Зловмисний альянс: як кібератаки та дезінформація синхронно дестабілізують цифровий простір України
3 вересня, 13:00 - презентація дослідження «Зловмисний альянс: як кібератаки та дезінформація синхронно дестабілізують цифровий простір України в умовах російської агресії».
Організатори: Центр демократії та верховенства права за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.
Учасники: Ігор Розкладай - заступник директора Центру демократії та верховенства права; Ірина Субота - менеджерка проєктів Центру демократії та верховенства права; Павло Бурдяк - аналітик Центру демократії та верховенства права; представники Фонду ім. Гайнріха Бьолля (онлайн); Вальтер Кауфман - керівник відділу Східної та Південно-Східної Європи Фонду ім. Гайнріха Бьолля; Йоганнес Фосвінкель - керівник Представництва в Україні Фонду ім. Гайнріха Бьолля; Ольга Никорак - координаторка програми «Безпека людини» Фонду ім. Гайнріха Бьолля; Ігор Соловей - керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Олександр Мельниченко - представник Департаменту інформаційної безпеки СБУ; Інна Полянська - аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна»; Павло Бєлоусов - експерт з цифрової безпеки в Nadiyno.org; Оксана Романюк - директорка Інституту масової інформації; Василь Самохвалов - модератор.
Коротко. Центр демократії та верховенства права проаналізував взаємозв’язок між кібератаками та дезінформаційними кампаніями проти України від початку російського повномасштабного вторгнення. У дослідженні представленні різні прояви цього взаємозв'язку, як-от: клонування чи злам сайтів для поширення дезінформації, DDoS-атаки та глушіння супутникових сигналів для дестабілізації інформаційного простору України, а також різні методи фішингу з поширенням неправдивої інформації. Результати дослідження містять юридичні, технічні та просвітницькі рекомендації для ефективної протидії цим загрозам.
Учасники заходу обговорять ключові висновки дослідження, яке спрямоване на вироблення нових рекомендацій для підвищення рівня стійкості цифрового й інформаційного простору України.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2)+ онлайн-включення.
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ та реєстрація учасників - за посиланням. Акредитація та реєстрація триватимуть до 12:00 2 вересня 2024 року включно.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Україна під час повномасштабної війни зазнала більш як 600 кібератак - експерт
За час повномасштабної війни Україна зазнала більш як 600 кібератак - це п’ята частина від усіх кібератак у світі.
Такі дані навів аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк під час презентації в Укрінформі дослідження «Зловмисний альянс: як кібератаки та дезінформація синхронно дестабілізують цифровий простір України в умовах російської агресії».
«607 кібератак припало на цифровий простір України за два роки повномасштабної війни. Це становить п’яту частину всіх кібератак у цифровому просторі світу. Як кіберінциденти, так і дезінформації почали інтенсифікуватися в 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення, і спостерігається значне кількісне зростання обох показників від початку повномасштабного вторгнення», - сказав експерт.
За його словами, кіберінциденти та дезінформація проявляються в найрізноманітніших формах і часто поєднуються між собою та з військовою компонентою.
«Їх можна розглядати як паралельні процеси, які посилюють деструктивний вплив відповідно на цифровий та інформаційний простори України. Це синхронізована форма процесу, коли кібератаки поєднуються з дезінформацією і також синхронізуються з традиційними воєнними діями. Яскравий приклад — це коли восени та взимку 2022 року кібератаки на українську енергетичну інфраструктуру супроводжувалися масованими обстрілами на тлі дезінформації, коли вина за обстріли покладалася на Україну», - зазначив Бурдяк.
Серед основних форм кібератак і дезінформації - клонування чи злам сайтів для поширення дезінформації, DDoS-атаки та глушіння супутникових сигналів для дестабілізації інформаційного простору України, різні методи фішингу з поширенням неправдивої інформації.
На думку авторів дослідження, поширенню цих загроз сприяє відсутність в українському законодавстві юридичного визначення дезінформації.
«В українському законодавчому полі відсутнє юридичне визначення дезінформації, і для боротьби з нею на державному рівні слід застосувати критерії дезінформації, користуючись міжнародними стандартами у цій сфері. Вони визначають три основні критерії, за якими певну інформацію можна класифікувати як дезінформацію: інформація неправдива, свідомо поширена та шкідлива», - зазначив Бурдяк.
Для захисту від кіберзагроз дослідники пропонують технічні, організаційно-правові та освітні рішення.
«Ще одним кроком буде розробка інтегрованих програм медіаграмотності з елементами кібербезпеки, певні базові знання, а також активізація партнерства між державою та приватним сектором у контексті обміну інформацією з протидії дезінформації», - сказав Бурдяк.
Дослідження провів Центр демократії та верховенства права за підтримки Фонду ім. Гайнріха Белля.
Як повідомлялося, хакери, пов’язані з російською розвідкою, атакують критиків Кремля по всьому світу за допомогою фішингових електронних листів.
Відео:
Замовити фото натисніть тут – Фотобанк