділу супроводження справ про банкрутство департаменту роботи з проблемною заборгованістю АТ «НАК «Нафтогаз України» Андрій Волков, представники Незалежної асоціації банків України Василь Гей і Денис Грищенко, представниця Аудиторської палати України Наталія Парфенюк, член ради Комітету АПУ з конкурсного права Сергій Противень, голова Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександр Бондарчук, директор департаменту з питань банкрутства Мін’юсту Владислав Філатов.
Як відомо, превентивна реструктуризація - це система управлінських, фінансових, правових, технічних заходів чи будь-які зміни в операційній моделі бізнесу, що здійснюються відповідно до плану реструктуризації для запобігання ризикам неплатоспроможності. Такий механізм більш ефективний, швидший (триває не довше 6 місяців) і в рази дешевший за процедуру досудової санації та банкрутства.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк