Центральна Азія: медіаландшафт і російські впливи

Ключовими інструментами російської пропаганди у Центральній Азії є використання телеканалів для інформаційного впливу на громадян, поширення спеціальних неологізмів з метою підміни понять, економічний вплив через трудових мігрантів і російська мова.

Такі висновки дослідження Фонду громадської дипломатії оприлюднив експерт фонду Олексій Фещенко під час виступу на круглому столі в Укрінформі на тему: "Центральна Азія: медіаландшафт і російські впливи".

"Класичне телебачення є основним інструментом впливу на громадян Центральної Азії з боку Росії. Через офіційні зв'язки влада РФ і країн Центральної Азії домовилися, що трансляція іде напряму - тобто те, що показують у Росії, іде в країнах Центральної Азії", - сказав Фещенко.

Ще одним інструментом він назвав формування серед журналістів, блогерів та інших творців контенту в Центральній Азії "новомови", або спеціальних неологізмів з метою підміни понять, наприклад, так зване СВО замість війни.

Експерт також зазначив, що економічний вплив на центральноазійські країни, особливо через мігрантів з Таджикистану та Туркменістану, теж має важливе значення.

"Вони приїздять із заробітків, спілкуються із земляками і повторюють те, що розповідає російське телебачення. Тобто відбувається інформаційний обмін, який спотворює реальну картину дійсності", - констатував він.

Фещенко зауважив, що російська мова теж є надзвичайно потужним фактором впливу, бо переважна більшість громадян Центральної Азії її розуміють на рівні носія, а оскільки російський медіаконтект яскравіший, привабливіший, його більше хочеться споживати, ніж вітчизняний продукт.

Коментуючи питання боротьби з російською дезінформацією в Центральній Азії, експерт привернув увагу до недостатньої присутності України в інформаційному просторі цих країн. На його думку, потрібно більше уваги приділяти формуванню інформації і каналів трансляції правильних меседжів.

Важливим аспектом медійної стратегії він назвав суттєве зростання інтересу в цих країнах до інтернету і соцмереж, яким роспроп наразі приділяє менше уваги, ніж телебаченню.

"Найцікавіше, що в усіх цих країнах простежується зростання популярності насамперед до Інстаграму. Це теж можна використати у контексті формування інформаційних стратегій і програм - донесення через Інстаграм нашої інформації", - вважає Фещенко.

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем'єр-міністр та міністр економіки й інтеграції Казахстану Серік Жумангарін заявив, що влада Казахстану не буде «всліпу» слідувати західним санкціям проти Росії і враховуватиме інтереси місцевих компаній.

Україна в казахстанських ЗМІ висвітлюється через призму російських інтересів – експерт

Україна присутня в медіапросторі Казахстану, але авдиторія часто отримує викривлену картину під дією російської пропаганди і формує упереджену думку.

Про це заявив директор Центру політичних досліджень Школи політики та права Алматинського університету менеджменту Даніал Саарі під час круглого столу на тему: "Центральна Азія: медіаландшафт і російські впливи", що відбувся в Укрінформі.

«Україна дійсно присутня в казахстанському медіапросторі, однак її образ часто викривлено під впливом російської пропаганди. Це особливо помітно при висвітленні ситуації на Донбасі, анексії Криму, де російський погляд домінує в інформаційному полі. Російські ЗМІ, такі як Russia Today, Sputnik, активно просувають свою інтерпретацію цих подій, презентуючи так, як це відповідає інтересам Росії», – зазначив він.

Саарі наголосив, що як наслідок казахстанська авдиторія часто отримує викривлену картину подій в Україні. Наприклад, російські ЗМІ представляють війну на сході країни як громадянську, а анексію Криму – відновленням історичної справедливості і «поверненням Криму додому».

«Таким чином українська тема в казахстанських ЗМІ висвітлюється через призму російських інтересів, що призводить до викривлення фактів і формування упереджених думок», – констатував дослідник.

Водночас він звернув увагу, що в Казахстані поступово зростає інтерес до альтернативних джерел інформації, розвиваються незалежні ЗМІ, збільшується охоплення соцмереж, де казахстанцям пропонують різні точки зору на події в Україні.

Саарі закликав незалежні ЗМІ протидіяти пропаганді, а Україні – бути більш присутньою в медіапросторі й вдаватися до культурної дипломатії.

Як повідомляв Укрінформ, дослідження Фонду Громадської дипломатії показало, що ключовими інструментами російської пропаганди у Центральній Азії є використання телеканалів, поширення спеціальних неологізмів з метою підміни понять, економічний вплив через трудових мігрантів і російська мова.