Панельна дискусія до 91-х роковин Голодомору – геноциду українського народу
19 листопада, 11:00 - панельна дискусія до 91-х роковин Голодомору – геноциду українського народу.
Організатори: Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України Національної академії наук України, Національний музей Голодомору-геноциду.
Учасники першої панельної дискусії 11:00–13:00: Лариса Якубова - завідувачка відділу Інституту історії України Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, докторка історичних наук; Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук; Людмила Гриневич - провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук; Ірина Захарчук - професорка Рівненського гуманітарного університету, координаторка наукового напряму Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка філологічних наук; Сергій Колісніченко - історик, педагог, координатор напряму «Інтернет Архів епохи Голодомору» Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), військовослужбовець ЗСУ; Андрій Маслюк - старший науковий співробітник Інституту психології імені Г. Костюка, доктор психологічних наук.
Учасники другої панельної дискусії 14:00 -16:00: Леся Гасиджак - генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду; Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті; Олександр Зінченко - історик, публіцист, автор проєктів Суспільного мовлення, автор сценарію документального серіалу «Голодомор. Літописці»; Андрій Козицький - історик, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка, автор монографії «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору»; Тетяна П’янкова - письменниця, авторка роману про Голодомор 1932–1933 років «Вік червоних мурах»; Олесь Санін - режисер і сценарист фільму «Поводир».
Чому це важливо?
Війна, яку розв’язала путінська Росія у центрі Європи, використання агресором продовольства як зброї стали серйозним викликом людству. Оприлюднений 2022 року авторитетними міжнародними організаціями звіт «Стан продовольчої безпеки та харчування у світі» визначає реальні загрози у зв’язку з війною Росії проти України – передусім продовольчій безпеці тих країн світу, що вже раніше стикалися з ситуаціями голоду та продовольчої кризи. Експертне середовище також попереджає про зумовлені війною можливі перешкоди, у короткостроковій та віддаленій перспективах, для досягнення важливої цілі - забезпечення усім доступу до належного харчування: кількість людей у світі, особливо жінок і дітей, які не доїдають, може зростати.
Подолання цих загроз, а отже і майбутнє людства, залежить від багатьох факторів. Зокрема, і від того, якою мірою буде засвоєний досвід історії Голодомору – геноциду українського народу, наскільки ретельно і комплексно будуть досліджені, описані й критично осмислені причини, механізми та наслідки цього злочину, з урахуванням широкого історичного контексту та порівняльних перспектив.
Сьогодні пам’ять про Голодомор як злочин геноциду об’єднує українське суспільство, водночас в умовах повномасштабної війни постає питання: як у суспільстві, котре щоденно переживає травми й стикається зі злочинами агресора, говорити про травми минулого і як нам сьогодні пам’ятати про Голодомор, щоб стати сильнішими, зупинити злочин геноциду на українській землі, що його нині чинить Росія.
У фокусі обговорення – (пере)осмислення історіографічної традиції історії Голодомору та комеморативних практик у сучасному українському та світовому просторах.
Дві панельні дискусії охоплюватимуть питання:
- Студії Голодомору/Holodomor Studies в Україні та світі: погляд з сьогодення у майбуття.
- Як пам’ятати Голодомор під час повномасштабної війни: сучасні практики вшанування пам’яті про Голодомор; як говорити про злочин геноциду голодом у суспільстві, що переживає війну; пам’ять про геноцид голодом і сучасні геноцидні наміри РФ у війні проти України.
Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Відео 1:
Відео 2: