Екологічна реформа та євроінтеграція

19 серпня, 12:00 - круглий стіл на тему: «Парламент і громадськість: як спільно реформувати екологічне законодавство задля вступу до ЄС?».

Організатор: Національний екологічний центр України.

Учасники: Олег Бондаренко - народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування; Юлія Овчинникова - народна депутатка України, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об'єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування; Наталія Андрусевич - координаторка робочої групи 3 «Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека» Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, директорка РАЦ «Суспільство і довкілля»; Тамара Малькова - координаторка робочої групи 5 «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, директорка Інформаційного центру «Зелене досьє»; Олена Кравченко - виконавча директорка МБО «Екологія – Право – Людина»; Ганна Голубовська-Онісімова - експертка з екологічної політики; Ірина Черниш - голова ГО “SaveDnipro”, співзасновниця SaveEcoBot, громадська екологічна інспекторка; Світлана Сушко - керівниця Команди підтримки реформ Міндовкілля; Василь Воскобойник - президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування; Дмитро Іванов - член Ради та менеджер з комунікацій Національного екологічного центру України; Євген Бовсуновський - виконавчий директор Національного екологічного центру України;  Олег Бондаренко - заступник голови Національного екологічного центру України.

Модератор: Руслан Гаврилюк – голова Національного екологічного центру України.

Питання до обговорення: 

• Як законодавчо забезпечити пріоритетність екологічної політики та її наскрізність?
• Що необхідно зробити для впровадження основних принципів належного екологічного врядування, зокрема, прозорості, доступу до інформації, результативної участі громадськості та підзвітності профільних органів влади в умовах воєнного стану?
• Як процес відновлення України інтегруватиме довкілля і зміну клімату, а також вимоги екологічної демократії?
• Як Україні виконувати вимоги ЄС щодо Розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» у переговорному процесі про вступ, в тому числі стосовно участі громадськості?
• З чого починати інституційну реформу системи охорони довкілля і якою мусить бути оновлена архітектура ЦОВВ з питань довкілля?
• Як гарантувати ефективне впровадження державної екологічної політики на регіональному та місцевому рівнях?

Чому це важливо?

Україна хоче вступити до клубу цивілізованих країн і стати членом ЄС. Для того, щоб ці наміри здійснилися, необхідно відповідати всім критеріям та вимогам цієї спільноти. Набуття членства в ЄС вимагає від України успішного проведення реформ довкілля, які мають докорінно змінити економіку країни та наблизити її до Європейського зеленого курсу. Запорука результативності цієї роботи - повноцінна участь громадськості у змінах, які мають відбутися в нашій країні. Впродовж останніх шести місяців представники двох проєвропейських платформ громадянського суспільства (Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС) ведуть активний діалог з Верховною Радою та народними депутатами на тему реформування політики, законодавства та інституцій у сфері охорони довкілля в контексті євроінтеграції.

Учасники круглого столу підіб'ють підсумки проведених дискусій та окреслять шляхи, якими парламентарі та громадськість могли б рухатися спільно, щоб екологічні реформи країни відповідали усім вимогам набуття членства в ЄС, навіть в умовах війни.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Акредитація триватиме до 11:00 19 серпня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Важливо залучати громадськість до законотворчих процесів у галузі довкілля - депутат

Експерти рекомендують запровадити системний, прозорий та підзвітний діалог громадськості та влади у царині захисту довкілля на базі профільного комітету.

Про це повідомив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко під час круглого столу на тему «Парламент і громадськість: як спільно реформувати екологічне законодавство задля вступу до ЄС», що відбувся в Укрінформі.

«Однією з головних цілей Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування було налагодження плідної співпраці з Міндовкілля, іншими міністерствами та органами, а також громадськістю щодо захисту довкілля», - зазначив він.

Парламентарій зауважив, що комітет ставить за мету долучити до співпраці у царині довкіллєвої політики всі комітети Верховної Ради.

«Наразі розгляд у другому читанні законопроєкту «Про основні засади кліматичної політики» є однією з передумов для вкраплення довкіллєвої та кліматичної політики до всіх ланок діяльності Верховної Ради. Таким чином, ми хочемо посилити роль українського парламенту у формуванні кліматичної політики, адже хочемо запровадити щорічне звітування щодо цього питання. Також прагнемо запровадити низку процедур парламентського контролю», - підкреслив політик.

Голова парламентського комітету наголосив, що наразі необхідною є політична воля, аби поставити екологічну політику в один із пріоритетів держави та парламенту, проте під час війни говорити про швидку реалізацію не доводиться.

Водночас Бондаренко акцентував на важливості залучення громадськості під час перемовин про вступ України в ЄС та виконання зобов’язань у галузі довкілля.

Експерт з екологічної політики Ганна Голубовська-Онісімова під час представлення результатів дослідження також наголосила на тому, що переговорна рамка щодо членства в ЄС вимагає максимальної публічності прийняття рішень і залучень громадськості.

Вона підтримала слова Бондаренка щодо того, що інтеграція екологічної політики до інших секторальних політик має стати законодавчо обов’язковою.

Експерти рекомендують запровадити системний, закріплений у процедурах, прозорий та підзвітний діалог громадськості та влади у царині захисту довкілля на базі Комітету чи підкомітету з екологічної політики, або комітету з питань євроінтеграції.

Водночас Голубовська-Онісімова зауважила, що Міндовкілля рекомендується провести функціональний аналіз усієї інституційної системи охорони довкілля, включно з процесами фінансування, а профільному Комітету ВР рекомендується: сформувати бачення архітектури ЦОВВ системи охорони довкілля, повернути до структури Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів обласні управління, а також прискорити впровадження реформи Державної екологічної інспекції.

У своєму виступі голова ГО SaveDnipro Ірина Черниш акцентувала на проблемі обмеження доступу даних для громадського суспільства, аби контролювати процес впровадження довкіллєвих реформ.

«Екологічна інформація навіть під час війни не може бути закрита. Ми проаналізували відкриті дані, які визначені 835 постановою Кабінету Міністрів на їх відкритість, доступність та повноту розміщення. На жаль, з 63 розпорядників, які мають загалом 163 набори даних відповідної інформації, лише 42 набори перебувають у відкритому доступі», - зазначила вона.

За даними аналізу, 60 наборів інформації мають обмежений доступ, 53 - закритий, 7 наборів мають застарілу інформацію, 1 перебуває на модернізації.

Своєю чергою народний депутат України, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об'єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Юлія Овчинникова зауважила, що європейська інтеграція держави потребує чітких зусиль та організованості з боку влади та суспільства.

«Важливо, аби ті рішення, які ухвалює профільний комітет та парламент, були виконані профільними міністерствами, зокрема, аби вчасно приймалися необхідні нормативно-правові акти», - наголосила депутат.

За її словами, також важливим є відновлення практики щорічного звітування міністерства про свою роботу перед парламентським комітетом. Головне, щоб звіт був відкритим для громадськості.

«Необхідно надати суспільству, громадським організаціям більший доступ до інформації, налагодити комунікацію та підвищити залученість до розробки ініціатив. Окрім того, дуже важливо створити платформу для обговорення законодавчих ініціатив, що пов’язані з європейською інтеграцією, разом з громадськістю та експертним середовищем», - резюмувала Овчинникова.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк