Повернення українців: як інтегрувати біженців та працювати з новою діаспорою

06 вересня, 11:00 - пресконференція на тему: «Повернення українців: як інтегрувати біженців та працювати з новою діаспорою».

Організатори: Аналітичний центр «Об’єднана Україна», Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Учасники: Петро Олещук - політолог, доктор політичних наук,  експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна»; Дмитро Левусь - експерт-міжнародник, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна»; Валентин Гладких - політичний аналітик, кандидат філософських наук, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна»; Олексій Кущ - економіст, фінансовий аналітик, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна» (онлайн); Олексій Буряченко - кандидат політичних наук, виконавчий директор АОМС "Міжнародна асоціація малих громад"

Модератор: Ігор Попов - експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна».

Коротко. Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави. Презентація результатів відповідного дослідження, здійсненого експертами Аналітичного центру «Об’єднана Україна», має на меті інтенсифікувати відповідну роботу та запропонувати дієві механізми роботи над вітчизняною стратегією репатріації з урахуванням міжнародного досвіду.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Акредитація триватиме до 10:00 06 вересня 2024 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Зміна суспільного ставлення до українців за кордоном спричиняє дії урядів щодо зменшення допомоги - експерт

Поступова зміна ставлення до українських біженців серед громадян у країнах перебування спричиняє певні кроки урядів, спрямовані на зменшення або ускладнення отримання українцями відповідної допомоги.

Про це заявив політичний аналітик, кандидат філософських наук, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Валентин Гладких на пресконференції в Укрінформі на тему: «Повернення українців: як інтегрувати біженців та працювати з новою діаспорою».

Експерт зазначив, що суб'єктивним психологічним чинником, який впливатиме на рішення українців повертатися з-за кордону, є ставлення до них у країнах перебування. За його словами, дані стосовно цього є доволі обмеженими, але вони свідчать, що, з одного боку, ставлення до українських біженців принаймні в Європі є кращим, ніж ставлення європейців до біженців з інших держав, але водночас починають спостерігатися тенденції до його поступового погіршення.

"Ми не можемо говорити про те, що воно кардинально змінилося, але те, що воно змінюється від повного сприйняття і схвалення до не те щоб втоми, але, в принципі, до дедалі більшого усвідомлення того, що, мабуть, українцям варто повертатися - якщо не зараз, то принаймні після завершення війни", - сказав Гладких.

Він додав, що в цьому плані дуже показовою є ситуація в Польщі, де перебуває найбільше українських біженців: 61% опитаних поляків хочуть, щоб українці повернулися додому після війни.

"Це при тому, що всім нам, і полякам також добре відомо, що присутність українців у вигляді додаткової робочої сили і створення додаткового попиту на внутрішньому ринку позитивно вплинуло щонайменше на економічні показники Польщі", - констатував експерт.

Гладких зазначив, що зміну ставлення фіксують не лише соціологи під час опитувань місцевого населення, її відчули й українці.

"Якщо впродовж першого року фактично ніхто з українців або мізерна кількість не відчували і не стикалися з негативним ставленням до себе, то наразі опитування, які проводилися у Польщі, Німеччині, Чехії, демонструють, що там ледь не чверть (українських біженців) уже стикалися з негативним ставленням до себе. Це разюча зміна", - зауважив він.

За його словами, поступова зміна ставлення до українських біженців серед громадян країн перебування не може не тягнути за собою і реакції з боку урядів.

"Ми вже спостерігаємо з боку урядових структур, як ті програми, які колись були спрямовані на підтримку українських біженців, поки що не те щоб згортаються, але змінюються, обговорюються, і, попри те, що в Європі схвалено рішення надавати право на тимчасовий прихисток до 2026 року, поступово в різних країнах відбуваються певні кроки, спрямовані на зменшення або ускладнення отримання українцями відповідної допомоги", - зазначив політичний аналітик.

Як повідомлялося, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував створення нової інституції в уряді. За його словами, вона має робочу назву — Міністерство повернення українців.

Серед українців за кордоном треба проводити не лише соцопитування, а й глибинні дослідження настроїв - експерт

Серед українських громадян за кордоном, окрім загальних соціологічних опитувань, потрібно проводити дослідження, спрямовані на встановлення їхніх глибинних настроїв, бо існують певні розриви між задекларованою позицією і реальними життєвими орієнтаціями.

Таку думку висловив політолог, доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук на пресконференції в Укрінформі на тему: «Повернення українців: як інтегрувати біженців та працювати з новою діаспорою».

Експерт зазначив, що, як свідчать соціологічні опитування, ключовими аспектами для виїзду та повернення українців є насамперед безпекові питання, економічні проблеми та соціальні чинники. Водночас, за його словами, уважне вивчення цих даних показує, що є певні моменти, які стосуються більш глибинних настроїв, які далеко не завжди прямо відображаються в опитуваннях.

"Зокрема, громадяни можуть казати, що вони мають намір повернутися до України і щиро цього бажають, але водночас є певні параметри, які показують, що вони стають усе менш залученими, наприклад, до українського суспільно-політичного життя. І це є певним індикатором того, що вони втрачають зв'язки з Україною, і певною тенденцією, яка може мати далекосяжні наслідки... Тому я думаю, що окрім загальних соціологічних опитувань, які виявляють певні настрої серед даної спільноти українських громадян, потрібно ще проводити дослідження, спрямовані на встановлення глибинних настроїв", - сказав Олещук.

Він додав, що існують відповідні методи, які дозволяють це робити, оскільки є певні розбіжності між тим, що той або інший індивід говорить, бо вважає, що так потрібно говорити, і його реальними життєвими орієнтаціями, настроями і планами.

"Це, як на мене, дуже перспективний і важливий напрямок для проведення досліджень", - зазначив політолог.

Як повідомлялося, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував створення нової інституції в уряді, яка має робочу назву Міністерство повернення українців.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк