Як зупинити тиск на бізнес? Презентація проєкту змін до КПК

11 липня,  11.00  - круглий стіл на тему: «Сім кейсів незаконного тиску на бізнес та презентація проєкту змін до КПК».

Організатор: ГО «Маніфест 42».

Учасники: Ігор Мазепа - (Сoncord Сapital); Олександр Запишний - (EDS Ukraine); Юрій Зозуля - (Х-парк); Олексій Бонюк - (Офіс Генпрокурора України); Ярослав Железняк - народний депутат України; Роман Ващук - бізнес-омбудсмен; Дмитро Олійник - (Федерація роботодавців України); Андрій Семидідько - (Антирейдерський союз підприємців України).

Модератор: Олекса Шалайський - ("Наші гроші").

Формат заходу – офлайн (зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Рух “Маніфест 42” пропонує законодавчі зміни для припинення тиску на бізнес

Учасники ініціативи “Маніфест 42” пропонують внести низку змін до законодавства, зокрема Кримінального процесуального кодексу України, які унеможливлять невмотивований тиск правоохоронних органів на підприємців.

Про це під час круглого столу в Укрінформі «Сім кейсів незаконного тиску на бізнес та презентація проєкту змін до КПК» розповів голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Він нагадав, що ініціатива “Маніфест 42” (відсилання до 42-ої статті Конституції України про право кожного громадянина займатися вільною підприємницькою діяльністю) виникла в червні минулого року. Тоді 42 підприємці підписали публічне звернення про припинення невмотивованого втручання правоохоронних та слідчих органів в роботу бізнесу.

“У грудні ми презентували проєкт змін до законодавства<...>. Тепер ці пропозиції доопрацювали за участі Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, створеної при Президентові України. Ключові зміни пов’язані не стільки з ризиками для підприємців, як для держави. Адже після відвертого, несправедливого та безкарного, тиску на бізнес у багатьох виникає питання: чи продовжуватиму я інвестувати у цій країні? Чи варто й надалі вкладати інвестиції, коли силові структури можуть в будь-який час прийти, заблокувати рахунки, вилучити кошти, натякнути, що незабаром тобі вручать підозру й чекати, з якими пропозиціями ти прийдеш до них на “перемовини”, - пояснив Олійник.

Однією з головних пропозицій бізнесу є внесення змін до процедури проведення обшуків - починаючи від дій та відповідальності процесуального керівника у справі й закінчуючи правом адвоката на окрему відеозйомку процесу обшуку та визнання цих відеоматеріалів доказовою базою під час судових розглядів.

“Наступна пропозиція стосується арештів рахунків, майна, що фактично є блокуванням діяльності. Чинним законодавством не обмежено терміни блокування рахунків. І ми вважаємо, що силові структури часто цим зловживають, аби тиснути на підприємця й робити його “договороспроможним”, чи щоб в інтересах конкурентів “віджати” або зупинити бізнес. Наші пропозиції в цій частині - обмежити термін двома місяцями”, - розповів голова Ради ФРУ.

Водночас довкола цього питання, за його словами, іще триває дискусія. Пропонується збільшити термін арешту до трьох місяців, якщо є явні ознаки правопорушення і слідчий та процесуальний керівник мають переконливі аргументи. Але таке рішення має ухвалюватися слідчим суддею за окремою процедурою.

Також бізнес пропонує ввести в нормативне поле поняття “критично важливе майно”.

“Свого часу ми бачили серію обшуків і вилучень в IT-компаніях, коли в них забирали сервери - ключове обладнання, - що автоматично призводило до блокування діяльності цього бізнесу. Аби запобігти цьому, компанії пішли “у хмару”. І держава від цього лише програла”, - вважає Олійник.

Окремо, за його словами, варто ввести поняття “прав власності добросовісного набувача” та чіткіше визначити його параметри (відповідний законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді під номером 11233).

“Незважаючи на те, що й чинним законодавством передбачений трирічний термін позовної давності в майнових питаннях, є справи, які стосуються майна, право на яке набуте понад 10 років тому. Тепер його вилучають у підприємців. Тому ми пропонуємо чітко визначити, в яких випадках таке вилучення може відбуватися: коли майно втрачене власником через неправомірне втручання в реєстри, вибуло з володіння власника без його волі чи було вкрадене. В решті випадків йдеться про добросовісних набувачів”, - деталізував голова Ради ФРУ.

Він висловив сподівання, що парламентарії незабаром ухвалять цей законопроєкт, і значну частину вже розпочатих кримінальних проваджень буде закрито.

Як повідомлялося, в січні, після оприлюднення відозви Громадського руху "Маніфест 42" у справі засновника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, відбулася зустріч Президента Володимира Зеленського з представниками вітчизняного бізнесу. Порушені в її межах питання розглянули на засіданні РНБО. За його підсумками глава держави повідомив про мораторій на “маски-шоу”, а також анонсував створення Ради з підтримки підприємництва і зміни до закону про БЕБ для «обмеження тиску на легальний бізнес».

Відео: